Постанова № 73680539, 26.04.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Суми

Справа №592/13540/17

Номер провадження 22-ц/788/566/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»

на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 січня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Литовченко О.В. у приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення сум заборгованості за кредитним договором -

с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У листопаді 2017 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, у якому зазначалося, що відповідно до укладеного між сторонами договору № б/н від 09 серпня 2013 року відповідачка отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов’язань за нею станом на 31 жовтня 2017 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 200 грн. 48 коп., яку позивач і просив стягнути з неї в судовому порядку.

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 січня 2018 року на часткове задоволення позову постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» 2898 грн. 79 коп. – заборгованості по тілу кредиту та 1457 грн. 54 коп. – по відсотках за користування кредитом.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення відсотків за користування кредитом змінити, збільшивши цей розмір до заявленого у позові, а також скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею, штрафом (фіксована частина) та штрафом (процентна складова) та ухвалити нове про задоволення цих вимог.

Вказує, що відповідач власноручним підписом у анкеті-заяві від 09 серпня 2013 року засвідчив, що ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладення та згоден з його умовами і зобов’язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися із змінами на сайті банку.

Крім того вказував, що суд безпідставно стягнув відсотки лише за період з 16 березня 2015 року по 31 жовтня 2017 року.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Задовольняючи частково позов, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано суду документ, який би засвідчував отримання відповідачем під підпис Пам’ятки, яка містить тарифи і останні умови кредитування, Умов і правил надання банківських послуг, а тому розмір процентів за користування кредитом необхідно визначати на рівні облікової ставки НБУ, а позовні вимоги про стягнення пені та комісії, штрафу задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не може в повному обсязі погодитись з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 09 серпня 2013 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н, шляхом оформлення й підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 300 грн. на платіжну картку (а. с. 6).

Своїм підписом у анкеті-заяві відповідачка засвідчила, що вона була ознайомлена і погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банку, які були надані заявниці для ознайомлення в письмовому вигляді. Одночасно, з анкети-заяви слідує, що заявницю було проінформовано, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку. Заявниця зобов’язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку.

Факт видачі кредитної картки не спростовується відповідачкою та підтверджується випискою з її карткового рахунку (а. с. 78-80).

З наданого позивачем розрахунку слідує, що у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором за відповідачкою станом на 31 жовтня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 32 200 грн. 48 коп., з яких: 2898 грн. 79 коп. - заборгованість за кредитом; 24 292 грн. 14 коп. – по процентах за користування кредитом; 3 000 грн. – за пенею; 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1509 грн. 55 коп. штрафу (процентна складова) (а. с. 5).

Власного розрахунку заборгованості відповідачка не надала.

З урахуванням викладеного та з огляду на положення ст. ст. 526, 527, 1054 ЦК України, суд стягнув вказаний вище розмір заборгованості за тілом кредиту, який сторонами не оспорюється.

Утім, зазначений вище розрахунок в частині нарахування процентів за користування кредитом, пені, а також штрафів, позивач обґрунтовує умовами, викладеними у Тарифах обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умовами і правилами надання банківських послуг.

Проте тарифи з обслуговування кредитних карт «Універсальна» та зазначені умови і правила усупереч вимогам ст. ст. 207, 1055 ЦК України та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позичальником не підписані й оригінали цих документів кредитором відповідачеві передані не були, у зв’язку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору.

Звідси суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафів.

Щодо вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, то суд вважав, що оскільки їх розмір умовами договору визначений не був, а останній платіж проведений відповідачкою 16 березня 2015 року, то відсотки мають бути стягнуті за період з 16 березня 2015 року по 31 жовтня 2017 року, а їх розмір повинен визначатися на підставі ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України на рівні облікової ставки Національного банку України.

З такими висновками суду колегія суддів повністю погодитись не може, виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1-3 ст. 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами, є публічними.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Виходячи з вимог частини першої ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1067 ЦК України банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Встановивши, що ПАТ «КБ «Приватбанк» надав до суду копію анкети-заяви ОСОБА_1 від 09 серпня 2013 року разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг в Приватбанку, з чого убачається, що остання погодилася із запропонованими банком умовами використання кредитних коштів, тобто, зі сплатою 30 % річних за користування кредитом і при цьому, як слідує з розрахунку заборгованості, факт використання кредитних коштів, їх часткове повернення позичальником не оспорювався, тобто, на думку колегії суддів, договір нею частково виконувався, а згідно зі ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами на рівні 30% річних.

Виходячи з наданого позивачем в ході апеляційного розгляду, 16 березня 2018 року, розрахунку заборгованості, розмір відсотків за користування кредитними коштами за договором № б/н від 09 серпня 2013 року, який вірно обрахований виходячи з 30 % річних, становить 4 541 грн 51 коп.

Таким чином, саме ця сума заборгованості по сплаті відсотків підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

У зв’язку з викладеним, рішення суду на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами необхідно змінити шляхом збільшення присудженої до стягнення суми з 1 457 грн 54 коп. до 4 541 грн 51 коп.

Беручи до уваги викладене, підлягає зміні і проведений судом розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 369 грн 60 коп. на компенсацію сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 264 грн 00 коп. на компенсацію судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 375, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 389 ЦПК України -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 січня 2018 року у даній справі в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом та розподілу судових витрат у справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» 4 541 грн 51 коп. відсотків за користування кредитними коштами за укладеним між сторонами кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» 369 грн 60 коп. на компенсацію сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 264 грн 00 коп. на компенсацію судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набрала законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді : Т. А. Левченко

С ОСОБА_2