Ухвала суду № 73686952, 18.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8796/13-ц

Провадження № 2-з/761/236/2018

У Х В А Л А

18 квітня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши заяву представника скаржника ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії державного виконавця, заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №761/8796/13-ц за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії державного виконавця, заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Представник скаржника звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просила заборонити відповідачу, Відділу примусового виконання рішень ДВС Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії по виконавчому провадженню ВП №45467586 по примусовому виконанню виконавчого листа № 761/8796/13-9ц, виданого 24.10.2014 Шевченківським районним судом м. Києва та зупинити стягнення на підставі виконавчого документа ВП № 45467586 по примусовому виконанню виконавчого листа № 761/8796/13-ц виданого 24.10.2014 Шевченківським районним судом м. Києва.

Заява обґрунтована тим, що державним виконавцем на підставі вище вказаного виконавчого листа проводяться виконавчі дії, по виділенню частки з спільно нажитого майна, заходи щодо обмеження у праві виїзду за кордон з тимчасовим вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон. У випадку здійснення виконавчих дій до закінчення розгляду справи можуть бути завчасно незаконно стягнуто грошові кошти, виділено та продано спільне майно, що призведе до незворотності дій державного виконавця та порушення законних інтересів позивача, її чоловіка. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши матеріали скарги, матеріали заяви про забезпечення позову дійшов до наступного висновку.

24.10.2014 Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 761/8796/13-ц на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.02.2014 щодо стягнення із скаржника заборгованості за кредитним договором.

17.11.2014 за вказаним виконавчим листом старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Канцедалом О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

26.03.2018 скаржник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця а саме відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.

Ухвалою суду від 28.03.2018 справу призначено до розгляду на 15 год. 30 хв. 16.05.2018.

17.04.2018 в рамках розгляду вказаної скарги представником скаржника подано вказану заяву про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Аналізуючи положення вказаної норми, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову може бути заявлена до або під час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про забезпечення позову заявлена заявником - скаржником на стадії виконання рішення суду в межах розгляду скарги на дії державного виконавця. Наразі спір між сторонами відсутній, оскільки справа розглянута по суті, винесено відповідне рішення суду.

Розділом VIІ «СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ» ЦПК України не передбачено можливості звернення із заявою про забезпечення позову в порядку ст. 150 ЦПК України в межах розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.

Крім того, згідно п. 15 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

За таких обставин, представником скаржника порушено порядок звернення до суду із вказаною заявою, зокрема, заявлено вказану заяву на стадії виконання рішення суду, в той час коли справа по суті розглянута.

Статтею 151 ЦК України визначені вимоги до заяви про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, зокрема, містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п. 3-7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову подана з порушенням встановленого порядку, визначеного ст. 149, 151 ЦПК України, не відповідає вимогам п. 3-7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, зокрема, в ній не вказано предмет спору, обґрунтування необхідності забезпечення позову, заява подана взагалі після розгляду справи по суті під час розгляду скарги на дії державного виконавця, не містить ціну позову, пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, інших відомостей, потрібних для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, заява про забезпечення позову є такою, що не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та підлягає поверненню заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354, 447 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника скаржника ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення, дії державного виконавця, заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - повернути скаржнику.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку передбаченому ст. 351-356 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: