Вирок № 73679034, 27.04.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1116/18

провадження №1-кп/619/298/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Суржкової В.В.,

прокурора – Коломенського О.Г.,

захисника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі Харківської області кримінальне провадження №22018220000000022 від 19.01.2018 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, має неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює заступником завідувача складом ТОВ «Дівія Трейд», який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.258-5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, в листопаді 2017 року у ОСОБА_3, виник злочинний умисел спрямований на налагодження каналу постачання на тимчасово непідконтрольну державним органам влади України територію Донецької області товарів народного споживання та сплату податків у вигляді грошових коштів, які необхідно перераховувати до фінансових установ самопроголошеної «Донецької народної Республіки». Зокрема встановлено, що ОСОБА_3, діючи як посередник між невстановленими в ході досудового розслідування представниками так званої «ДНР» та харківськими підприємствами, з використанням наявних особистих зав’язків серед невстановлених в ході досудового розслідування представників окупованих територій, мав намір організувати у січні 2018 року незаконне переміщення та реалізацію продуктів харчування на тимчасово окуповану територію Донецької області.

З метою безперешкодного потрапляння зазначеної продукції та тимчасово окуповану територію Донецької області, ОСОБА_2, мав намір передати грошові кошти у вигляді 350 доларів США невстановленим в ході досудового розслідування представникам терористичних організацій «ДНР», після чого, продукція повинна була оформлюватись у митному відношенні та сплачуватись відповідні митні платежі, які б зараховувались до фінансових установ так званої «ДНР», «Центрального республіканського банку», та в подальшому використовувались для фінансування незаконних збройних формувань.

13.04.2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014 року, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

07.10.2014 року наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України за №33/6/а, районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

Так, переслідуючи вказану ціль, 21.01.2018 року ОСОБА_2 з метою конспірації своїх дій, діючи нібито від ТОВ «Углепромдонбас2011» (ЄДРПОУ 37541110, АДРЕСА_1) за особисті грошові кошти придбав м’ясну продукцію виробництва ТОВ «МК Ріал» (ЄДРПОУ 35855917, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Воскресінська, буд. 233) загальною вагою близько 500 кг., на суму 49 108, 54 грн., яку мав на меті перемістити до окупованих районів Донецької області, передавши при цьому невстановленим в ході досудового розслідування представникам «ДНР» грошові кошти у сумі 350 (триста п’ятдесят) доларів США, а також здійснити оформлення даної продукції у митному відношенні, сплативши відповідні митні платежі, які б зараховувались до фінансових установ так званої «ДНР», «Центрального республіканського банку» та в подальшому використовувались для фінансування незаконних збройних формувань.

З цією метою, ОСОБА_2, орендувавши у цей же день автомобіль НОМЕР_1, намагався незаконно перемістити за попередньою домовленістю з невстановленими в ході досудового розслідування з представниками незаконних збройних формувань «ДНР» на тимчасово окуповану територію м. Горлівка Донецької області зазначену продукцію, сплативши при цьому відповідні податки до «Міністерства доходів та зборів «ДНР», а також грошові кошти у сумі 350 (триста п’ятдесят) доларів США, але зазначені злочинні дії ОСОБА_2 не були доведені ним до кінця з причин, що не залежали від його волі та бажання, оскільки в цей день він був затриманий у м. Слов’янську Донецької області.

У зв’язку з початком проведення антитерористичної операції на територіях зазначених областей, тимчасовою втратою повноважень органів державної влади України на частині території Донецької області, у тому числі у м. Горлівка Донецької області, представниками самопроголошеної влади запроваджено особливі умов ведення господарської діяльності та особливих умов порядку ведення податкового обліку та сплати податків до бюджету незаконного формування «Донецька народна республіка», що являє собою терористичну організацію, визначення якої наведено в ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», основними цілями якої є, насамперед, вчинення терористичних актів та злочинів насильницького характеру. З урахуванням зазначеного ОСОБА_3, будучи достовірно обізнаним про існування терористичної організації «ДНР», а також так званих «Міністерства фінансів «ДНР», «Міністерства доходів та зборів «ДЕР», «Центрального Республіканського Банку «ДНР», діючи умисно, з метою фінансування терористичної організації «ДНР», що в свою чергу забезпечувало безперешкодне потрапляння продуктів на окуповані території, намагався здійснити фінансування терористичної організації «ДНР» шляхом передачі грошових коштів у сумі 350 (триста п’ятдесят) доларів США, та сплати як фізична особа непередбачених чинним законодавством «податків» до «бюджету «ДНР» через «Центральний Республіканський банк «ДНР» до «Міністерства доходів та зборів «ДНР».

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.258-5 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши суду про обставини викладені вище.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2, які виразилися у закінченому замаху на фінансування тероризму, тобто дій, вчинених з метою фінансового забезпечення терористичної організації, суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.258-5 КК України.

Статтями 17, 65 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Положеннями ст. 25 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що керівники та посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній діяльності, несуть відповідальність згідно з законом.

Вивчивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановив, що він на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню доньку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем мешкання характеризується позитивно.

При вирішенні питання про вид і міру покарання суд, враховує щире каяття, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у скоєному злочині та має на утриманні неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.

У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Европейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Европейського суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд керується вимогами ст.65 КК України, роз’ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його наслідки, а також дані про особу обвинуваченого.

Враховуючи наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, які наведено вище, ставлення винного до вчиненого, дані про його особу і конкретні обставини справи, при відсутності обтяжуючих обставин, суд визнає можливим при призначенні покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.258-5 КК України застосувати ст.69 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи ступінь і характер суспільно-небезпечного діяння, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують його покарання, можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, суд дійшов висновку про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст.75 КК України. На період іспитового строку суд покладає на нього обов'язки, передбачені ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України.

Оскільки статтею 77 КК України встановлено вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, і він не містить такого додаткового покарання як конфіскація майна, то суд не призначає ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, яке передбачено санкцією ч.1 ст.258-5 КК України як обов'язкове.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.258-5 КК України з застосуванням ст.69 КК України, за який призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі, без позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 3 (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, при цьому, відповідно до ст. 77 КК України, додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-документальні матеріали - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-м’ясні вироби, що знаходяться на відповідальному зберіганні за адресою: м. Харків, вул. Сервена, буд. 6, ФОП ОСОБА_5, ІНП:НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію ФО-П серія В02 №226649, НОМЕР_3 – вважати повернутими.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Л. В. Калиновська