Ухвала суду № 73673461, 26.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/7993/17 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.

Провадження № 11-кп/783/1304/17 Доповідач: Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого-судді : - ОСОБА_1

суддів : - ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі : - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові матеріали провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_5 – захисника ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2017 року,-

за участю прокурора : - ОСОБА_7

потерпілої : - ОСОБА_5

представника потерпілої : - ОСОБА_6

обвинуваченого : - ОСОБА_8

захисника : - ОСОБА_9

в с т а н о в и л а :

Цим вироком:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця проживаючого та зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, з освітою середньою, вдівця, непрацюючого, раніше судимого 18.08.2014 р. Шевченківським районним судом м. Львова а ост. 259 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, -

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

По кримінальному провадженню вирішено питання речових доказів.

За вироком суду обвинувачений ОСОБА_8 06 серпня 2017 року біля 12 год. 50 хв., перебуваючи у приміщенні коридору кв.№8 будинку 5 на вул. Липинського у м. Львові на ґрунті тривалих існуючих між ним та потерпілою неприязних стосунків ,під час сварки наніс потерпілій ОСОБА_5 шість ножових поранень в тулуб, чотири із заподіяних їй ран відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.

Не погоджуючись із вказаним вироком суду захисник ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2017 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Мотивує це тим, що не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_8 вважає, що при ухваленні вироку, судом призначено покарання, що не є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. При призначенні покарання суд обрав обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі, не обґрунтував підстав саме такого строку, а також не врахував думку потерпілої ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді, виступи потерпілої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 в її інтересах, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5, виступ обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 в його інтересах, які заперечили апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними належним чином в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим і ніким не оспорюється.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

Вина ОСОБА_8 та правильність кваліфікації його дій не оспорюється в апеляційній скарзі, які, на думку колегії суддів, правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 121КК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні суду першої інстанції свою вину у скоєнні злочину визнав повністю та суду пояснив, що зареєстрований та на даний час проживає у кв. 8 на вул. Липинського,5 у м. Львові з матір‘ю ОСОБА_8 Парскевією,ІНФОРМАЦІЯ_3, сестрою ОСОБА_5 та донькою останньої ОСОБА_10. У сестри дуже погані стосунки з матір’ю , вона її постійно принижує, ображає, обзиває нецензурно, провокує сварки та бійки. Він постійно вимушений вступатись за матір. 06 серпня 2017 року біля 12 год. 50 хв. ОСОБА_5 спровокувала черговий конфлікт з матір‘ю у квартирі, штовхнула її , мати впала на підлогу і зламала палець. Він вступився за матір, тоді ОСОБА_5 почала нецензурно ображати і його. Він в гніві схопив ніж і в коридорі квартири наніс ОСОБА_5 удари в область тулуба. Куди саме бив і скільки наніс ударів не пам‘ятає. Коли побачив кров у ОСОБА_5, сам викликав «Швидку допомогу» і повідомив по телефону поліції про скоєний злочин. У вчиненому щиро розкаюється , просить його суворо не карати та не позбавляти волі .

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини у скоєнні кримінальних правопорушень, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України стверджується поясненнями потерпілої, свідків та іншими доказами кримінального провадження, яким суд першої інстанції надав правильну правову оцінку, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_5;

- показаннями свідка ОСОБА_11 – матері ОСОБА_12 та ОСОБА_5;

- показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14;

- рапортами в адресу ВП Шевченківського району м. Львова про надходження повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (а.с.2-4);

- рапортом від 06.08.2017р. інспектора ВП про вчинення кримінального правопорушення на вул. Липинського 5/8 у м.Львові 9а.с.10);

- протоколом огляду місця події від 06.08.2017 р. ,яким є квартира №8 на вул. Липинського, 5 у м. Львові, де був вчинений злочин відносно ОСОБА_5 (а.с.13-16);

- протоколом огляду предметів від 06.08.2017 р. , серед яких – ніж по типу фінського, яким нанесено поранення ОСОБА_5Є.( а.с.17) та постановою про визнання ножа та інших предметів, вилучених із кв. 8 на вул. Липинського, 5 - речовими доказами (а.с.18);

- висновком судово-медичного експерта №315/2017 від 22.08.2017 р.;

- висновком судово-медичного експерта №401/2017 від 11.10.2017р. (а.с.166-16);

Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що оцінюючи зібрані в ході судового слідства докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору взаємозв‘язку, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що органом досудового розслідування вірно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст.121 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 65 КК України, як норми, яка встановлює загальні засади призначення покарання, суд призначає покарання в межах установлених у санкції статті Особливої частини, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції вірно виходив із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, вину у вчиненні правопорушення визнав та розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_8, відповідно до ст.66 КК України є позитивна характеристика щодо обвинуваченого з місця проживання та щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67КК України, є наявність у нього попередньої судимості.

Крім цього, судом першої інстанцій вірно взято до уваги і обставини, при яких було вчинене кримінальне правопорушення, зокрема негативну поведінку потерпілої ОСОБА_5 по відношенню до своєї матері ОСОБА_11, що стало причиною тривалого конфлікту у сім‘ї та вчинення злочину обвинуваченим.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі про те, що обвинувачений ОСОБА_8 умисно наніс потерпілій ОСОБА_5 велику кількість ударів ножем, залишив в небезпеці, є голослівними, оскільки останній повідомив поліцію про вчинення ним дій застосування ножа, щодо потерпілої ОСОБА_5, чекав на їх приїзд, нікуди не відлучався.

Колегія суддів також враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_8 заявляв, як на досудовому слідстві так і в суді, що потерпіла ОСОБА_5, яка є його рідною сестрою, тривалий час вчиняла неправомірні дії, щодо їхньої матері, а в день події штовхнула її, незважаючи на 83-річний вік такої, внаслідок чого остання зламала палець і зверталась за медичною допомогою.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2017 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 є законним, обґрунтованим та постановлений відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_5 – захисника ОСОБА_6 – залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2017 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді:

З.М. ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_3