Ухвала суду № 73673668, 24.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/7913/13-к Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 11-о/783/3/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого – судді Гончарук Л.Я.,

суддів – Маліновської-Микич О.В., Партики І.В.,

секретаря судового засідання – Романчука Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Гуменної Р.І.,

захисника ОСОБА_2,

представників потерпілого адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_1

встановила:

ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора у справі ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Франківського районного суду м.Львова від 29 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.15, п.п. 1, 5, 6, 12 ч.2 ст.115; п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115; ч.3 ст.15, п.п.6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України.

Згідно даної ухвали, вироком Франківського районного суду м.Львова від 29 листопада 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, п.п. 1, 5, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та призначено йому покарання у виді 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна; за п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України на 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна; за ч.3 ст.15, п.п.6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Запобіжний захід – тримання під вартою до вступу вироку у законну силу залишено без змін. Строк відбуття покарання обчислюється з 12 грудня 2012 року – часу фактичного затримання. Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 92773, 91 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з даним вироком, прокурор у справі ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.

07 квітня 2014 року від прокурора, який підтримує державне обвинувачення ОСОБА_5 надійшла заява, згідно якої він від поданої апеляційної скарги відмовляється та просить закрити апеляційне провадження.

Крім цього, 16 квітня 2014 року від адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від апеляційної скарги, із якою обвинувачений ОСОБА_1 погодився, про що є його особиста заява.

21 листопада 2017 року на адресу Апеляційного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаної ухвали.

В даній заяві ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року, призначити апеляційний розгляд за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2013 року.

В обґрунтування вказує, що жодної заяви на адресу апеляційного суду Львівської області про погодження відкликання апеляційної скарги адвокатом він не писав. Зазначає, що його ніхто не повідомляв про розгляд апеляційним судом Львівської області заяв про відкликання апеляційних скарг прокурором та адвокатом, він не приймав участі у вказаному засіданні. На думку ОСОБА_1, суду на час розгляду заяв про відкликання апеляційних скарг не було відомо, що він не погоджується з відкликанням апеляційної скарги адвоката.

На вказану заяву ОСОБА_1 представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 подали заперечення та просять таку залишити таку без задоволення, залишити таку без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до суду і відсутністю клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи засудженого ОСОБА_1 та його захисника які підтримали заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року, заперечення прокурора та представників потерпілого заяви ОСОБА_1, обговоривши доводи викладені в заяві, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановления ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

За змістом норм кримінального процесуального закону, роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення. Однак, суд не уповноважений збирати докази існування нововиявлених обставин, в тому числі шляхом переоцінки вже досліджених доказів, лише на підставі припущення сторони кримінального провадження про існування таких обставин та доказів, що їх підтверджують.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного так і правового характеру), які: об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Як встановлено колегією суддів, Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора у справі ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Франківського районного суду м.Львова від 29 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1 ОСОБА_9 ст.15, п.п. 1, 5, 6, 12 ч.2 ст. 115; п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115; ч. ст.15, п.п.6, 12,

13 4.2 ст.115 КК України.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку апеляційного оскарження вироку Франківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2013 року. Апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1. При цьому, як встановлено колегією суддів, в обґрунтування клопотання, ОСОБА_1 вказує, що через свій стан здоров’я не міг подати апеляційну скаргу, й після подання апеляційної скарги його захисником на нього почав здійснюватись психологічний тиск прокурором; йому не було роз’яснено наслідків відмови від апеляційного оскарження вироку суду; про тиск на нього та домовленість з прокурором про відкликання апеляційної скарги свідчить відкликання апеляційної скарги.

Під час розгляду зазначеного клопотання засудженого ОСОБА_1, колегія суддів прийшла до висновку про добровільність позиції сторін щодо відмови від апеляційних скарг.

ОСОБА_1 у якості нововиявленої обставини в своїй заяві зазначає те, що ним не підписувалась згода на відкликання апеляційної скарги його захисником, проте жодних доказів такого твердження, останнім колегії суддів надано не було.

Вказані доводи спростовуються самою заявою ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку від 16 січня 2016 року, в якій він посилався на його необізнаність із судовим рішенням, неналежне виконання його захисником своїх обов’язків, а також, на той факт, що письмову згоду, яку він надав до суду, було написано, начебто, під тиском.

При цьому, не надано колегії суддів доказів вчинення тиску на ОСОБА_1 будь-ким з представників сторони обвинувачення, тим більше, що в той час він мав захисника, а захисник про вчинення на нього тиску не заявляв.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 строк звернення з заявою про нововиявлені обставини не є пропущений та погоджується з доводами засудженого про те, що ухвала Апеляційного суду Львівської області від 24.04.2018 року про закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами прокурора у справі ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Франківського районного суду м.Львова від 29 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1, йому скерована не була, а таку він отримав від захисника ОСОБА_2 09.11.2017 р.

Доводи викладені в заяві ОСОБА_1 не містять обґрунтованих і переконливих даних про наявність нововиявлених обставин.

На підставі наведеного, керуючись ст. 459-467 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

залишити заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року, якою закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора у справі ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Франківського районного суду м.Львова від 29 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.15, п.п. 1, 5, 6, 12 ч.2 ст.115; п.п.5, 6, 12 ч.2 ст.115; ч.3 ст.15, п.п.6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України - без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку в тримісячний термін з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення копії ухвали.

Судді :

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12