Рішення № 73688850, 26.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 р. Справа№805/1195/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарського «МАКСІМУС-1» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 511950/34433392 від 29.12.2017 року та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «МАКСІМУС-1» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 511950/34433392 від 29.12.2017 року та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 листопада 2017року позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України було складено податкову накладну № 3 та направлено її для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначена податкова накладна була прийнята, але реєстрацію зупинено. Позивачем на адресу Державної фіскальної служби України було направлено таблицю даних платника податків, повідомлення щодо подачі документів про підтвердження здійснення операцій по ПН/РК із своїми поясненнями до податкової накладної № 3 від 07.11.2017 року та сканкопії усіх первинних документів, які підтверджують реальність здійснення операції, але 29 грудня 2017 року головою комісії ДЩФС України прийнято рішення № 511950/34433392 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.11.2017 року № 3 з причини надання платником податків (позивачем) копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач вважає такі дії протиправними, просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 29 грудня 2017 року № 511950/34433392 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 07.11.2017 року в єдиному державному реєстрі податкових накладних; зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, виписану Фермерським господарством «Максімус-1» від 07.11.2017 року № 3.

23 лютого 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, заперечення та доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач – Фермерське господарство «МАКСІМУС-1», 84528, Донецька область, Бахмутський район, село Званівка, вулиця Миру, 32, код ЄДРПОУ 34433392, є юридичною особою, сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, зареєстроване платником податків в Бахмутському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області, яке є відокремленим підрозділом Головного управління ДФС у Донецькій області, є платником податку на додану вартість з 06.12.2007 року, здійснює свою господарську діяльність в Бахмутському районі Донецької області.

18 жовтня 2017 року між позивачем та ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» був укладений Договір купівлі – продажу № 8566, предметом якого є продаж позивачем соняшника.

На виконання Договору купівлі – продажу № 8566 від 18.10.2017 року, позивач продав покупцю – ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» товар – соняшник – за видатковими накладними: № 60 від 18.10.2017 року в кількості 38,52 т. на суму 404460,00 грн., у тому числі сума ПДВ – 67410,00 грн.; № 64 від 02.11.2017 року в кількості 33,02 т. на суму 346710,00 грн. у тому числі сума ПДВ – 57785,00 грн.; № 65 від 04.11.2017 року в кількості 75,78 т. на суму 795690,00 грн., у тому числі сума ПДВ 132615,00 грн.; № 66 від 07.11.2017 року в кількості 70,9 т. на суму 744450,00 грн., у тому числі ПДВ – 124075,00 грн.

Факт передачі товару по договору № 8566 від 18.10.2017 року підтверджується також актами прийому – передачі товару, довіреностями, банківськими виписками, що містяться у матеріалах справи.

07 листопада 2017 року ФГ «МАКСИМУС-1» складено податкову накладну № 3 та направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних за поставку соняшника по видатковій накладній № 66 від 07.11.2017 року.

Згідно квитанції № 1 від 24.11.2017 року зазначена податкова накладна була прийнята, але реєстрацію зупинено.

На виконання вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, позивачем було направлено на адресу відповідача таблицю даних платника податків, повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій до податкової накладної № 3 від 07.11.2017 року, а саме: сканкопії договору купівлі – продажу № 8566 від 18.10.2017 року; додаткової угоди до договору купівлі – продажу; акту прийому – передачі товару; банківської виписки; довідки про діяльність господарства; видаткової накладної на продаж власної вирощеної продукції – соняшнику – врожаю 2017 року № 66 від 07.11.2017 року; рахунку та звіту форми 21-заг про реалізацію продукції сільського господарства.

29 грудня 2017 року головою комісії ДФС України прийнято рішення № 511950/34433392 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.11.2017 року № 3 з причини надання платником податків (позивачем) копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16.1-201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Головами комісії ДФС України, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН аргументовано це так: податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв.

Судом встановлено, що надання Фермерським господарством «МАКСІМУС-1» всіх належних документів, які підтверджують реальність здійснення операцій, призвело до зворотного ефекту - комісія ДФС прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Отже, відповідач мотивував рішення тим, що платник надав копії документів, складених з порушенням законодавства і/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, тобто скористалися формулюванням з постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2017 року № 190, в якій записані підстави для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в ній.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, в спірному рішенні відповідача не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної.

Відповідачем в рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення – надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також, податковим органом не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Разом з тим, судом встановлено, Фермерське господарство «МАКСІМУС-1» надало комісії ДФС по кожній операції всі необхідні документи, що засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, в реєстрації якої відмовлено, саме: сканкопії договору купівлі – продажу № 8566 від 18.10.2017 року; додаткової угоди до договору купівлі – продажу; акту прийому – передачі товару; банківської виписки; довідки про діяльність господарства; видаткової накладної на продаж власної вирощеної продукції – соняшнику – врожаю 2017 року № 66 від 07.11.2017 року; рахунку та звіту форми 21-заг про реалізацію продукції сільського господарства.

Отже, вичерпний перелік вимог до реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування встановлено відповідно до ст. ст. 192 та 201 Податкового кодексу України, підстави для неприйняття накладних/розрахунків до реєстрації визначені у пункті 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Як встановлено судом податкова накладна № 465 від 23.11.2017 року відповідала вимогам статті 201 Податкового кодексу України щодо їх змісту.

Оскільки судом встановлено протиправність дій щодо не реєстрації податкової накладної від 07 листопада 2017 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних подану фермерського господарства «МАКСІМУС-1», а тому суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкової накладної від 07 листопада 2017 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ФГ «МАКСІМУС-1».

З огляду на встановлення факту протиправності дій відповідача щодо не реєстрації податкової накладної від 07 листопада 2017 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої ФГ «МАКСІМУС-1», а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу позивача.

Водночас, у даному випадку, задоволення позовної вимоги позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 07 листопада 2017 року № 3, подану позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

З огляду на викладене, суд при зобов’язанні відповідача зареєструвати податкову накладну не втручається в дискреційні повноваження відповідача.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для ефективного захисту прав, свобод позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 07 листопада 2017 року № 3, подану Фермерським господарством «МАКСІМУС-1», датою подання – 07.11.2017 року

Згідно з пп. 1,2 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно приписів статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази, щодо підтвердження своєї правової позиції. З боку відповідача вказані докази не спростовані, заперечень та інших доказів не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, Керуючись ст. ст. 9, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарського «МАКСІМУС-1» (84528, Донецька область, Бахмутський район, с. Званівка, вул. Миру, 32, код ЄДРПОУ 34433392) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення № 511950/34433392 від 29.12.2017 року та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 29 грудня 2017 року № 511950/34433392 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 07.11.2017 року в єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, виписану Фермерським господарством «Максімус-1» від 07.11.2017 року № 3.

Стягнути на користь Фермерського господарського «МАКСІМУС-1» (84528, Донецька область, Бахмутський район, с. Званівка, вул. Миру, 32, код ЄДРПОУ 34433392) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п’ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначений статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду у строки, що визначені статтею 295 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тарасенко І.М.