Ухвала суду № 73688304, 27.04.2018, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1/17

Провадження1-п/366/5/18

У Х В А Л А

27 квітня 2018 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Тетервак Н.А.,

при секретарі- Німченко Н.Ю.,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Яковенко І.П.,

захисника - Працюка В.Л.,

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків кримінальне провадження № 12016110180000636 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст. 198, ч.3 ст.298 КК України,

та ОСОБА_3 у вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст. 198 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Іванківського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст. 198, ч.3 ст.298 КК України, та ОСОБА_3 у вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст. 198 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі доведеності провини, а також наявність ризиків які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 , 2 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 сказав,що слів не має.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки вважає, що підстав тримання під вартою ОСОБА_2 немає.

Вислухавши думку всіх учасників кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом запобіжного заходу зі спливу строку 60 днів у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченого главою 18 чинного КПК.

Враховуючи ризики передбачені п.1, п.4, п.5 ч.1 ст.177КПК України, та згідно з ч.1 ст.183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_2 будучи обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.198, ч.3 ст.298 КК України, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення тяжких злочинів, залишаючись на волі може вчиняти ряд нових злочинів, може ухилятись від суду та слідства, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та дає підстави для продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою.

Ці обставини в сукупності свідчать про наявність ризиків, що під впливом тяжкості покарань, які загрожують обвинуваченому, він буде переховуватись від суду та у такий спосіб перешкоджатиме розгляду кримінального провадження, або впливати на потерпілих. Тому суд враховує данні ризики.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вище зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Суд, з урахуванням конкретних обставин, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», вважає, що продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 є необхідним.

Приймаючи до уваги, що до спливу двомісячного строку з дня застосування судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 судове провадження не завершено, тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченому належить продовжити тримання під вартою на 60 днів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, - 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с.Артемівка Кегичівського району Харківського області, українцю, громадянину України, не працюючому, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимому - продовжити строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 25 червня 2018 року включно.

Строк затримання рахувати з 27 квітня 2018 року.

Розгляд справи відкласти на 21 травня 2018 року на 14 год.00 хв.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя Н.А.Тетервак