Постанова № 73681417, 24.04.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13612/16Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/448/18 Доповідач - Ткач О.І.Категорія - 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бершадська Г. В., Гірський Б. О.,

за участі секретаря Танцюри О.В., представника відповідачки адвоката ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 лютого 2018 року, яке ухвалено суддею Сливкою Л.М., повний текст якого складено 08 лютого 2018 року, у цивільній справі №607/13612/16-ц за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог.

1.2. 01.12.2016 року ПАТ КБ "Приват банк" звернулося із вищевказаним позовом.

1.3. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 29.08.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ТЕАWGK00520055, згідно якого банк зобов'язався надати відповідачці кредит у розмірі 16050 долари США на термін до 28.08.2037 р., а відповідач повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленим договором.

1.4. Станом на 17.11.2016 року заборгованість з повернення кредитних коштів та відсотків становить 61025,39 доларів США, яка складається з:

12344,91 долари США - заборгованість за кредитом;

13349,99 долари США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

2297,07 грн. долари США - заборгованості по комісії за користування кредитом;

33033,42 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

2.2. Судове рішення мотивовано тим, що в позивача сплив строк позовної давності, про який заявила відповідачка, оскільки 05 жовтня 2012 року Банком надіслано боржнику претензію про дострокове повернення всієї суми в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги, кредиту, процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, що свідчить про зміну кінцевого терміну виконання зобов'язань за кредитним договором.

3. Короткий зміст апеляційної скарги.

3.1. В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також вирішити питання про стягнення судових витрат в розмірі 7316,21 грн.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції невірно витлумачив норми матеріального права стосовно листа-вимога від 05.10.2012 року .

3.3. Вказана вимога не може оцінюватись як доказ про зміну строку виконання за кредитним договором. У вимозі відсутня вказівка на дату виконання вказаної вимоги, що є обов'язковим згідно до пункту 2.3.3 Договору.

3.4. Згідно умов кредитного договору виконання зобов'язань встановлено до 28.08.2037 року, тому строк позовної давності спливає лише 28.08.2040 року.

3.5. Зміна умов кредитного договору повинна вчинятись в тій же формі, як і первинний договір, а саме у формі додаткової угоди, яка засвідчена підписами сторін та нотаріально посвідченої і зареєстрованої в Державному реєстрі.

3.6. Лист-вимога від 05.10.2012 року не може розглядатись як зміна строку виконання зобов'язань за кредитним договором, а є письмово вимогою про усунення порушень в порядку статті 35 Закону Укараїни "Про іпотеку", яка не потребує посилання на дату.

4. Аргументи учасників справи.

(1) Позивач належним чином повідомлений, однак представник в судове засідання не з'явились, не повідомлено суд апеляційної інстанції про причини неявки.

(2) Позиція відповідачки викладена у відзиві на апеляційну скаргу.

4.1. 06 квітня 2018 року представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін.

4.2. Рішення суду першої інстанції відповідачка вважає законним і обґрунтованим, оскільки згідно надісланої банком 05.10.2012 року їй претензії, позикодавець змінив строк виконання зобов'язання, а тому строк позовної давності сплив ще в листопаді 2015 року. Вказана позиція підтверджена в рішеннях Верховного Суду України, а саме в постанові від 09.11.2016 року у справі № 755/17150/14-ц та Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 564/2199/15-ц.

(3) Позиція відповідачки викладена у суді апеляційної інстанції:

4.3. Представник відповідачки повністю підтримав доводи відзиву.

5. Обставини справи.

5.1. 29.08.2007 року між ПАТ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ТЕАWGK00520055, згідно якого банк надав відповідачці кредит готівкою через касу у розмірі 16050 долари США на термін до 28.08.2037 року. Забезпеченням виконання позичальника за вказаним договором виступає іпотека будинку №68 на вул.Шевченка с.Ілавче Теребовлянського району. (а.с. 10-12).

5.2. Згідно до пункту 2.3.3 (а) Кредитного договору "... Банк на власний розсуд має право змінити умови договору- зажадати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії і відсотків за його користування, виконання інших обов'язків за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно статтей 212, 6111,651 ЦК України , щодо зобов'язань, строк виконання якого не настав, вважається що строк настав у визначеному в повідомленні дату. На цю дату відповідач зобов'язується повернути позивачу суму кредиту в повному обсязі, винагороду й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором".

5.3. 05.10.2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслано ОСОБА_2 вимогу з посиланням на статті 1050 та 1054 ЦК України про ..."повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нараховані на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги". (а.с.33, абзаци 1-8).

5.4. Вказана вимога містить і попередження, "...що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов'язання в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, ПАТ КБ "ПриватБанк" зі спливом цього строку має намір продати предмет іпотеки. Уклавши відповідний договір купівлі-продажу з будь-якою особою покупцем, або звернути стягнення на предмет іпотеки у будь-який інший спосіб, передбачений законодавством України, кредитним договором та договором іпотеки. Тому просить звільнити приміщення" (а.с.33 абзаци 9-12).

5.5. Із позовною заявою до Тернопільського міськрайонного суду про стягнення заборгованості ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось 01.12.2016 року (а.с. 2,3).

5.4. 22 лютого 2017 року відповідач ОСОБА_2 подала заяву про застосування строку позовної давності посилаючись на те, що в жовтні 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" їй надіслано вимогу про дострокове погашення кредиту, процентів та штрафних санкцій та встановлено тридцятиденний строк для повернення коштів. Вказана вимога змінила строк виконання зобов'язання за кредитним договором. Строк позовної давності для звернення до суду для позивача закінчився ще в листопаді 2015 року (а.с. 29).

Позиція апеляційного суду

6. Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції:

6.1. Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

6.2. Судове рішення вищевказаним вимогам відповідає.

6.3. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

6.4. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

6.5. За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

6.6. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

6.7. Сторони в кредитному договорі не змінили загального строку позовної давності. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права позивача.

6.8. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частиною 5 статті 261 ЦК України).

6.9. Згідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлено такий обов'язок позичальника, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, надіславши лист-вимогу.

6.10. Позивач в жовтні 2012 року скористався своїм правом, яке обумовлено вищезазначеною статтею Цивільного Кодексу.

6.11. Вказаною вимогою про ..."повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нараховані на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги" позивач змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором і як кредитор одночасно змінив момент початку перебігу позовної давності за його вимогами.

6.12. Доводи позивача про те, що суд першої інстанції невірно оцінив письмову вимогу від 05.10.2012 року як вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані. Суд першої інстанції дав оцінку вказаній вимозі в контексті аналізу норм матеріального права та суті тексту вказаної вимоги.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:

(1) Щодо суті апеляційної скарги

7.1. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні в справі докази, дав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

7.2. Суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та залишає її без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайсуду від 08.02.2018 року без змін.

(2). Щодо розподілу судових витрат.

7.3. Згідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови, суд апеляційної інстанції повинен зазначити розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

7.4. Враховуючи те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати, які понесені з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покладаються на позивача - апелянта в межах сум ним понесеного.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2018 року - залишити без змін.

Судові витрати покласти на позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" в межах ним понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.І. Ткач