Ухвала суду № 73684205, 25.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/293/18 Справа № 703/2377/17 Категорія: ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.186, ч.1 ст.121 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7, прокурора Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше судимого:

- 26 травня 2016 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.186, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання:

- за ч.1 ст.121 КК України – 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч.1 ст.186 КК України – 5 (п’ять) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України – 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 покарання – 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_7 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2016 року, та остаточно визначено до відбування – 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено попередній до вступу вироку в законну силу - тримання під вартою.

Строк відбування покарання вирішено рахувати з 10 липня 2017 року.

Вирішено стягнути з ОСОБА_7 :

- на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11500 (одинадцять тисяч п’ятсот) гривень, моральної шкоди в сумі 10000 ( десять тисяч) гривень, а всього 21500 (двадцять одну тисячу п’ятсот) гривень.

- в дохід держави 1385 (одну тисячу триста вісімдесят п’ять) гривень 08 (вісім) копійок процесуальних витрат за проведення експертиз.

Вирішено долю речових доказів у відповідності до ст.100 КПК України,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що 05 квітня 2017 року близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи неподалік домоволодіння №29, що розташоване по вул. Центральній в с. Носачів Смілянського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_9, діючи умисно, наніс один удар лівою ногою в ліву ногу, від якого останній присів на землю, після чого наніс один удар лівою ногою в голову, від якого останній впав на землю. В подальшому ОСОБА_7 сидячи на ОСОБА_9 наніс останньому близько п’яти ударів кулаком руки по обличчю, а потім наніс один удар ногою по спині. В результаті вказаних неправомірних дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забиття головного мозку тяжкого ступеня і субдуральної гематоми зліва та із садном лобу з права і раною його поверхні, раною верхньої губи зліва, садном лобу зліва, численними гематомами голови і крововиливом очного яблука зліва, які за висновком судово-медичного експерта №05-6-01/160 від 12 червня 2017 року відносяться до категорії тяжких та небезпечні для життя.

Він же, 05 квітня 2017 року близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи неподалік домоволодіння №29, що розташоване по вул. Центральній в с. Носачів Смілянського району Черкаської області, відкрито, умисно, з корисливих мотивів викрав належний ОСОБА_9 мобільний телефон «Samsung SM-В350Е», вартістю 758 гривень, чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

Він же, будучи раніше засудженим Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки за що судимість в силу ст.89 КК України незнята та непогашена та будучи на той час підозрюваним в іншому кримінальному провадженні за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121 та ч.1 ст.186 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин за наступних обставин, так він 03 липня 2017 року близько 03 години 10 хвилин знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи по вул. Котляревського в с. Ротмістрівка Смілянського району Черкаської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан, та незаконно проник на огорожену територію домоволодіння №6 вказаної вулиці, де продовжуючи свій злочинний намір, таємно, умисно, з корисливих мотивів, з території вказаного домоволодіння вчинив крадіжку металевого двоколісного візка вартістю 374 гривні, який належить ОСОБА_10, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, спричинивши останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

Він же, повторно, 03 липня 2017 року близько 03 години 00 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи по вул. Котляревського в с. Ротмістрівка Смілянського району Черкаської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан та незаконно на огорожену територію домоволодіння №8 вказаної вулиці, де продовжуючи свій злочинний намір, через незамкнуті двері, проник до приміщення літньої кухні вказаного домоволодіння, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав електродуховку «ASEL», в комплекті до якої йде два дека, вартістю 1123 гривні, сівалку огородню вартістю 374 гривні, чавунну гусятницю об’ємом 3 літри вартістю 143 гривні, електричний подовжувач на 3 розетки довжиною 6 метрів вартістю 82 гривні, які виніс за територію домоволодіння та почав вантажити на візок, який прикотив з собою, однак злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як був помічений потерпілою ОСОБА_11, після чого втік з місця вчинення злочину.

Він же, повторно, 03 липня 2017 року близько 04 години 30 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи по пров. Травневий в с. Ротмістрівка Смілянського району Черкаської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан та незаконно проник на огорожену територію домоволодіння №10 вказаного провулку, де продовжуючи свій злочинний намір, через незамкнуті двері, проник до приміщення сараю вказаного домоволодіння, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав жіночий велосипед «Хортиця» вартістю 1283 гривні, який належить ОСОБА_12, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, спричинивши останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7, прокурор Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.

Прокурор просить вирок суду змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.1 ст.121 КК України – 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі; за ч.1 ст.186 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України – 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_7 покарання – 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_7 частково приєднати невідбуте покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2016 року, та остаточно визначити до відбування – 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував вимоги закону України про кримінальну відповідальність та невірно призначив ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.186 КК України у виді 5 років позбавлення волі, оскільки санкція частини першої даної статті такий розмір позбавлення волі не передбачає.

Обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок в частині призначення покарання та призначити йому менш суворе покарання, мотивуючи свої вимоги тим, що суд недостатньо врахував активне сприяння розкриттю злочинів, що дає підстави для застосування ст. 69 КК України. Крім того, звертає увагу на вчинення злочинів внаслідок збігу сімейних обставин, що також є пом’якшуючою покарання обставиною.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора Пашковської Ю.П., яка підтримала вимоги апеляційної скарги, заперечувала проти апеляційної скарги обвинуваченого, міркування обвинуваченого ОСОБА_7, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, пом’якшивши покарання, проти апеляційної скарги прокурора заперечував, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого залишається без задоволення, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.

Так, висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які його засуджено при обставинах наведених у вироку, ґрунтується на доказах, які досліджені судом першої інстанції у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників процесу та ніким в апеляційному порядку не оспорюється.

Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння, ч.1 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у приміщення, вчинене повторно - вірно з чим і погоджується колегія суддів та не ставить під сумнів щодо правильності даної кваліфікації.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апеляційних скарг на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року в частині доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7, кваліфікації його дій та оскарження фактичних обставин провадження до апеляційного суду не надходило, то й апеляційний перегляд в цій частині не проводиться.

У відповідності до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст.65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Частина перша ст. 186 КК України, яка є однією із статей, за якою засуджено ОСОБА_7, передбачає покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до чотирьох років.

Призначаючи максимальне покарання ОСОБА_7 за ч.1 ст.186 КК України суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме призначив більш суворе покарання, у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, ніж передбачено частиною першою ст. 186 КК України.

Згідно п.4 ч.1 ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни судового рішення.

Враховуючи неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання за ч.1 ст.186 КК України вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року підлягає зміні з призначенням за ч.1 ст.186 КК України покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, щодо суворості призначеного покарання, колегія суддів знаходить такими, що не підлягають до задоволення, оскільки, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7, судом першої інстанції достатньо враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких, дані про особу обвинуваченого, який характеризується негативно, раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку знову скоїв умисні злочини, з врахуванням обставини, що пом’якшує покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, та наявності обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, обґрунтовано призначив ОСОБА_7 на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у виді 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, та на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначив до відбування – 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Згідно з вимогами ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

В даному випадку суд першої інстанції при призначенні покарання врахував щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, що за положенням ст.66 КК України вважається, як одна пом’якшуюча обставина. Твердження ОСОБА_7 про вчинення злочинів внаслідок збігу сімейних обставин жодним чином не підтверджено, а тому колегія суддів не вбачає підстав для визнання даної обставини, як пом’якшуючої покарання. Інших пом’якшуючих покарання обставин апелянтом не наведено та колегія суддів не вбачає. Таким чином, суд першої інстанції з врахуванням особи обвинуваченого, наявності пом’якшуючої обставини, прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для застосування ст.69 КК України.

Колегія суддів вважає, що призначене судом покарання за своїм розміром та видом є необхідним і достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підстав для пом’якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року підлягає зміні з призначенням за ч.1 ст.186 КК України покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. В решті вирок залишається без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_8 – задовольнити.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року змінити. Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.1 ст.121 КК України – 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі; за ч.1 ст.186 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України – 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_7 покарання – 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_7 частково приєднати невідбуте покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2016 року, та остаточно визначити до відбування – 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :