від відповідача
Лопуха Л.І. (предст. за дов.).
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС
України в судовому засіданні 07.06.2007 о 15 год. 25 хв. проголошено вступну та
резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі
відкладено на 14.06.2007, про що повідомлено сторін після проголошення вступної
та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4
ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач з урахуванням заяви від
07.06.2007 про часткове відкликання позову звернувся до Господарського суду
міста Києва з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Державної податкової інспекції у Рокитнівському районі (правонаступник -
Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція):
- № 0001172350/0 від 09.01.2007,
яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану
вартість у розмірі 9.575,00 грн., в т.ч.
6.383,00 грн. -основний платіж та 3.192,00 грн. -штрафі санкції;
- № 0001441750/0 від 29.12.2006,
яким до позивача за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників наземних
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 7.128,76
грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, тобто у сумі
712,88 грн.;
- № 0001242350/0 від 09.01.2007,
яким до позивача за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі
1.114,70 грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, тобто у сумі
111,47 грн.;
- № 0001232350/0 від 09.01.2007,
яким до позивача за затримку на 49 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 248,85 грн.
у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 20%, тобто у сумі
49,77 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що
податкове зобов'язання та штрафні санкції з ПДВ, штрафні санкції з податку з
власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
а також з земельного податку визначені відповідачем безпідставно, всупереч
вимогам законодавства з питань оподаткування.
Відповідач проти позову заперечує,
посилаючись на те, що за результатами перевірки позивача встановлено порушення:
- п. 4.1 ст. 4, пп.. 7.3.1 п. 7.3
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від
03.04.1997, із наступними змінами і доповненнями, в результаті чого платником
занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в квітні 2005 року
на суму 6.383,00 грн.;
- ст. 5 п. 5.3 пп. 5.3.1 Закону
України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 в
частині несвоєчасної сплати:
а) земельного податку: з 30.06.2005
по 18.08.2005рр., 49 днів затримки на суму 248,85 грн.; з 30.05.2005 по
14.06.2005рр., 15 днів затримки на суму 278,8 грн.; з 01.08.2005 по
18.08.2005рр., 17 днів затримки на суму 278,8 грн.; з 02.03.2006 по
15.03.2006рр., 13 днів затримки на суму 277,9 грн.; з 30.03.2006 по 27.04.2006,
28 днів затримки на суму 0,21 грн.; з 03.05.2006 по 24.05.2006 рр., 21 днів
затримки на суму 0,21 грн.; з 30.05.2006 по 31.05.2006рр., 1 день затримки на
суму 278,82 грн.;
б) податку з власників транспортних
засобів, самохідних машин та механізмів:
- по терміну сплати 16.01.2006р.
сума узгодженого податкового зобов'язання становить 1361,11 грн., недоїмка на
цю дату становить 1361,11 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 14.02.06 р. в сумі 1361,11 грн. із затримкою 29 днів;
- по терміну сплати 16.01.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 483,89 грн., недоїмка на цю дату
становить 483,89 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за узгодженим
податковим зобов'язанням 14.02.06 в сумі 483,89 грн. із затримкою 29 днів;
- по терміну сплати 14.04.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1941,82 грн., недоїмка на цю
дату становить 1941,82 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 10.05.06 р. в сумі 1941,82 грн.
із затримкою 26 днів;
- по терміну сплати 14.07.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1563,38 грн., недоїмка
на цю дату становить 1563,38 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 21.07.06 р. в сумі 1.563,38 грн. із
затримкою 7 днів;
- по терміну сплати 16.10.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1778,56 грн., недоїмка на цю
дату становить 1778,56 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 24.10.06 р. в сумі 1778.56 грн. із
затримкою 8 днів.
Розглянувши подані сторонами
документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні
обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають
юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський
суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у
Рокитнівському районі (правонаступник - Сарненська міжрайонна державна
податкова інспекція) на підставі акта перевірки від 25.12.2006 № 34/23/26452774
було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0001172350/0 від 09.01.2007,
яким позивачу (Рокитнівській філії Київського державного підприємства
„Ізумруд”) згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами”, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України
“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов'язання з податку
на додану вартість у розмірі 9.575,00 грн., в т.ч. 6.383,00 грн. -основний платіж та 3.192,00 грн. -штрафі санкції;
- № 0001441750/0 від 29.12.2006,
яким до позивача (Рокитнівської філії Київського державного підприємства
„Ізумруд”) за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників наземних
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 7.128,76
грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, тобто у сумі
712,88 грн.;
- № 0001242350/0 від 09.01.2007,
яким до позивача (Рокитнівської філії Київського державного підприємства
„Ізумруд”) за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої
суми податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 1.114,70 грн. у
відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, тобто у сумі
111,47 грн.;
- № 0001232350/0 від 09.01.2007,
яким до позивача (Рокитнівської філії Київського державного підприємства
„Ізумруд”) за затримку на 49 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 248,85
грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 20%, тобто у сумі
49,77 грн.
Судом також встановлено, що в
тексті деяких із вказаних податкових повідомлень-рішень допущено механічні
помилки в реквізитах акта перевірки. Разом з тим, матеріалами справи
підтверджено, що вказані податкові повідомлення-рішення прийнятті на підставі
акта перевірки від 25.12.2006 № 34/23/26452774.
Актом перевірки встановлено, що
встановлено порушення позивачем:
- п. 4.1 ст. 4, пп.. 7.3.1 п. 7.3
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від
03.04.1997, із наступними змінами і доповненнями, в результаті чого платником
занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в квітні 2005 року
на суму 6.383,00 грн.;
- ст. 5 п. 5.3 пп. 5.3.1 Закону
України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 в
частині несвоєчасної сплати:
а) земельного податку: з 30.06.2005
по 18.08.2005, 49 днів затримки на суму 248,85 грн.; з 30.05.2005 по
14.06.2005рр., 15 днів затримки на суму 278,8 грн.; з 01.08.2005 по
18.08.2005рр., 17 днів затримки на суму 278,8 грн.; з 02.03.2006 по
15.03.2006рр., 13 днів затримки на суму 277,9 грн.; з 30.03.2006 по
27.04.2006рр., 28 днів затримки на суму 0,21 грн.; з 03.05.2006 по 24.05.2006
рр., 21 днів затримки на суму 0,21 грн.; з 30.05.2006 по 31.05.2006рр., 1 день
затримки на суму 278,82 грн.;
б) податку з власників транспортних
засобів, самохідних машин та механізмів:
- по терміну сплати 16.01.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1361,11 грн., недоїмка на цю
дату становить 1361,11 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 14.02.06 в сумі 1361,11 грн. із затримкою 29 днів;
- по терміну сплати 16.01.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 483,89 грн., недоїмка на цю дату
становить 483,89 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за узгодженим
податковим зобов'язанням 14.02.06 р. в
сумі 483,89 грн. із затримкою 29 днів;
- по терміну сплати 14.04.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1941,82 грн., недоїмка на цю
дату становить 1941,82 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 10.05.06 в сумі 1941,82 грн. із
затримкою 26 днів;
- по терміну сплати 14.07.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1563,38 грн., недоїмка на цю дату становить 1563,38 грн.,
фактично сплачено суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням
21.07.06 в сумі 1.563,38 грн. із затримкою 7 днів;
- по терміну сплати 16.10.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1778,56 грн., недоїмка на цю
дату становить 1778,56 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 24.10.06 в сумі 1778.56 грн. із затримкою 8
днів.
Як підтверджено матеріалами справи,
Державна податкова інспекція в Рокитнівському районі нарахувала позивачу
податок на додану вартість в розмірі 6.383,00 грн. та застосувала штрафну
санкцію в розмірі 3.192,00 грн. (всього 9.575 грн.) з наступних підстав.
В грудні 2004 року в якості
передоплати на рахунок Рокитнівської філії Київського Державного підприємства
"Ізумруд" надійшла сума у розмірі 71.000,00 грн.: 06.12.2004 -66.000
грн. (в т.ч. ПДВ 11.000 грн.) та
29.12.2004 -5.000 грн. (в т.ч. ПДВ 833,33 грн.), що підтверджується виписками
банку (копії в справі).
Включення цієї суми до податкових
зобов'язань підтверджується також записами в книзі обліку продажу товарів
(робіт, послуг) за грудень 2004 року та податковою декларацією позивача за
грудень 2004 року.
Вищевказані суми ПДВ відповідно до
пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" були включені позивачем до податкових зобов'язань в грудні 2004
року. Дана сума була сплачена на умовах розстрочки платіжними дорученнями № 9
від 10.02.2005, № 21 від 10.03 2005 та № 50 від 08.04.2005 (витяги з книги та
копія декларації в справі).
Реалізація послуг відбулася в
березні 2005 року на суму 32.554,92 грн. та в квітні 2005 року на суму 38.445,
08 грн., що підтверджується записами в книзі обліку продажу за березень-квітень
2005 року.
В книзі продажу товарів (послуг) за
квітень 2005 року (копія в справі) позивачем зазначено продаж товарів (надання
послуг) по накладних: № 25 від 05.04.05 на суму 19342,92 грн. (в т.ч. ПДВ 3223,82
грн.), № 32 від 21.04.05 на суму 30564,63 грн. (в т.ч. ПДВ 5094,11 грн.), №34
від 28.04.05 на суму 16178,81 грн. (в т.ч. ПДВ 2696,47 грн.), №27 від 08.04.05
на суму 379,20 грн. (в т.ч. ПДВ 63,20 грн.), №26 від 08.04.05 на суму 251,46
грн. (т.ч. ПДВ 41,91 грн.), №30 від 13.04.05 на суму 99,36 грн. (в т.ч. ПДВ
16,56 грн.), №35 від 29.04.05 на суму 1938,05 грн. (в т.ч. ПДВ 323,01 грн.),
№33 від 25.04.05 на суму 248,40 грн. (в т.ч. ПДВ 41,40 грн.), №28 від 08.04.05
на суму 74,52 грн. (в т.ч. ПДВ 12,42 грн.), №37 від 30.04.05 на суму 298,08
грн. (в т.ч. ПДВ 49,68 грн.), №36 від 29.04.05 на суму 49,68 грн. (в т.ч. ПДВ
8,28 грн.), №29 від 13.04.05 на суму 198,72 грн. (в т.ч. ПДВ 33,12 грн.).
Всього продано товарів (надано послуг) в квітні місяці 2005 року на загальну
суму 69.623,83 грн., в т.ч. ПДВ -11.603,98 грн.
Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.
7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових
зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на
податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася
раніше:
або дата зарахування коштів від
покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів
(робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт,
послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника
податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у
банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а
для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання
робіт (послуг) платником податку.
Суми ПДВ з цих сум за
березень-квітень 2005 року не включались позивачем до податкових зобов'язань,
оскільки вони були правомірно включені в грудні 2004 року по факту надходження
передоплати, тобто по першій із подій.
Що стосується висновку ДПІ щодо
невключення до податкових зобов'язань в березні-квітні 2005 року суми ПДВ в
розмірі 6.383 грн. з отриманого в березні доходу в розмірі 31.915 грн., то
такий висновок спростовується випискою руху коштів по банківському рахунку
позивача з 01.03.2005 по 30.03.2005, з якої вбачається, що в березні 2005 року
дана сума філії не надходила.
Крім того, суд вважає, що ДПІ
неправомірно проведена повторна перевірка за березень-квітень 2005 року,
оскільки даний період уже був перевірений попередньою перевіркою, яка
проводилась за період з 01.04.2003 по 31.04.2005, що підтверджується актом
перевірки від 22 серпня 2005 року (витяг у справі) і вказаною перевіркою не
виявлено порушення ведення податкового обліку та недоплати ПДВ за цей період.
Підстав для проведення повторної
перевірки за березень-квітень 2005 року у податкового органу не було.
Посилання ДПІ на акт попередньої
документальної перевірки від 22.08.2005 щодо висновку про невключення до обсягу
продажу товару в березні 2005 року попередньої оплати в сумі 32555 грн., ПДВ з
якої становить 5426 грн., яка включена в наступному місяці, то дане посилання
спростовується результатами даної перевірки. Податковим органом дана сума ПДВ не донараховувалась і
штрафні санкції на цю суму не застосовувались, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від
05.09.2005 № 0000932351/0 (дане повідомлення-рішення скасоване рішенням
Господарського суду Рівненської області від 03.03.2006 року в справі № 2/68 в
частині застосування штрафних санкцій).
Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків
за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1
цієї статті у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у
підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків
зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору
(обов'язкового платежу), починаючи з
податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який
припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від
контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від
кількості податкових періодів, що минули.
Зважаючи на те, що суд визнав
відсутність факту порушення позивачем податкового законодавства, а також
відсутність суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) з податку
на додану вартість у розмірі 6.383,00 грн. за розглянутим епізодом,
застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 3.192,00 грн. є необґрунтованим.
В акті перевірки також зазначено
про порушення позивачем ст. 5 п. 5.3 пп. 5.3.1 Закону України "Про порядок
погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 в частині несвоєчасної
сплати податку з власників транспортних засобів, самохідних машин та
механізмів:
- по терміну сплати 16.01.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1361,11 грн., недоїмка на цю
дату становить 1361,11 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 14.02.06 в сумі 1361,11 грн. із затримкою 29 днів;
- по терміну сплати 16.01.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 483,89 грн., недоїмка на цю дату
становить 483,89 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за узгодженим
податковим зобов'язанням 14.02.06 в сумі
483,89 грн. із затримкою 29 днів;
- по терміну сплати 14.04.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1941,82 грн., недоїмка на цю
дату становить 1941,82 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 10.05.06 в сумі 1941,82 грн. із
затримкою 26 днів;
- по терміну сплати 14.07.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1563,38 грн., недоїмка на цю дату становить 1563,38 грн.,
фактично сплачено суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням
21.07.06 в сумі 1.563,38 грн. із затримкою 7 днів;
- по терміну сплати 16.10.2006 сума
узгодженого податкового зобов'язання становить 1778,56 грн., недоїмка на цю
дату становить 1778,56 грн., фактично сплачено суму податкового боргу за
узгодженим податковим зобов'язанням 24.10.06 в сумі 1778.56 грн. із затримкою 8
днів.
Податковим повідомленням-рішенням №
0001441750 від 29.12.2006 застосовано до
Рокитнівської філії Київського державного підприємства "Ізумруд"
штрафну санкцію в розмірі 712 грн. 88 коп. на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.
17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення граничного
строку сплати податкового зобов'язання по податку з власників наземних
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, передбаченого пп.
5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищеназваного Закону.
Як вбачається з акта документальної
перевірки (стор. 12) та наданих в судовому засіданні пояснень представника
відповідача, податковий орган визначав граничний термін сплати узгодженого
податкового зобов'язання, керуючись ст. 5 Закону України від 11.12.1991 №
1963-ХІІ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів" (в редакції, чинній на час сплати позивачем
зазначеного податку), якою встановлено, що юридичні особи сплачують даний
податок щоквартально до 15 числа місяця, що настав за звітним періодом.
Згідно з ч. 2 ст. 6 ст. 5 Закону України від 11.12.1991 №
1963-ХІІ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів" (в редакції, чинній на час сплати позивачем зазначеного
податку) у порядку визначеному податковими органами, юридичні особи подають за
місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів
до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного
періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за
формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Преамбулою Закону України від
21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був прийнятий пізніше
Закону України від 11.12.1991 № 1963-ХІІ "Про податок з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів") визначено,
що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок
погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними
цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір
на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій,
що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за
порушення у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, та визначає процедуру
оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п. 1.2, 1.5 названого
Закону:
податкове зобов'язання -
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових
фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або
іншими законами України;
штрафна санкція (штраф) - це плата
у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника
податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених
відповідними законами.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1
ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму
податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом,
такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних
днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми
податкового боргу;
при затримці від 31 до 90
календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої
суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми
податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90
календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків
погашеної суми податкового боргу.
Як встановлено пп. 4.1.4 ст. 4
Закону № 2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний)
період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому
числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або
календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних
авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім
календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім
випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, -
протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного
(податкового) року;
г) календарному року для платників
податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1
квітня року, наступного за звітним.
Платник податку звільняється від
обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом
поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у
річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань
окремого податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з пп. 5.3.1 ст. 5 Закону №
2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового
зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти
календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку,
передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання
податкової декларації.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" такого строку сплати податку як
щоквартально до 15 числа місяця, що настав за звітним періодом (за Законом
України від 11.12.1991 № 1963-ХІІ "Про податок з власників транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів") не передбачено.
Водночас якщо аналізувати вимоги
Закону № 2181 та Закону України від 11.12.1991 №1963-ХІІ "Про податок з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів"
(ст. 5 та 6), то випливає, що базовим податковим (звітним) періодом для сплати
податку з власників транспортних засобів є квартал. А відповідні строки сплати
зобов'язання, визначені для квартального звітного періоду, позивачем не
порушені.
При цьому суд також відзначає, що
згідно з пп. 4.4.1 ст. 4 Закону № 2181 у разі коли норма закону чи іншого
нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних
законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне)
трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів,
внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків,
так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відтак, податкове
повідомлення-рішення № 0001441750 від 29.12.2006 підлягає визнанню нечинним.
В акті перевірки також зазначено
про порушення позивачем ст. 5 п. 5.3 пп. 5.3.1 Закону України "Про порядок
погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 в частині
несвоєчасної сплати земельного податку: з 30.06.2005 по 18.08.2005, 49 днів
затримки на суму 248,85 грн.; з 30.05.2005 по 14.06.2005, 15 днів затримки на
суму 278,8 грн.; з 01.08.2005 по 18.08.2005, 17 днів затримки на суму 278,8
грн.; з 02.03.2006 по 15.03.2006, 13 днів затримки на суму 277,9 грн.; з
30.03.2006 по 27.04.2006, 28 днів затримки на суму 0,21 грн.; з 03.05.2006 по
24.05.2006, 21 днів затримки на суму 0,21 грн.; з 30.05.2006 по 31.05.2006, 1
день затримки на суму 278,82 грн.
Документи (розрахунки сум
земельного податку та платіжні доручення), що стосуються нарахування та сплати
земельного податку, а також пені протягом періодів, зазначених в акті
перевірки, надані позивачем до матеріалів справи.
Як вбачається із матеріалів справи,
штрафні санкції були застосовані до позивача відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.
17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення термінів сплати
узгодженого податкового зобов'язання по сплаті земельного податку.
Положення даної норми підлягають
застосуванню лише з урахуванням спеціальних норм законодавства, які
встановлюють підстави на види відповідальності за порушення в сфері земельних
правовідносин.
Відповідно до ст. 14 Закону України
“Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за
земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно
обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1
січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної
податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію
на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з
розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації
звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Водночас, ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону
України "Про плату за землю" (в редакції, чинній на час здійснення
позивачем відповідних платежів) передбачено, що податкове зобов'язання по
земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної
власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується
рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за
місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період,
який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання по
земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної
власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за
нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами
земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий
(звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30
календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
місяця.
Зазначені строки щомісячної сплати
земельного податку цілком узгоджується зі строками сплати податкового
зобов'язання, встановленими Законом України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для сплати
зобов'язання при місячному звітному податковому періоді.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про плату за
землю" (в редакції, чинній на час здійснення позивачем відповідних
платежів) за порушення Закону України "Про плату за землю" платники
несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами
України.
Тобто, вказаними положеннями
законодавства визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для сплати
земельного податку є один місяць.
З аналізу зазначених норм
законодавства вбачається, що передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №
2181 штрафні (фінансові) санкції застосовуються до платників податків за порушення
граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з земельного
податку при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі
десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Законом № 2181, зокрема, п. 5.1 ст.
5 передбачено право платників податків самостійно визначати суму податкових
зобов'язань та узгоджувати її шляхом подання податкової декларації.
Під останньою, як встановлено
п.1.11 ст.11 вказаного Закону, слід розуміти як власне податкову декларацію,
так і розрахунок суми податку (збору).
Запровадивши поняття “самостійне
узгодження податкового зобов'язання”, Закон № 2181 в пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4
встановив, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний)
період, який дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі при
сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних
за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних
авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім
календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
- календарному року, крім випадків,
передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом
60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Абзацом першим пп. 5.3.1. п. 5.3
ст. 5 Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити
суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації,
протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного
граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього
Закону для подання податкової декларації.
Як було зазначено вище, базовим
податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є один місяць, що
встановлено положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2005
рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та відповідає
положенням Закону № 2181.
З урахуванням наведеного
відповідачем було правомірно прийнято податкові повідомлення рішення:
- № 0001242350/0 від 09.01.2007,
яким до позивача за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі
1.114,70 грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, тобто у сумі
111,47 грн.;
- № 0001232350/0 від 09.01.2007,
яким до позивача за затримку на 49 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 248,85
грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 20%, тобто у сумі 49,77
грн.
Суд також бере до уваги, що згідно
ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності
суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті
(вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з
якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх
обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)
безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням
принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими
несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на
досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на
участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного
строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС
України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її
вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В порушення зазначених вимог,
позивачем не надано доказів неправомірності нарахування йому штрафних санкцій
за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання
з земельного податку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,
дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам
відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових
повідомлень-рішень № 0001172350/0 від 09.01.2007, яким позивачу визначено суму
податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9.575,00
грн., в т.ч. 6.383,00 грн. -основний
платіж та 3.192,00 грн. -штрафі санкції; - № 0001441750/0 від 29.12.2006, яким
до позивача за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання з податку з власників наземних
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 7.128,76
грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, тобто у сумі
712,88 грн.
За таких обставин позовні вимоги
підлягають задоволенню частково.
Згідно зі ст. 94 КАС України якщо
судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві
відмовлено.
Згідно з пп. 2 п. 3 Прикінцевих та
перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює
порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів
немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п. 1 ст. 3 Декрету
Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто -3, 40 грн.
У зв'язку з тим, що судом позов
немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі
сплати судового збору підлягаю відшкодуванню йому з Державного бюджету в
половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.
Водночас суд відзначає, що
відповідно до ч. 1 та 2 ст. 90 КАС
України витрати, пов'язані з оплатою
допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову
допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної
правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати
надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за
рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на
правову допомогу встановлюється законом.
Матеріалами справи підтверджено, що
КДП „Ізумруд” (як Замовник) уклало з гр. ОСОБА_1 (виконавець) Договір від
12.02.2007 про надання юридичних послуг. Відповідно до умов вказаного договору
гр. ОСОБА_1 зобов'язалась надати позивачу юридичні послуги з написання та
подачі позовної заяви, а також здійснення представництва позивача в суді на
загальну суму 1.500,00 грн.
При цьому суд відзначає, що
відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь
сторони, яка не є суб'єктом владних
повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або
відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, судові витрати, в т.ч.
на правову допомогу, підлягають відшкодуванню лише за умови фактичного
понесення їх стороною, що має підтверджуватись документально.
Однак позивачем не надано
документальних доказів того, що вартість обумовлених Договором від 12.02.2007
юридичних послуг була фактично ним сплачена. Долучена до матеріалів справи
копія платіжного доручення від 11.05.2007 НОМЕР_1 на суму 1.500,00 грн. не
підтверджує оплати позивачем послуг гр. ОСОБА_1 за договором від 12.02.2007,
оскільки призначенням платежу у вказаному платіжному дорученні зазначено
договір НОМЕР_2 від 07.05.2007. Крім того зі змісту Договору від 12.02.2007 про
надання юридичних послуг, укладеного між позивачем та гр. ОСОБА_1, не випливає,
що за цим договором надавалися юридичні послуги щодо подання позову і
представництва позивача в суді саме у спорі, предметом якого є оскаржувані
податкові повідомлення-рішення. Таким чином у суду відсутні докази фактичного понесення позивачем витрат на
правову допомогу в розмірі 1.500,00 грн.
саме у вказаній справі.
Беручи до уваги викладені
обставини, суд також зважає і на те, що позивач не звільнений в силу обставин
або закону від оплати надання йому правової допомоги.
За таких обставин клопотання
позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 1.500,00 грн.
задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись
ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рокитнівському районі
(правонаступник - Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція) №
0001172350/0 від 09.01.2007.
Визнати нечинним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рокитнівському районі
(правонаступник - Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція) №
0001441750/0 від 29.12.2006.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету
України на користь Київського державного підприємства „Ізумруд” судові витрати
в сумі 1,70 грн. судового збору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст.
254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було
подано.
Постанова може бути оскаржена до
суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному
обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом
подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним
поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя О.О.
Євсіков
Дата
складення та підписання постанови в повному обсязі -14.06.2007.
Часті запитання
Який тип судового документу № 736768 ?
Документ № 736768 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 736768 ?
Дата ухвалення - 08.06.2007
Яка форма судочинства по судовому документу № 736768 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 736768 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 736768, Господарський суд м. Києва
Судове рішення № 736768, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.06.2007.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Судове рішення № 736768 відноситься до справи № 12/124-11/189-а
Це рішення відноситься до справи № 12/124-11/189-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
-
1)
РОКИТНІВСЬКА ФІЛІЯ КИЇВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІЗУМРУД"
Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
