
Справа №752/15027/15-к
Провадження по справі № 1-кс/752/3056/18
У Х В А Л А
Іменем України
19.04.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О.В., при секретарі Бурлака Т.М., за участю прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процессуального керівництва прокуратури м.Києва Шаповалова Є.О., захисника Барсученка І.В., розглянувши внесене в рамках кримінального провадження № 42014100000000978 клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва Прокопенко О.І., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва Яценко В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, подане в порядку глави 18 Кримінального процесуального кодексу України, -
в с т а н о в и в:
Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва Прокопенко О.І., за погодженням з прокурором першого відділу процессуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва Яценко В.І. звернувся до слідчого судді з із клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного за ст. 191 ч. 5 КК України ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання вказав про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, а саме: в розтраті майна ПАТ «Укртранснафта» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам підозрюваного продовжувати вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На існування вказаних ризиків вказують ті обставини, що на неодноразові виклики слідчого підозрюваний ОСОБА_5 не з'являється, у серпні 2015 року виїхав за межі України та до цього часу не повернувся, що свідчить про факт ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку із чим більш м'який запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор Шаповалов Є.О. підтримав клопотання про застосування відносно підозрюваного за ст. 191 ч. 5 КК України ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі.
При наданні пояснень по суті клопотання зазначили, що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100000000978 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в розтраті майна ПАТ «Укртранснафта» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем. Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. 03.09.2015 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ст. 191 ч. 5 КК України. 03.09.2015р., 04.09.2015р. та 07.09.2015р. слідчим у провадженні зроблено телефоні виклики на мобільні номери (НОМЕР_1, НОМЕР_2) ОСОБА_5 для участі останнього у проведенні процесуальних та слідчих дій, на вказані виклики підозрюваний не відповідав, до слідчого за викликами не з'явився. Крім того, згідно даних, зібраних органом досудового розслідування, в ході виконання заходів, направлених на встановлення місцезнаходження підозрюваного, отримана інформація про те, що ОСОБА_5 16.08.2015 вилетів за межі території України авіарейсом «Івано-Франківськ-Краків». До теперішнього часу останній до України не повертався, у зв'язку із чим постановою слідчого 10.09.2015 року оголошений у міжнародний розшук. Наведене свідчить про факт ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Захисник Барсученко І.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що постановою старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва Яценко В.І. від 09.02.2018 року закрито кримінальне провадження № 42014100000000978 на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Крім того, вказав про те, що в матеріалах клопотання про застосування запобіжного заходу відсутні будь-які докази, як то довідки, витяг з бази Інтерполу, про оголошення ОСОБА_5 у міжнародний розшук, а тому відносно останнього не може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, у його відсутність. Також вказав на те, що відсутні будь-які докази в матеріалах клопотання, які б обґрунтовували наявність заявлених у клопотанні ризиків.
Заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши думку захисника, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділом прокуратури м.Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100000000978, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
3 вересня 2015 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ст. 191 ч. 5 КК України у кримінальному провадженні № 42014100000000978, яке 3 вересня 2015 року в порядку ч. 1 ст. 278, Глав 6 та 11 КПК України направлено ОСОБА_5 за місцем реєстрації його проживання.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч. 6 ст. 193, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України.
Як визначено ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо, прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
З огляду на вказане, для вирішення об'єктивної можливості розгляду клопотання та вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності ОСОБА_5, в даному випадку першочерговим є встановлення обставин щодо оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, постановою слідчого у кримінальному провадженні - начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва юриста 1 класу Силаєва М.С., погодженою прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури міста Києва Грабовського Є.Г., від 10 вересня 2015 року, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук, який доручено СБ України.
Відповідно до доданої до матеріалів клопотання Картки на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та яка підозрюється у їх вчиненні, що є додатком 4-а до п. 2.2 Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, відомості про оголошення ОСОБА_5 у розшук внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2015 року.
Як вбачається з наявної в матеріалах кримінального провадження постанови від 10.09.2015 року про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_5, зазначена постанова прийнята до виконання старшим інспектором з особливих доручень Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Волковим Р.К. 10.09.2015 року, про що на вказаній постанові проставлено відповідну відмітку про отримання.
Слідчий суддя критично ставиться до посилань сторони обвинувачення щодо доводів переховування підозрюваного ОСОБА_5, оскільки останній до свого виїзду за кордон неодноразово і своєчасно з'являвся до слідчого з метою проведення з ним процесуальних дій; своєчасно, за два дні до виїзду у подорож 14.08.2015 р., особисто, письмово поставив до відома слідчого Ніколайчука О.І. про свою тривалу закордонну подорож, яка відповідно до ч.4 ст. 138 КПК України є поважною причиною неприбуття особи за викликом сторони обвинувачення; при листуванні з стороною обвинувачення повідомляв про адресу свого проживання; на відому адресу проживання не отримував жодного належного повідомлення про виклик до слідчого або прокурора.
Стаття 281 КПК України, врегульовуючи питання прийняття слідчим/прокурором рішення щодо розшуку особи, не регламентує категорії такого розшуку, а також не містить припису щодо настання моменту оголошення особи у міжнародний розшук. Вона не встановлює умови оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а відповідно і процесуальний статус особи, як оголошеної у міжнародний розшук. У цьому розумінні приписи ст. 281 КПК України мають бланкетний характер. Отже, для визначення процесуального статусу особи, оголошеної у міжнародний розшук, на якому законодавець наголосив у ч.6 ст. 193 КПК України, як єдиної підстави для розгляду клопотання про обрання їй запобіжного заходу, слід звертатися до інших нормативних актів.
Відповідно до позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), з цього приводу, яка міститься у п.6 роз'яснень (лист №511-550/0/4-13 від 04.04.2013), відповідно до яких слідчий суддя, суд наділений правом розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, буде доведено, що такого підозрюваного, обвинуваченого оголошено у міжнародний розшук (ч.6 ст.193 КПК).
Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо).
З згаданого листа ВССУ однозначно випливає, що підозрюваним, якого оголошено у міжнародний розшук (у розумінні ч.6 ст.193 КПК) слід вважати виключно особу, яка перебуває у міжнародному розшуку і це підтверджується відповідними довідками та витягами із бази даних Інтерполу.
Відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п/п.14 п.2.1 та п/п.7 п.3.1 Положення «Про порядок ведення ЄРДР» до ЄРДР вносяться відомості лише про «оголошення розшуку підозрюваного» протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови. Про категорію розшуку у цьому Порядку не йдеться. Отже внесення відомостей до ЄРДР про оголошення розшуку підозрюваного є внесенням інформації лише про прийняття прокурором/слідчим такої постанови.
Це не є оголошенням підозрюваного у міжнародний розшук, і не має наслідком набуття особою статусу міжнародно розшукуваної, оскільки для цього потрібно додатково здійснити визначений перелік адміністративних дій, спрямованих на досягнення результату у вигляді оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
За п.4.3 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом МВС, ГПУ, СБУ, ДМСУ, ДПАУ, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, міжнародному розшукові з ініціативи правоохоронних органів України підлягають особи, які виїхали за межі України і ухиляються від кримінальної відповідальності та відбуття покарання.
Пункт 4.4 Інструкції встановлює, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. Отже, находження запиту від правоохоронного органу до НЦБ є лише підставою для розпочатку процедури підготовки оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.
Згідно з п.4.6 цієї Інструкції, НЦБ Інтерполу вивчає одержані від правоохоронного органу матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни.
З цієї Інструкції випливає, що оголошення підозрюваного у міжнародний розшук є факт включення особи до баз даних розшукуваних осіб Інтерполу. Згідно з п.1.13 Інструкції НЦБ може відмовити у виконанні запиту, зокрема через оформлення запиту з порушенням вимог даної Інструкції. Отже, міжнародний розшук відбувається лише після опрацювання НЦБ матеріалів, направлення їх до Генсекретаріату Інтерполу.
Інструкцією з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаного трупа, затвердженою наказом МВС України від 05.01.2005 № Здск визначено міжнародний розшук як комплекс розшукових, інформаційно-довідкових та інших заходів, що здійснюється Національним центральним бюро Інтерполу.
З аналізу ст. 1 Договору держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав про міжнародний розшук осіб від 10.12.2010 (м. Москва) випливає, що особа, відносно якої є рішення органу дізнання, слідства або суду про оголошення в розшук має статус особи, яка переховується від органу дізнання, слідства або суду. Під міжнародним розшуком розуміють - комплекс оперативно-розшукових, пошукових, інформаційно-аналітичних та інших заходів, спрямованих на виявлення, затримання та взяття під варту з метою видачі або здійснення кримінального переслідування осіб, що переховуються від органів дізнання, слідства або суду та ухиляються від відбування кримінального покарання. Отже, під оголошенням особи у міжнародний розшук слід вважати комплекс заходів, які здійснюють правоохоронні органи інших держав, тобто перебування особи у такому розшуку.
З урахуванням викладеного, в ході розгляду клопотання, прокурором не доведено, що ОСОБА_5 на час розгляду клопотання оголошений в міжнародний розшук, в розпорядження слідчого судді доказів на підтвердження вказаної обставини не надано, а тому слідчий суддя вважає відсутніми підстави для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відсутність підозрюваного, а відтак, і неможливим його задоволення по суті вимог.
На підставі та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 184, ч.6 ст.193, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
у х в а л и в:
У задоволені клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Судове рішення № 73684922, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 19.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/15027/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: