Ухвала суду № 73675470, 27.04.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 27.04.2018

ЄУ № 420/564/18

Провадження №1-кс/420/131/18

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

27 квітня 2018 року смт. Новопсков

Луганська область

Слідчий суддя Новопсковського районного суду Луганської області Пронька В.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О., прокурора Мукбаніані Д.В., слідчого Друзь Є.В., захисника ОСОБА_1, перекладача ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков Луганської області клопотання слідчого слідчого відділення Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_6, який має вищу освіту, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7, раніше не судимий, не працює, зареєстрований за адресою: с.Машад, район Акдаш, ОСОБА_6, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130510000146 від 24.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2018 року до слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130510000146 від 24.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 24.04.2018 ОСОБА_3 перебував за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, де вирішив реалізувати свій раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме: автомобілем марки «Chevrolet Aveo» ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ 187384, виданого 25.11.2010 ВРЕР м. Старобільськ при УДАІ УМВС України в Луганській області, належить на праві власності ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, але фактично перебуває у користуванні співмешканки ОСОБА_3 - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Цього ж дня, приблизно о 15 год. 00 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужих коштів, ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою своєї співмешканки ОСОБА_9, яка надала йому за усною згодою в короткострокове користування автомобіль марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом шляхом запуску двигуна ключом до замка запалювання. У такий спосіб ОСОБА_3 звернув автомобіль марки «Chevrolet Aveo», вартістю згідно довідки експертного бюро «Новопсков експертиза», 86862 грн. 00 коп., на свою користь та з місця вчинення злочину зник. Після чого ОСОБА_3 прослідував до території майданчику для здійснення розборки автомобілів, розташованого по вул. Горького, 54, в м. Старобільськ Луганської області, де по усній домовленості з ОСОБА_10 продав вказаний автомобіль за 1000 доларів США, обернувши вказані грошові кошти на свою користь.

Дії ОСОБА_3 орган досудового розслідування кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в клопотанні.

Прокурор наполягав на задоволенні клопотання, зазначив, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним обов’язків.

Підозрюваний в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснив, що вчинення ним кримінальних правопорушень пов’язане з тим, що він, будучи невпевненим в тому, що хоче зареєструвати шлюб з ОСОБА_9, таким чином намагався покинути місце проживання на території України.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає що до нього можливо застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування заперечень зазначив, що підозрюваний ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та пояснив, що дії підозрюваного щодо заволодіння транспортним засобом та намагання перетнути кордон охоплюються єдиним умислом, направленим на те, щоб дістатися до міста своєї реєстрації до Республіки ОСОБА_6 та повернутися в Україну. Зазначене свідчить про те, що у підозрюваного не було наміру переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки від дня вчинення кримінального правопорушення і по день розгляду клопотання, останній з’являється на виклики, дає чіткі, послідовні пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, визнає свою вину та щиро кається у вчиненому. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які зазначені в клопотанні, відсутні, оскільки на момент розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_9 примирилися і остання має можливість надати підозрюваному місце проживання у випадку обрання судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що вона проживала разом з ОСОБА_3 протягом останніх десяти місяців, і вони мали намір зареєструвати шлюб. 24 квітня 2018 року їй стало відомо про те, що її співмешканець ОСОБА_3 незаконно заволодів автомобілем марки «Chevrolet Aveo», який знаходиться в її користуванні, та намагався виїхати за межі країни. Заяву про вчинення кримінального правопорушення вона писала особисто працівникам поліції, де просила притягнути ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. Зазначила, що ніяких погроз, застосування сили та залякувань з боку ОСОБА_3 в період з 24.04.2018 по момент розгляду клопотання не було. Пояснення, надані нею під час додаткового допиту як свідка, вона написала під тиском працівників поліції. Просила не застосовувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взагалі не притягувати його до кримінальної відповідальності, оскільки вони на даний час примирилися.

Вислухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, допитавши свідка, слідчий суддя приходить до наступного.

Кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018130510000146 від 24.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

25.04.2018 слідчий СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області лейтенант поліції ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, окрім визнання ним своєї вини, підтверджується також зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 24.04.2018 проведеного за адресою: вул.Хворостяна 46, с. Піски Новопсковського району Луганської області;

- протоколом огляду місця події від 24.04.2018, проведеного за адресою: вул.Слобожанська 20, смт. Новопсков Луганської області;

- розпискою ОСОБА_3;

- протоколом огляду місця події від 25.04.2018, проведеного за адресою: вул.Горького 45, м. Старобільськ Луганської області;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 25.04.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.04.2018;

- протоколом огляду місця події від 25.04.2018 за адресою: вул. Слобожанська 20, смт. Новопсков Луганської області;

- довідкою судового експерта ОСОБА_12 від 25.04.2018;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 25.04.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.04.2018;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_11;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_10

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред’явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв’язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, з’ясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини – рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду є те, що останній з метою уникнення відповідальності, після вчинення інкримінованого злочину та продажу автомобіля марки «Chevrolet Aveo», яким він незаконно заволодів, намагався покинути територію України та перетнути Державний кордон України в напрямку Російської Федерації, що останній в судовому засіданні не заперечував. При цьому, з метою швидкого перетину Державного кордону України, перебуваючи на КПП «Танюшівка» надав неправомірну вигоду службовій особі інспектору ДПС третьої категорії ДПС України ОСОБА_13 в сумі 200 грн., відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130510000148 від 25.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а також повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Крім того, оцінюючи ризик переховування ОСОБА_3 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що останній зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_7, район Акдаш, Республіка ОСОБА_6, на території України проживає тимчасово без реєстрації, є особою працездатного віку, однак офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв’язків на території України. Крім того, встановлено, що визначений законодавством України термін перебування ОСОБА_3 на території України спливає 05.05.2018, що підтверджується штампом в закордонному паспорті, що підвищує ймовірність того, що останній може переховуватися від слідства та суду за місцем своєї реєстрації.

Беззаперечних даних, які б виключали вказаний ризик, слідчим суддею на даний час не встановлено і стороною захисту не надано.

Обставинами, що підтверджують можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що ОСОБА_3 після вчинення інкримінованого йому діяння підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369 КК України, про що 25.04.2018 внесено відомості до ЄРДР за №12018130510000148 та цього ж дня повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Наведене дає підстави стверджувати про те, що останній може і в подальшому вчинити нове кримінальне правопорушення.

Таким чином, в діях підозрюваного ОСОБА_3 встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи сторони обвинувачення, що підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 є безпідставними і не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Слідчим суддею встановлено, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 переховувався від органу досудового розслідування, а саме намагався покинути територію України, де проживав протягом останніх двох місяців.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що 25.04.2018 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130510000148 від 25.04.2018.

Таким чином, в судовому засіданні прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, доведено, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 переховувався від органів досудового розслідування, а також, що йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним в кримінальному правопорушенні, з урахуванням обставин, якими підтверджується зазначені в клопотанні ризики, а також те, що останній переховувався від органів досудового розслідування, підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення, у слідчого судді є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3.

Стосовно доводів захисника про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то слідчому судді не надано переконливих доказів, які могли б свідчити про те, що підозрюваний ОСОБА_3 у разі застосування до нього даного запобіжного заходу, не буде ухиляться від слідства та суду та виконуватиме свої процесуальні обов’язки. При цьому, слідчий суддя враховує поведінку та показання свідка ОСОБА_9, які є нечіткими та непослідовними. Крім того, слідчий суддя враховую пояснення підозрюваного ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що він не впевнений, чи дійсно хоче зареєструвати шлюб з ОСОБА_9, і саме це стало підставою, що він, отримавши кошти, хотів виїхати на територію ОСОБА_6 за місцем своєї реєстрації.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених процесуальних обов’язків, та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, оцінивши обставини, зазначені в ст.178 КПК України, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 вказаного кримінального правопорушення, те, що останній, залишаючись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, те, що він проживає на території України не тривалий час, без реєстрації, закінчення в травні 2018 року визначеного законодавством строку перебування на території України, слідчий суддя вважає, що запобігання передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, становить від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 згідно ст.12 КК України, належить до злочинів середньої тяжкості та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для неї, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави – 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.

Керуючись ст. 176-178, ст.ст. 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, задовольнити.

Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на шістдесят днів з утриманням його в ІТТ № 3 ГУНП в Луганській області та Старобільському слідчому ізоляторі управління ДДУПВП у Луганській області.

Взяти підозрюваного ОСОБА_3 під варту негайно в залі суду.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_3 під варту у залі суду – з 27 квітня 2018 року.

Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою - до 25 червня 2018 року включно.

Встановити ОСОБА_3, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, заставу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 17620,00 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) грн, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: р/р 37317017002672, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України в м. Київ, МФО – 820172 Призначення платежу: застава, ухвала суду № 420/214/18, платник застави ОСОБА_14О.), або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, з під варти у зв’язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_3 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з Новопсковського району Луганської області.

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_3 обов’язків не може перевищувати двох місяців з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_3, покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: В.В. Пронька