Рішення № 73685953, 26.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18576/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його бабуся - ОСОБА_3. Померла доводиться йому бабусею по батьковій лінії спорідненості. Батько на теперішній час є померлим. Після смерті бабусі відкрилася спадщина на майно, що складається з 2/3 частин квартири АДРЕСА_1. 1/3 частина даної квартири належить померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2009 року, 1/3 частина квартири належить ОСОБА_4 (доводиться дядьком) на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.07.2001 року. Про смерть бабусі він дізнався нещодавно. При зверненні до нотаріальної контори нотаріус повідомив його про те, що бабуся на випадок свої смерті зробила розпорядження у вигляді заповіту на його ім'я. Згідно заповіту від 08.12.2010 року вона заповіла йому належній їй на праві особистої приватної власності 2/3 частин квартири АДРЕСА_1. Незважаючи на наявність заповіту нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через пропуск строку для прийняття спадщини. До цього часу вказане майно ніким не успадковане. Про наявність заповіту йому відомо не було.

В судовому засіданні представник позивача обставини викладені в позовній заяві та позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Зауважив, що позивачу не було відомо про складання бабусею на його ім'я заповіту, та про смерть бабусі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав письмовий відзив, в яких просив слухати справу за його відсутності та прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів згідно чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду.

19.02.2018 року з Сьомої київської державної нотаріальної контори на вимогу суду надійшла копія спадкової справи № 590/2017.

22.02.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В суді встановлено, що 08 грудня 2010 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла належні їй 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Десятої київської нотаріальної контори Домашенко В.В., зареєстровано в реєстрі за № 2-1417.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 є рідним онуком ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про смерть - ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача - ОСОБА_6.

29.11.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, та отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку звернення із заявою про прийняття спадщини.

Встановлено, що позивачу ні на момент складання заповіту, ні на час смерті бабусі не було відомо про існування заповіту. Крім того, про смерть бабусі він також дізнався нещодавно.

З копії спадкової справи, відкритої Сьомою київською державною нотаріальною конторою, встановлено, що після смерті ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини, крім ОСОБА_2, ніхто не звертався.

Наявність інших спадкоємців, крім ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261, 1266 ЦК України у першу чергу спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

По даній справі встановлено, що датою, коли дізнався позивач про наявність заповіту, є 29.11.2017 року.

В суді було встановлено, що позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк для звернення задля прийняття спадщини з поважних причин, а тому йому має бути наданий додатковий строк - два місяці, який є достатнім, для подачі заяви про прийняття спадщини. Жодних доказів на спростування доводів позивача, матеріали справи не містять.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1258, 1261, 1266, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Сьома київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, строком на два місяці.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: