Рішення № 73678837, 20.04.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/230/17

Номер провадження 2/570/130/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачі вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 31.10.2016 року були визнані винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ст.246 КК України. Своїми протиправними діями відповідачі завдали шкоду навколишньому природному середовищу. Розмір такої шкоди складає 18 424,10 грн. Зважаючи на те, що завдана майнова шкода не відшкодована, то прокурор просить стягнути з відповідачів на користь Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області 18 424,10 грн. за завдану шкоду; та стягнути судові витрати.

Прокурор подала суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без їх участі; позов підтримує.

Представник Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області в судове засідання не з’явився.

Відповідачі подали суду заяви, згідно яких позов визнають та просять справу розглядати без їх участі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 31.10.2016 року були визнані винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ст.246 КК України.

Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 08.04.2016 в період часу з 20.00 год. по 23.00 год., діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи на меті незаконно заволодіти деревом породи дуб, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи на території 4 кварталу виділу 1 Новоставського лісництва ДП «Клеванський лісгосп», що на території Рівненського району Рівненської області, усвідомлюючи протиправність та негативні наслідки дій, що вчиняються ними для навколишнього середовища, незаконно, тобто всупереч ст. 69 Лісового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», використовуючи бензопилу марки «Gооdluck», шляхом зрізання,здійснили порубку одного сироростучого дерева породи дуб, діаметром у корні біля шийки кореня 76 см, двох сироростучих дерев породи граб, діаметрами у корні біля шийки кореня 10 см та 16 см, а також при цьому пошкодили до ступеня припинення росту ще два сироростучих дерев породи граб, діаметрами у корні біля шийки кореня 20 см та 14 см, внаслідок чого нанесли істотну шкоду навколишньому середовищу, що виразилося в зниженні повноти насаджень, порушенні ґрунтового поверхневого гумусового шару (лісової підстилки), значному пошкодженню підросту, тобто пошкодили дерева і чагарників до ступеня не припинення росту (зокрема, обдир кори, зламані гілки, пошкодження кореневої системи, в результаті чого лісові насадження ослаблені і можуть бути пошкоджені шкідниками та хворобами лісу), а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» державі спричинено майнову шкоду у розмірі 18 424,10 грн.У судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю визнали свою вину та погодилися із кількістю, породою та вартістю вирубаних ними дерев.

Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. За ч. 1 ст. 69 цього Кодексу спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» № 17 від 10.12.2004, порубка дерев і чагарників визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; здійснена до початку чи після закінчення установлених у дозволістроків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України, ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких була завдано шкода, несуть солідарну відповідальність.

Вимоги п.7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином шкода, завдана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, підлягає відшкодуванню до спеціальних фондів державного та місцевого бюджетів за місцем скоєння правопорушення.

Територія кварталу 4 виділу 1 Новоставського лісництва, де було виявлено незаконну порубку дерев, вчинену за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_4, відноситься до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Частина 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що до делегованих повноважень виконавчих органів селищних рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.Зорянська сільська рада Рівненського району Рівненської області, як орган місцевого самоврядування, на підставі ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Оскільки завдана шкода не відшкодована відповідачами, то заявлена позовна вимога про відшкодування такої шкоди є обґрунтованою.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.2 ст.45 ЦПК України(на час звернення до суду з даним позовом), з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Закон України «Про прокуратуру» та положення ст.45 ЦПК України, які визначають підстави та порядок участі прокурора у цивільних справах, передбачають перш за все встановлення порушення інтересів держави. Поняття «інтереси держави» на даний час законодавчо не закріплено, проте таке визначення міститься в Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99. Так, в п.З суд в загальному, не пов’язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання тощо.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що не стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення злочину, призводить до ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, що, в свою чергу, негативно позначається на фінансуванні важливих природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, чим прямо порушує інтереси держави.

Водночас, Зорянською сільською радою Рівненського району Рівненської області як під час розгляду кримінального провадження, так і поза його межами не вжито жодних заходів щодо стягнення зазначеної шкоди, що свідчить про неналежне здійснення покладених на неї обов’язків щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

У зв’язку з викладеним, прокурор правомірно звертається на захист інтересів держави в особі Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

За наведеного заявлений позов підлягає до задоволення. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської областідо ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину - задоволити повністю.

Стягнути, солідарно, з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до бюджету на розрахунковий рахунок 33116331700311 Зорянської сільської ради Рівненського районного суду Рівненської області (пл. Володимира Плютинського, 1, с. Зоря Рівненського районного суду Рівненської області; код ЄДРПОУ 04387220, 24062100-КЕК в ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017) - 18 424 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 10 коп. - за завдану майнову шкоду.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030001, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума – 800 грн. - судові витрати (судовий збір).

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030001, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума – 800 грн. - судові витрати (судовий збір).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складене 27.04.2018 р.