Рішення № 73684928, 16.04.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/16964/17

Провадження №: 2/752/2521/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ладиченко С.В.,

при секретарі Мороз О.С.

за участі представника відповідача Омаркадієвої Е.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» про визнання протиправним договору та скасування суми боргу,-,-

В С Т А Н О В И В

В травні 2017 року позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом, у якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог:

-

-визнати протиправним та скасувати договір № 100917963.

-скасувати незаконно нараховану суму боргу у сумі 40 493 грн. (станом на 22.03.2017 року) та суму станом на дату судового засідання.

-стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1280 грн.( в т.ч. сплачений судовий збір 31.05.2017 року 640 грн. з метою усунення недоліків позовної заяви).

-

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року вказану справу передано на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва за підсудністю.

В обґрунтування свого позову позивач вказує, що їй надходять листи від ПАТ «Банк Форвард», щодо наявності заборгованості у розмірі 40 493 грн. за договором № 100917963. Позивач вказує, що договір № 100917963 про отримання нею кредитних коштів із ПАТ «Банк Форвард», який є правонаступником ПАТ «Банк Русский Стандарт».

Позивач вказує, що між нею від ПАТ «Банк Русский Стандарт» отримано картку № НОМЕР_1, на якій ліміт становив 13 000 грн. Вказану карту позивач отримала поштою, будь яких договорів на отримання картки не підписувала. 20.03.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо надання інформаційної довідки по її рахунку № НОМЕР_1 з моменту отримання нею коштів по момент час звернення.

В подальшому ПАТ «Банк Форвард» надіслав лист від 03.04.2017 року № 14/1-08-1255 з якого вбачається, що в 2012 році вона звернулась до ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форвард» із підписаною заявою, яка містить в собі три пропозиції (оферти) - про укладення кредитного договору (оферта № 1), договору застави (оферта № 2) та договору про надання та використання платіжної карти (оферта № 3). На умовах поданої заяви, 22.10.2012 року банк прийняв (акцептував) пропозицію викладену в пункті 3 заяви та уклав з позивачем договір про надання та використання платіжної картки № 100917963 в рамках якого відкрив рахунок № НОМЕР_2 та випустив платіжну картку НОМЕР_1.

Позивач вказує, що нею дійсно 13.07.2012 року було надано оферту (Заяву № 98400616) про надання та використання кредитної картки, на підставі якої банк акцептував пропозицію та відкрив рахунок № НОМЕР_3 та випустив платіжну картку № НОМЕР_4, за якою станом на 19.04.2017 року кредит погашений повністю.

Отже позивач зазначає, що договір № 100917963 про отримання нею кредитних коштів від ПАТ «Банк Форвард» (ПАТ «Банк Русский Стандарт») не укладався, жодних заявок на відкриття карткового рахунку № НОМЕР_2 нею не надавались.

Крім того, з листів ПАТ «Банк Форвард» позивачу стало відомо, що ліміт за вищевказаним рахунком складає 32 300 грн., однак вказані гроші від банку вона не отримувала.

За таких обставин, враховуючи відсутність укладеного договору та ненадання відповідачем умов користування вказаною картою позивач вважає, що банком безпідставно нараховано комісії (за видачу готівки, за надання смс-послуг тощо), оплати страхового захисту, розрахункове обслуговування, направлення кореспонденції та відсотки за кредит.

Також позивач вказує, що восени 2013 року вона перенесла інфаркт, після чого в неї виникла необхідність у постійному підтриманні здоров'я та будь-яке хвилювання їй протипоказане. Останнім часом представники ПАТ «Банк Форвард» погрожують їй, телефонують до її колег та знайомих, яким вони також погрожують , внаслідок чого позивач постійно перебуває у стані хвилювання, після кожного дзвінка в неї підвищується тиск та виникає загроза здоров'ю. Крім того, внаслідок вказаних дзвінків в неї погіршились відносини з колегами.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.07.2012 р. ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є ПАТ «БАНК ФОРВАРД», із заявою, яка містить в собі пропозицію (оферту) про укладення договору про карту (заява № 98400616), про що свідчить копія вказаної заяви. З вказаної заяви вбачається, що позивачу надається номер карти НОМЕР_3

Після чого 13.07.2012 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 98387847 згідно якого позивачці видано у користування кредит у розмірі 16 276 грн. 80 коп.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_2 безпосередньо не укладався договір № 100917963 за яким останній нараховується заборгованість.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленістьдвох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

На виконання вимог ст. 80 ЦПК України відповідачем не надано доказів на спростування твердження позивача, що банк надав позивачу в письмовій формі повну інформацію про зміну умов кредитування, що є несправедливим, оскільки воно містить умови про зміни у витратах, що є підставою для визнання спірного кредитного договору недійсним.

За таких обставин, у зв'язку з недійсністю кредитного договору, суд приходить до висновку про безпідставність нарахування боргу у розмірі 40493 грн.

Також, на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 215, 626-628, 1054, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 12, 81, 258, 263, 264, 265, 273 , 354, ЦПК України ст.ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 100917963 про надання та використання платіжної картки між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Банк Форвард».

Визнати незаконно нарахованою Публічним акціонерним товариством «Банк Форвард» позивачу ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 40493 грн. за договором № 100917963 про надання та використання платіжної картки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард»( 01032 м. Київ, вул. Саксаганського, 105, код ЄДРПОУ 34186061) на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору 1920 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.04.2018р.

Суддя С.В. Ладиченко