Рішення № 73685268, 24.04.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/14156/17

Провадження № 2/750/517/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

із секретарем - Разумейко К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

в с т а н о в и в :

15.12.2017 позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» в якому, уточнивши свої позовні вимоги згідно заяви від 12.02.2018, просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку в рахунок відшкодування: матеріальної шкоди – 27837,94 грн., моральної шкоди – 5000,00 грн., витрат на проведення товарознавчого дослідження – 800,00 грн., витрат пов'язаних зі зберіганням автомобіля – 2180,00 грн. та витрат за правничу допомогу – 6500,00 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позов. Зокрема, представник відповідача посилається на те, що позивач не подавав заяву встановленого зразка про виплату страхового відшкодування, а тому ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», як страховик винної особи, прав позивча, зокрема вимог Закону щодо порядку виплати на користь позивача страхового відшкодування, не порушувало. Крім того, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1 з урахуванням суми ПДВ 20 % у вартості ремонтних матеріалів - 996,98 грн. з урахуванням суми ПДВ 20 % у вартості складників - 1 962, 68 грн. склала 27 837,94 грн., а вартість відновлювального ремонту завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, станом на дату оцінки - 05.12.2017, з урахуванням суми ПДВ 20 % у вартості складників - 588,80 грн. склав 19 594, 68 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження у ДТП 09.07.2017 склала 19 594, 68 грн. Таким чином, з урахуванням положень ст. ст. 12.1 та 36.2 Закону вимоги позивача до страхової компанії не можуть перевищувати 19 594, 68 грн. Також представник відповідача посилається на безпідставність вимог позивача про солідарну відповідальність із заподіювачем шкоди, адже підстави для солідарної відповідальності, що передбачені ст.1190 ЦК України, в даному випадку відсутні.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином за зареєстрованим місцем проживання, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 09.07.2017 близько 19 год. 45 хв., в місті Чернігові по проспекту Миру сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, яким керував позивач та автомобілем марки «ALFA ROMEO» д.н.з. СВ 3169 AO під керуванням відповідача ОСОБА_4, який здійснював поворот з проспекту Миру на вулицю Тичини. Внаслідок своїх дій ОСОБА_4 здійснив зіткнення з автомобілем позивача, який рухався по своїй смузі, в результаті чого автомобіль позивача отримав механічні ушкодження.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2017 відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення №БР 248750 за ст. 124 КУпАП. Відповідно до протоколу ОСОБА_1 09.07.2017 о 19 год. 45 хв. в м. Чернігові по пр-кту Миру, керував автомобілем ЗАЗ DAEWOO д.н.з. СВ 3283ВС, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «ALFA ROMEO» д.н.з. СВ 3169 AO, який здійснював поворот з пр. Миру на вул. Тичини. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 121, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.09.2017, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 24.10.2017, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.98-103)

У мотивувальній частині постанови суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б з достовірністю свідчили про перевищення ОСОБА_1 безпечної швидкості руху, безпечної дистанції або недотримання інших вимог Правил дорожнього руху, що могло призвести до зіткнення. Крім того, зі схеми місця ДТП вбачається, що видимі сліди гальмування автомобілю ЗАЗ DAEWOO під керуванням ОСОБА_1 складають 21,80 м, що на думку суду, є переконливим доказом того, що водій ОСОБА_1 виконав вимоги Правил дорожнього руху щодо безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Суд прийшов до висновку, що не вбачає в діях ОСОБА_1 порушень п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, та вважає, що водій ОСОБА_1 об’єктивно не був спроможний виявити небезпеку для руху та уникнути зіткнення.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.11.2017 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с.35)

У постанові суду зазначено, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 09.07.2017 року, о 19 год. 45 хв. в м. Чернігова, по проспекту Миру, зі сторони вул. Кірова, ОСОБА_4, керував автомобілем НОМЕР_3, та виконуючи поворот ліворуч, на вул. Тичини, біля буд. №235, по проспекту Миру, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, в наслідок чого трапилось зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, який рухався в попутному напрямку, прямо, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 10.4 ПДР України.

Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, проте вина ОСОБА_4 підтверджується матеріалами справи та, зокрема, тією обставиною, що постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.09.2017 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, так як суд не знайшов в діях ОСОБА_1 порушень п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, та прийшов до висновку, що водій ОСОБА_1 об’єктивно не був спроможний виявити небезпеку для руху та уникнути зіткнення.

Тобто причиною дорожньо – транспортної пигоди були саме неправомірні дії відповідача ОСОБА_4 внаслідок порушення ним вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як водія транспортного засобу «ALFA ROMEO» д.н.з. СВ 3169 AO була застрахована по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в страховій компанії ПрАТ «АСК» «ІНГО УКРАЇНА».

Позивач у запереченні на відзив зазначив, що одразу після ДТП він зателефонував на «гарячу лінію» своєї страхової компанії, а ОСОБА_4 своєї. На місце виїхав страховий комісар з ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» та здійснював фотографування пошкоджень обох автомобілів та складав акт про пошкодження.

Вказані доводи позивача підтверджуються рапортом аварійного комісара від 09.07.2017 (а.с.58-59)

Не дивлячись на те, що спочатку протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП було складено на позивача, проте він з’являвся до страхової компанії. Саме в ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» позивачу було пояснено, що від нього заяву на отримання страхового відшкодування не може бути прийнято, оскільки порушником ПДР визнали органи поліції саме його.

Позивач зазначив, що 14.11.2017 вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення на водія «АЛЬФА РОМЕО» він звернувся письмово до страхової компанії ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА». В наступні дні 15 або 16 листопада 2017 року його автомобіль був оглянутий страховим експертом від ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА»., ФОП ОСОБА_5, про що було складено відповідний акт.

Позивач стверджує, що постійно безпосередньо спілкувався з керівником Чернігівської філії (відділення) ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» ОСОБА_6.

У відзиві на позовну заяву представник ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» зазначив, що 14.11.2017 позивач звернувся з повідомленням про дорожньо – транспортну пригоду, яка мала місце 09.07.2017 та надав до відзиву копію повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду (а.с.56)

Відповідно до ст.991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхуванняабо про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Згідно п.п. 37.1.3, 37.1 ст.37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов’язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо – транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Враховуючи, що тривалий час вирішувалося питання встановлення винної особи у скоєнні ДТП і спочатку протокол за наслідками ДТП було складено відносно позивача, а відносно відповідача протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП було складено лише 13.11.2017, а тому позивач 14.11.2017 звернувся до страхової компанії з письмовим повідомленням про дорожньо – транспортну пригоду.

Вказані обставини не призвели до неможливості страховика встановити факт дорожньо – транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, враховуючи, що аварійний комісар оглядав автомобіль у день ДТП, а тому посилання ПрАТ «АСК «ІНГО УКРАЇНА» на несвоєчасне повідомлення, як підставу для невиплати страхового відшкодування, є безпідставним.

В результаті ДТП автомобілю позивача були завдані механічні пошкодження, а саме: деформовано переднє ліве та праве крило, капот, розбито передній бампер, розбита права передня блок-фара, диски передніх коліс деформовано, лонжерон та інше. Перелік пошкоджень, отриманих автомобілем в результаті ДТП, міститься у акті технічного огляду колісного транспортного засобу від 21.11.2017 - додатку до висновку спеціаліста експертного авто товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 05 грудня 2017 року № 549 (14-17).

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №549 від 05.12.2017, складеного експертом – автотоварознавцем ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту автомобіля легкового «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_5, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 09.07.2017, станом на дату оцінки - 05.12.2017, з урахуванням суми ПДВ 20 % у вартості ремонтних матеріалів - 996,98 грн., з урахуванням суми ПДВ 20% у вартості складників - 1962,68 грн., складає: 27837,94 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять сім гривень 94 коп.).

Саме вказану суму вартості відновлювального ремонту просить стягнути позивач з відповідачів в солідарному порядку.

Проте, у пунктах 2,3 висновку експерта – автотоварознавця зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 09.07.2017, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, станом на дату оцінки - 05.12.2017, з урахуванням суми ПДВ 20 % у вартості ремонтних матеріалів - 996,98 грн., з урахуванням суми ПДВ 20% у вартості складників - 588,80 грн. складає 19594, 68 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження у ДТП 09.07.2017 складає 19594, 68 грн. (а.с.14-17)

Відповідно до ст. 36.2 Закону у разі, якщо страхове відшкодування сплачується безпосередньо потерпілому сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Позивачем не надано жодного документу, якій би підтверджував відновлення пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, так як позивач стверджував, що автомобіль не відновлено через відсутність коштів.

Згідно із п. 36.1. ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з вимогами и. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до норми статті 36.2 Закону Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування Регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягали згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; (Абзац другий пункту 36.2 статті 36 в редакції Закону N 5090-VІ ( 5090-17 ) від 05.07.2012) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Враховуючи, що позивач 14.11.2017 подав до страховика повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду (а.с.56), проте страхове відшкодування йому на час розгляду справи не виплачене, а тому суд знаходить підстави для стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 19594 грн. 68 коп.

При цьому, виходячи з положень ст. 1190 ЦК України, солідарна відповідальність можлива при заподіянні шкоди спільними діями осіб, що в даному випадку відсутнє, а тому солідарна відповідальність страховика та винної у ДТП особи, як про це заявив позивач у своєму позові, застосована бути не може.

Крім того, відповідно до статті 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати на оплату послуг експерта по складанню автотоварознавчого дослідження №459 від 05.12.2017 (квитанція №82 від 05.12.2017 року на суму 800 грн).

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У зв'язку з пошкодженням у ДТП автомобіля, внаслідок якого він перебуває у непробочому стані і не може використовуватися за призначенням до проведення відновлювального ремонту, позивач вимушений був орендувати місце для зберігання автомобіля на території ФОП ОСОБА_7, у зв’язку з чим уклав з останньою договір про надання в оренду місця для зберігання транспортного засобу (а.с.9-10)

Згідно квитанції позивач сплатив ФОП ОСОБА_7 згідно договору 2150 грн. (а/с. 13).

Суд приходить до висновку, що позивач у зв’язку з пошкодженнями автомобіля (деформовано переднє ліве та праве крило, капот, розбито передній бампер, розбита права передня блок-фара, диски передніх коліс деформовано, лонжерон та інше), вимушений був забезпечити його зберігання, а тому сплата 2150 грн. за зберігання автомобіля є збитками, які поніс позивач та мають бути відшкодовані винною у ДПТ особою, а саме відповідачем ОСОБА_4

Проте, сплата позивачем 30 грн. комісії банку за пороведення банківської операції по переказу коштів не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, адже позивач самостійно обрав спосіб цього платежу, а тому вказана сума відшкодуванню не підлягає.

Обґрунтовуючи вимоги щодо відшкодування моральної шкоди позивач посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_4 відбулися значні зміни в його житті, які заподіяли страждань його сім'ї, порушили його звичайний життєвий уклад, а тому він змушений був витрачати час на неприємні заняття, докладати додаткові зусилля для ліквідації негативних наслідків аварії, нормалізації свого життя.

Позивач просить стягнути моральну шкоду з обох відповідачів у солідарному порядку в сумі 5000 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо – транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи

Оскільки Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження майна, але позивачу такої моральної шкоди завдано, а тому вона має бути відшкодована особою, неправомірними діями якої заподіяно таку шкоду.

Враховуючи глибину і тривалість душевних страждань, що пов’язані з пошкодженням майна позивача та порушенням його звичайного способу життя, суд вважає достатньою компенсацію моральної шкоди в розмірі 3000 грн., які повинні бути стягнуті на користь позивача з відповідача ОСОБА_4

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно договору про надання правової допомоги від 09 лютого 2018 року № 14 правничу допомогу позивачу надавав адвокат ОСОБА_2 (а/с. 105).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 09.02.2018 № 14 позивач сплатив ОСОБА_2 згідно договору про надання правової допомоги 6500 грн. і цього ж дня був підписаний акт виконаних робіт (а/с. 106).

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов’язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’являвся, відзиву на позов не подав, клопотання з обґрунтуванням підстав для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката від нього не находило.

Представник Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» щодо судових витрат жодних заперечень не надала, оскільки в цілому проосила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) до ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: м. Чернігів, пр-т. МируАДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7), Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, ідентифікаційний код юридичної особи - 16285602) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 19594 грн. 68 коп. (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто чотири грн. 68 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_1 800 грн. (вісімсот грн.) на відшкодування збитків за проведене автотоварознавче дослідження пошкодженого у ДТП автомобіля.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3000 грн. (три тисячі грн.) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 збитки пов’язані зі зберіганням пошкодженого автомобіля в сумі 2150 грн. (дві тисячі сто п’ятдесят грн.)

В іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 428 грн. 66 коп. та 1170 грн. 54 коп. витрат на правничу допомогу, а всього на загальну суму 1599 грн. 20 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 468 грн. 16 коп. та 3465 грн. 26 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.04.2018.

Суддя