Ухвала суду № 73677364, 25.04.2018, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1714/17

Номер провадження 2/530/196/18

УХВАЛА

25.04.2018 року м.Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Дем’янченко С.М. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Пишненківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3, Пишненківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання права власності.

15.02.2018 року від представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 до суду надійшла заява про забезпечення позову по справі згідно якої заявник просив накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 5321385300:00:009:0024 і 5321385300:00:009:0011 та заборонити вчиняти будь-які дії з обробітку даних земельних ділянок.

Суд розглянувши заяву та додатки до неї, приходить до висновку, що заяву представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 про забезпечення позову необхідно повернути заявнику з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З матеріалів заяви вбачається, що більше ніж 10 років ОСОБА_3 користується земельними ділянками які отримав шляхом перекручування законодавства та введенням в оману ОСОБА_1, навмисно затягує розгляд справи в суді. Внаслідок таких дій у нього виникає можливість розпочати обробіток земельних ділянок з кадастровими номерами 5321385300:00:009:0024 і 5321385300:00:009:0011 з приводу яких ідуть спори та фактично ще рік користуватись ними безпідставно.

Згідно ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, відповідно до абз. 2,3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам рекомендовано, враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що заявником при подачі даної заяви не виконано вимоги ст. 151 ЦПК України, а саме:

- не надано оригінал квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

- пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Переважне право не може бути підставою для накладення арешту і іншого забезпечення позову.

Як вбачається з вище зазначеного, заявником не обґрунтовано необхідність застосування саме таких видів забезпечення позову (арешт на майно; заборона вчиняти певні дії), що зазначено у заяві, не зазначено, яким чином можуть сприяти виконанню рішення суду вказані заходи забезпечення позову, крім того не надано документи, які б свідчили про те, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, окрім того, в поданій заяві про забезпечення позову не обґрунтовано існування реальної загрози порушення прав та законних інтересів заявника, а лише містяться посилання на імовірність такої можливості, що за своєю суттю є суб’єктивним припущенням сторони заявника, також заявником не було не вказано пропозиції щодо зустрічного забезпечення та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, вважаю необхідним вказану заяву повернути, оскільки вона була подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151, ч. 9, ст. 153 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Повернути представнику позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Пишненківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області про визнання права власності.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п’ятнадцяти днів.

Суддя -