Ухвала суду № 73677040, 26.04.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/7176/18

Провадження 2/522/6203/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

26 квітня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

за участю секретаря Іскрич В. В.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення учасників справи заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувє цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Разом з позовною заявою представник позивача надав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Одеська фінансова група плюс»; накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «РЕМБЕРГ»; накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Делл Вектор»; заборонити державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії, що пов’язані зі зміною учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська фінансова група плюс»; заборонити державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно вчиняти реєстраційні дії, пов’язані зі зміною учасника «Ремберг»; заборонити державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно вчиняти реєстраційні дії, пов’язані зі зміною учасника та розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Делл Вектор».

При цьому посилаючись на те, що 05 серпня 2014 року позивачем по справі ОСОБА_1 було надано ОСОБА_2 позику – грошові кошти в розмірі 20 005,00 доларів США. Відповідач вже більше 2-х років, а саме з 05.08.2015 року, навмисно ухиляється від виконання свого зобов’язання, чим грубо порушуються права позивача.

Заявник зазначив, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими частиною 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи . Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно з п.п. 1,3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов’язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Заявник не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. В заяві відсутнє обґрунтування застосування забезпечення позову, відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущені позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись: ст. ст. 149-153, 258-260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу– відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: А.Ю. Бойчук