Ухвала суду № 73688635, 12.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 760/22605/16-ц

Провадження № 2/761/3597/2018

УХВАЛА

12 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.

розглянувши у підготовчому засідання клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, набутого у шлюбі та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу в частині покупця,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.

Представником позивача за зустрічним позовом заявлено клопотання про витребування доказів у зв»язку із наступним. ОСОБА_1 подано зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі - продажу в частині покупця, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ. Позиція позивача за зустрічним позовом ґрунтується на тому, що тільки в нього були фінансові можливості оплатити купівлю квартири. Ні у відповідача ОСОБА_3 ні у ОСОБА_4 чи членів її родини доходів, які б дали можливість придбати нерухоме майно вартістю 939 066,69 грн. не було. Для підтвердження викладеної у зустрічному позові позиції, повного та об»активного з»ясування всіх обставин необхідно отримати докази, які б спростовували наявність у сім»ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фінансової можливості здійснити купівлю нерухомого майна зазначеної вартості, а саме квартири АДРЕСА_1. Як відомо ОСОБА_1. ОСОБА_3 є дідом позивача за первісним позовом, близькими членами сім»ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які б могли фактично надати фінансову допомогу при купівлі житла є ОСОБА_5, дружина власника майна, ОСОБА_6 - донька власника майна і мати позивача за первісним позовом. Зважаючи на викладене представник ОСОБА_1 просить суд витребувати у Солом»янському районі ГУ ДФС у м. Києві документи, які підтверджують суми отриманих доходів та сплачених податків зазначених осіб за останні 20 років.

В судовому засіданні ініціатор клопотання його підтримав, просив задовольнити. Додатково зазначив, що самостійно отримати дану інформацію немає можливості, оскільки вимогами чинного законодавства України передбачено надання такої інформації виключно на запит суду. Також зазначив, що за його розрахунками близькі родичі ОСОБА_4 могли б зібрати кошти на придбання майна протягом приблизно 20 років.

Представник ОСОБА_4заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що відомості, що їх вимагає витребувати представник відповідача за первісним позовом не відносяться до суті спору.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За приписами ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За приписами чинного процесуального законодавства України необхідно виходити з принципу змагальності цивільного процесу, зокрема. викладених у приписах ст. 12 ЦПК України, за яким кожна сторона зобов»язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 п. 4 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об»єктивність і неупередженість має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В п. 2, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009р. № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» зазначено про те, що готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.

Предметом розгляду справи, зокрема, за зустрічним позовом є визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири від 11.10.2013 року, що зареєстрований в реєстрі за № 3410 в частині покупця недійсним, визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, придбаної за договором купівлі - продажу від 11.10.2013 р. та поділ спільного майна подружжя.

Звертаючись до суду із зазначеним клопотанням представник позивача за зустрічним позовом висловив необхідність отримати відомості щодо доходів та відповідних видатків родичів ОСОБА_4 за останні 20 років, беручи до уваги свої розрахунки по неможливість зібрати кошти на придбання квартири, проте, не довів належним чином та в розумінні вимог чинного законодавства необхідність отримання таких відомостей в межах розгляду даної цивільної справи як щодо вказаних у клопотанні осіб так і період за який необхідно отримати таку інформацію.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 84,353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів залишити без задоволення.

У відповідності до вимог ст..353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя