Ухвала суду № 73679410, 27.04.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2099/18

Провадження № 1-кп/591/401/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Капкіна О.Б., за участю секретаря – Формова В.В., прокурора – Фролкова М.В., обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників – ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12018200440000795 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про заміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Клопотання мотивоване тим, що на даний час відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, вчиняти тиску на потерпілого, свідків, має постійне місце проживання та можливість працевлаштуватися.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання підтримав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 клопотання підтримали.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу встановив наступне.

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено.

Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання сторін суд ураховує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятої 04 листопада 1950 року та ратифікованої Україною 17 липня1997 року, а також практику Європейського суду з прав людини.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року у справі «Мамедова проти Росії», визначено, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який згідно обвинувального акту є громадянином України, має постійне місце проживання, негативних характеристик особи суду не надано.

Тому, суд доходить висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Також, на виконання вимог ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченого слід зобов'язати виконувати ряд обов'язків.

Керуючись ст.ст. 177, 194, 199, 201, 317, 334 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Змінити в рамках кримінального провадження №12018200440000795 обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід та застосувати до нього домашній арешт за адресою: м.Суми, вул. Засумська, 127 - з 21.00 до 07.00 год. щоденно.

З урахуванням вимог ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки:

●прибувати в рамках кримінального провадження №12018200440000795 за кожною вимогою до суду;

●не відлучатися з м. Суми без дозволу суду;

●невідкладно повідомляти суд про зміну свого місця проживання та реєстрації;

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу та покладення на обвинуваченого обов’язків - до 16.00 год. 22 червня 2018 року.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б.Капкін