Ухвала суду № 73682524, 23.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №640/9759/18 Головуючий 1-ї інстанції: Муратова С.О.

Провадження №11-сс/790/680/18 Доповідач: Яковлева В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Яковлевої В.С.,

суддів - Бездітка В.М. та Чопенка Я.В.,

з секретарем - Лесківом Е.П.,

за участю прокурора - Ізотова В.А.,

власника майна - ОСОБА_1,

представника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 06 квітня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 06 квітня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 та накладено арешт на майно, вилучене 21.03.2018 року під час огляду нежитлових будівель: літера «В-1» загальною площею 40,1 кв.м., літера «Ш/2-2» загальною площею 378,3 кв.м., літера «Ц/2-1» загальною площею 118,0 кв.м., літера «Х/2-1» загальною площею 48,3 кв.м., літера «Ч/2-1» загальною площею 207,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, які належать ОСОБА_1, а саме на: «Машину для наклейки етикеток на ампули»; частини вилучені з обладнання «для наповнення та запайки ампул», а саме: деталь для приживання ампул; вузол наповнення; вузол запайки ампул (складається з двох деталей).

Місцем зберігання арештованого майна визначено СУ ГУНП в Харківській області.

Не погодившись з вказаним рішення слідчого судді представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно громадянина ОСОБА_1 Вважає, що ухвала слідчого судді винесена з суттєвим порушенням вимог КПК України. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що арештоване майно не має жодного значення для кримінального провадження, тобто не відповідає критеріям ст.98 КПК України. Крім того, апелянт вказує на порушення вимог ч.5 ст.171 КПК України щодо строків звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали слідчого судді апелянт присутній не був, її копію отримав лише 16.04.2018 року.

Вислухавши доповідь судді, доводи власника майна та його представника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Що стосується клопотання апелянта щодо поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді, то оскільки твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, причини, на які посилається апелянт є поважними, то строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Як вбачається із матеріалів судового провадження СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220000000840 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч3 ст.321 КК України (а.с.5).

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Задовольнивши клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим було доведено достатність підстав вважати, що вилучене майно може бути речами доказами, має значення для забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів судового провадження вбачається, що у слідчого судді були достатні підстави вважати, що вищевказане майно може відповідати критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2,4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Колегія суддів підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження не вбачає, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права власника майна, з метою попередження відчуження (знищення) майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Доводи апелянта щодо порушень слідчим вимог ч.5 ст.171 КПК України були предметом розгляду слідчим суддею, який дійшов висновку про дотримання слідчим передбачених законом строків, з чим погоджується і колегія суддів.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2018 року є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги представника власника майна не вбачається.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Поновити представнику адвокату ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 06 квітня 2018 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12017220000000840 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді