Вирок № 73677524, 27.04.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/114/2018

Справа № 536/351/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2018 р. Колегія суддів Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Маханькова О.В., суддів Сьоря С.І., Зоріної Д.О..,

за участі секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

за участю прокурора Некрасова Р. М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12018170220000055 від 17.01.2018року по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 15, раніше судимого:

08.08.2001 року Автозаводським районним судом м.Кременчук за ч.1 ст.229-6 КК України до одного року позбавлення волі, з відстрочкою покарання на підставі ст.46-1 КК України на 1 рік зі сплатою штрафу в сумі 170 гривень;

16.01.2002 року Кременчуцьким районним судом за ч.2 ст.309, 71 КК України до позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців, звільнений умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 27 днів, згідно постанови Полтавського районного суду від 21.02.2003 року;

24.01.2005 року Автозаводським районним судом м.Кременчук за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

17.03.2005 року Кременчуцьким районним судом за ч.2 ст.309, КК України до позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

21.08.2006 року Кременчуцьким районним судом за ч.2 ст.309, ч.3 ст.185 КК України, з застосуванням статей 70,71, КК України до позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці, звільнено умовно-достроково 24.12.2008 року на 11 місяців 4 дні, на підставі постанови Комсомольського міського суду від 17.12.2008 року;

19.01.2012 року Кременчуцьким районним судом за ч.2 ст.309 КК України, до позбавлення волі строком 2 роки, звільненого 18.10.2013 року по відбуттю строку покарання;

09.12.2016 року Кременчуцьким районним судом за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі строк 3 роки, на підставі ст. 75 ККУ країни від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин:

16.01.2018 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом проникнення до житла громадянина ОСОБА_3, розташованого за адресою: Полтавська область Кременчуцький район, с. Омельник, провул. Лісний, б. 5.

Реалізуючи свій злочинний умисел, близько 18 год. 45 хв. 16.01.18р. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, направився до домоволодіння за адресою: Полтавська область Кременчуцький район, с. Омельник, провул. Лісний, б. 5. Перебуваючи на території вказаного домоволодіння, ОСОБА_1 незаконно проник в приміщення будинку шляхом відчинення дверей, де знаходився власник – ОСОБА_3, який являється особою похилого віку. Знаходячись в приміщенні будинку, ОСОБА_4, із застосуванням погроз, небезпечних для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, а саме потерпілого ОСОБА_3, висунув вимогу надання грошових коштів.

Після того як потерпілий ОСОБА_3 намагався вчинити опір нападнику, ОСОБА_1 із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вихопив у потерпілого молоток з дерев’яною ручкою, яким здійснював опір ОСОБА_3, та почав наносити удари молотком потерпілому по різних частинах тулубу та голови, при цьому наніс не менше двадцяти ударів. Під час нападу ОСОБА_1 незаконно заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 в сумі 400 гривень, якими після вчиненого кримінального правопорушення розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок розбійного нападу ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 100 від 15.02.2018 року потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, у виді:

-закритий перелом 8-го ребра зліва, який утворився від не менше ніж однократної травмуючої дії, та по ступеню тяжкості відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров’я;

-закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, підшкірною гематомою на правій половині обличчя, синцем та садном в тім’яній ділянці, в правній надбрівній ділянці, садном в лобній ділянці, утворилися від неменше ніж чотирикратної травмуючої дії та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я;

-синці з саднами на їх тлі по зовнішньо-задній поверхні верхньої та середньої третин лівої гомілки, по внутрішній поверхні нижньої третини правого плеча з переходом на праву ліктьову ямку та праве передпліччя і променево - зап’ястковий суглоб, по зовнішньо-внутрішній та задній поверхні середньої і нижньої третини лівого передпліччя з переходом на тильну поверхню кисті; синці по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу по внутрішній поверхні середньої і нижньої третини лівої гомілки, по передній поверхні верхньої третини лівого стегна, по задній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на проекцію кута лівої лопатки, які утворилися від не менш ніж п*ятнадцятикратної травмуючої дії та по ступеню тяжкості, як окремо так і в своїй сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров’я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що вчинив злочин за обставин та по мотивам, що вказані в описовій частині вироку, а саме перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння , проник до приміщення потерпілого, де з застосуванням насильства , спричинивши потерпілому тілесні ушкодження, заволодів грошовими коштами потерпілого .

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена наступними доказами, що безпосередньо досліджені судом, а саме:

-протоколом заяви від 17.01.2018 потерпілого ОСОБА_3 про вчинення нападу відносно 16.01.2018 о 19-00год. з проникненням до його домоволодіння за адресою: с.Омельник, Кременчуцького району, провулок Лісний, 5;

-протоколом огляду місця події від 17.01.2018 за адресою вчиненя злочину: с.Омельник, Кременчуцького району, провулок Лісний, 5, в ході якого вилучено сліди пальців рук, сліди РБК, сліди низу взуття;

-протоколом огляду місця події від 17.01.2018 ділянки місцевості поблизу буд.1 по провулку Лісному в с.Омельник, в ході якого вилучено молоток;

-висновком судово-медичної експертизи №100 від 15.02.2018, згідно якої у потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження середнього та легкого ступеню тяжкості, які утворились від ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою поверхнею контактування, не виключається від молотка, не менш ніж 20-ти кратної травмуючої дії. Вказані тілесні ушкодження не характерні для утворення в результаті падіння. Наявні т/у в результаті захисту руками від нападу;

-висновком судово-медичної експертизи №68 від 19.01.2018 згідно якої у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження від однократної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контактування, не виключено, що від ударної частини молотка та не характерні для отримання в результаті падіння;

-протоколом огляду від 17.01.2018 в ході якого свідок ОСОБА_5 надав для огляду мобільний телефон, де зазначено запис виклику таксі з номеру мобільного телефону ОСОБА_1 та видав грошові кошти в сумі 130 грн., якими ОСОБА_1 розрахувався за поїздку;

-протоколом огляду місця події від 17.01.2018 та вилучення куртки ОСОБА_1 та мобільного телефону «Нокіа» з СІМ-карткою НОМЕР_1;

-висновком дактилоскопічної експертизи №062/Кр від 18.01.2018, згідно якої сліди пальців рук, вилучених з будинку потерпілого ОСОБА_3 залишені ОСОБА_1;

-висновками імунологічних експертиз №266,267, 268, 269, 270, згідно яких на вилучених фрагментах РБК вилучених з будинку потерпілого виявлена кров, яка може походити від ОСОБА_3 та ОСОБА_1, оскільки у них однакова група крові;

-висновком цитологічної експертизи №75 від 15.02.2018, згідно якої на молотку виявлена кров, яка може походити від потерпілого та обвинуваченого;

-протоколом пред’явлення для впізнання за фотознімками від 27.01.2018, в ході якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1, як особу яка незаконного проникла до нього, спричинила тілесні ушкодження та заволоділа коштами в сумі 400 грн.;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 06.02.2018, в ході якого ОСОБА_1 показав про обставини вчинення злочину;

-речовими доказами – молотком з дерев’яною ручкою, грошовими коштами в сумі 130 грн.; мобільним телефоном «Нокіа» з СІМ-карткою, чоловічою курткою зимовою чорно-червоного кольору;

-акт судово-псіхіатрічної експертизи №46 від 26.01.2018року, відповідно до якого ОСОБА_1 в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння не страждав будь-яким хронічним захворюванням і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності. Під дію ч.2, ч.3 ст.19 та ст..20 КК України не підпадає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

-висновком судово – медичних експертиз, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні та які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Також вина обвинуваченого у вчиненні встановленого судом злочину підтверджується належними та допустимими доказами, які відповідно до вимог ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, судом не досліджувались.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого , оцінюючи всі зібрані по справі та безпосередньо досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

- за ст. 187 ч.3 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозами та насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло .

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, вину визнав повністю і визнає ці обставини пом’якшуючими покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочину, вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину в стані алкогольного сп*яніння.

Відповідно до правового висновку Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленого в ухвалі від 24.11.2015 року, підставами для судового розсуду (судової дискреції) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), при визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб'єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у рішенні в справі «Довженко проти України» зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Призначаючи ОСОБА_1 зазначене вище покарання за ч.3 ст.187 КК України, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, для запобігання вчиненню ним нових злочинів, таким, що відповідає його особі, справедливим, а також є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання, та відповідає принципу верховенства права.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вище викладене, суд прийшов до наступних висновків. ОСОБА_1 будучи судимим на шлях виправлення не став, а вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку . Отже суд вважає, що виправлення та перевиховання його можливе лише в умовах ізоляції від суспільства . Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як особливо тяжкий злочин, вчинив новий злочин ,не відбувши покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09.12.2016 року та остаточно визначити покарання відповідно до вимог ст. 71 КК України у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

До набрання вироком законної сили обраний відносно обвинуваченного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100КПК України, а саме чоловічу куртку чорного з червоним кольором, що належить ОСОБА_1 – повернути власнику.

Речові докази по справі, відповідно до вимог ст..100КПК України, а саме молоток з дерев*яною ручкою,, зіскоб фарби з поверхні правих дверей до спальній кімнати, газета з поверхні столу , фрагмент ковдри, кров на марлі, контроль марлі, які передані на зберігання до камери речових доказів Кременчуцького РВП ГУНП – знищити.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100КПК України, а саме грошові кошти в сумі 130гривень, які передані на зберігання до схоронної ячейки ПАТ КБ «Приватбанк», повернути власнику.

Речові докази по справі , відповідно до ст.100КПК України, а саме мобільний телефон «НОКІЯ» із сім карткою, який переданий на зберігання до камери речових доказів Кременчуцького РВП ГУНП - повернути власнику.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

- за ст. 187 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на 7/сім / років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Відповідно до частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09.12.2016 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім)років 6(шість) місяців з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

До набрання вироком законної сили, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання 17.01.2018 року.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет Кременчука/р/р 31414544700008 в ГУДКСУ в Полтавській області, код ЄРДРПО 37965850/ кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 3645/три тисячі шістсот сорок п*ять/грн.97коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1144 ( одна тисяча сто сорок чотири) грн..

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18.01.2018 року - скасувати.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100КПК України, а саме чоловічу куртку чорного з червоним кольором, що належить ОСОБА_1 – повернути власнику.

Речові докази по справі, відповідно до вимог ст.100КПК України, а саме молоток з дерев*яною ручкою, зіскоб фарби з поверхні правих дверей до спальній кімнати, газета з поверхні столу, фрагмент ковдри, кров на марлі, контроль марлі, які передані на зберігання до камери речових доказів Кременчуцького РВП ГУНП – знищити.

Речові докази по справі , відповідно до ст.100КПК України, а саме грошові кошти в сумі 130гривень, які передані на зберігання до схоронної ячейки ПАТ КБ «Приватбанк», повернути потерпілому ОСОБА_3.

Речові докази по справі , відповідно до ст.100КПК України, а саме мобільний телефон «НОКІЯ» із сім карткою, який переданий на зберігання до камери речових доказів Кременчуцького РВП ГУНП - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Маханьков О.В.

Судді: Зоріна Д.О.

ОСОБА_6

.