Вирок № 73673069, 27.04.2018, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/304/17

Номер провадження 1-кп/383/6/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Адаменко І.М.,

при секретарі – Могиленко Н.Г.,

з участю:

прокурора – Болгарова В.С.,

потерпілого – ОСОБА_1,

представника потерпілого – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

захисника – адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 12017120110000079 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який перебуває на військовій службі в ЗСУ за контрактом, маючого професійно-технічну освіту, неодруженого, на утриманні дітей не маючого, раніше не судимого:

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, при слідуючих обставинах.

25 лютого 2017 року близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_3 знаходився в центрі села Верхньоінгульське Бобринецького району Кіровоградської області біля автобусної зупинки по вулиці Набережній, де розмовляв з потерпілим ОСОБА_1 Під час розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_3, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, ножем, призначеним для метання, який тримав у правій руці, умисно наніс один удар в область лопатки з правого боку ззаду потерпілому ОСОБА_1

Внаслідок нанесеного удару ножем, потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани по нижньому краю правої лопатки, яка проникає в плевральну порожнину з утворенням правостороннього гемопневмотораксу, які згідно висновку експерта № 375 від 30.03.2017 року КЗ «Кіровоградського обласного бюро СМЕ» УОЗ Кіровоградської облдержадміністрації відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрозливих для життя явищ, що без надання медичної допомоги за звичайним перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєному злочині, передбаченому ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю та показав про обставини скоєння злочину відповідно до обвинувачення вказуючи, що у скоєному щиро розкаюється та попросив вибачення у потерпілого, тому просить врахувати ці обставини та не карати його суворо. Крім того, в судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році», але в подальшому вказане клопотання відкликав вказуючи на його необґрунтованість.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 суд вважає, що його вина у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та узгодженими між собою показаннями обвинуваченого, потерпілого, свідків обвинувачення, а також письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1, в судовому засіданні показав, що 25.02.2017 року приблизно о 00 год. разом з ОСОБА_6 перебував в с. Коротяк Компаніївського району, де зайшли до бару. В барі він заступився за дівчат, яких ображав нецензурними словами ОСОБА_7. Він зробив ОСОБА_7 кілька зауважень, на що останній не реагував після чого вдарив ОСОБА_7 один раз в обличчя долонею правої руки. Потім він залишився в барі розпивати спиртні напої, а ОСОБА_7 поїхав. Після того як зачинився бар близько 02 год. ночі разом з ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поїхали в с. Верхньоінгульське Бобринецького району, де зупинилися неподалік бару. В с. Верхньоінгульське до них під’їхав обвинувачений із братом ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які почали ображати його нецензурною лайкою. Він підійшов до них та обвинувачений, який мав в правій руці кастет, ударив його правою рукою у ліве око, від чого у нього з брови пішла кров. Після чого він відійшов до автомобіля, де намагався зупинити кров. Потім обвинувачений підійшов до нього та висловлювався на його адресу нецензурними словами погрожуючи ножем, який тримав у правій руці та між ними виникла бійка, під час якої обвинувачений наніс йому удар ножем в область лопатки з правого боку ззаду. Від завданого удару він відчув сильний біль в спині. Після чого ОСОБА_6 викликав швидку допомогу та його відвезли до лікарні, де вранці прооперували. Брат обвинуваченого надав йому матеріальну допомогу в сумі 6000 грн. та 8500 грн. Вказує, що вибачив обвинуваченого та просить не карати його суворо та не позбавляти волі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду надав показання, що у 2017 році, точної дати не пам’ятає, у нічний час перебував у центрі с. Верхньоінгульське Бобринецького району разом із друзями, де почув, що потерпілий ударив брата обвинуваченого ОСОБА_7. Також бачив бійку між потерпілим та обвинуваченим. Ножа у обвинуваченого під час бійки та до цього не бачив. Після бійки обвинуваченому стало погано та він відвів його додому.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що є рідним братом обвинуваченого. В день події відпочивав в барі в с.Коротяк Компаніївського району. В барі у нього виник конфлікт з потерпілим під час якого потерпілий ударив його кулаком у обличчя. Після конфлікту разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 поїхали до с. Вехньоінгульське Бобринецького району, де забрали обвинуваченого, щоб продовжити з»ясовувати відносини з потерпілим, та поїхали до бару в с. Верхньоінгульське Бобринецького району. Коли приїхали в с. Верхньоінгульське Бобринецького району неподалік бару побачив потерпілого з друзями. Коли потерпілий підійшов до нього він вдарив останнього кулаком правої руки у обличчя. Після чого обвинувачений підійшов до потерпілого та потерпілий вдарив кулаком обвинуваченого. Після цього побачив як обвинувачений лежить на землі і у нього з носа йшла кров. Потім відвів обвинуваченого додому. На потерпілому тілесних ушкоджень не бачив. Ножа у обвинуваченого не бачив.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що перебуває у родинних відносинах з обвинуваченим, який є її онуком. 25.02.2017 року обвинувачений прийшов додому близько 1 години ночі. Ножа у обвинуваченого не бачила. Про обставин події їй нічого не відомо, оскільки свідком події не була.

Свідок ОСОБА_6 надав суду показання, що вночі 25.02.2017 року разом з потерпілим відпочивали у барі в с. Коротяк Компаніївського району, де вживали спиртні напої. В барі ОСОБА_7 почав ображати дівчину. Потерпілий заступився за дівчину вдаривши ОСОБА_7 рукою в обличчя. Після чого ОСОБА_7 поїхав у невідомому йому напрямку. Коли бар зачинився він разом з потерпілим поїхали до бару в с. Верхньоінгульське Бобринецького району, куди також приїхали обвинувачений з братом та ще двоє хлопців. ОСОБА_7 почав ображати потерпілого та вдарив його кулаком у обличчя. Потім він бачив як потерпілий стояв біля автомобіля та йому промивали рану. Після чого між обвинуваченим та потерпілим виникла бійка. Вказав, що у обвинуваченого ножа не бачив. Також бачив у потерпілого рану на лопатці ззаду. Потерпілого з місця події забрала швидка допомога.

Крім цього, вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події, проведеного в приміщенні Бобринецької ЦРЛ за адресою вул. 16 Березня, 82, м. Бобринець Кіровоградської області від 25.02.2017 року ( том. 2 а.п. 13-16);

- висновком експерта № 375 від 30.03.2017 року, відповідно якого згідно наданої медичної документації у гр.. ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді: рани по нижньому краю правої лопатки яка проникає в превральну порожнину з утворенням правосторонньої гемопневмотораксу, що утворилась від дії предмету з загостреним ріжучим краєм гострокутним вістрям ймовірно пласкої форми, що володіє колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить наявність рани та перевага довжини рани над довжиною раньового каналу та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрозливих для життя явищ, що без надання медичної допомоги з звичайним перебігом закінчуються чи можуть закінчуватися смертю; - рана в ділянці лоба зліва, яка утворилась від дії предмету, що мав загострений край та володів ріжучими властивостями, могла утворитися в строк вказаний в постанові та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, яка спричинила короткочасний розлад здоров»я. Будь-яких тілесних ушкоджень, які б могли утворитись при падінні з висоти власного зросту з положення стоячи, в медичній документації не описано. Локалізація тілесних ушкоджень доступна для спричинення їх власноруч (т.2 а.п. 30-31);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 від 13.04.2017 року (том. 2 а.п. 32-35);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 18.04.2017 року (том. 2 а.п. 66-69);

- висновком експерта № 453/375 від 21.04.2017 року, згідно якого - враховуючи характер, локалізацію та механізм утворення тілесного ушкодження у вигляді рани по нижньому краю правої лопатки, яка проникає в плевральну порожнину з утворенням правостороннього гемопневмотораксу, та дані матеріалів справи (протокол слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 від 13.04.2017 року та протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_14 від 18.04.2017 року) – локалізація, механізм утворення та характер тілесного ушкодження відповідає обставинам за яких вони утворились або могли утворитись які вказані в протоколах слідчих експериментів під час проведення слідчих дій. Будь-яких відомостей, щодо обставин при яких утворилася, або могла б утворитись рана в ділянці лоба зліва, в протоколах слідчих дій як за участю потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_3 не зазначено (т.2 а.п. 74-76).

Суд, заслухавши сторону обвинувачення та захисту, заслухавши покази свідків, дослідивши інші докази у їх сукупності приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його діяння суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує вимоги ст.65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який законом класифікується, як тяжкий злочин.

Враховує також особу винного, який раніше не судимий, наразі проходить службу за контрактом у Збройних Силах України та брав безпосередню участь в антитерористичній операції в с. Піски Донецької області, за місцем проживання характеризується добре, враховує досудову доповідь органу пробації від 09.03.2017 року, відповідно висновку якої існує ймовірність виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.

Обставини справи, які пом’якшують покарання обвинуваченого – щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого – не встановлено.

На підставі викладеного та враховуючи думку потерпілого щодо призначення не суворого покарання ОСОБА_3, а також те, що обвинувачений раніше не судимий, тому суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобіганню скоєння ним нових злочинів необхідно призначити покарання в межах мінімальної санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі, звільнивши ОСОБА_3 від покарання з іспитовим строком у відповідності до ст.75 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням обмежень визначених ст.76 КК України.

Прокурором Бобринецького району в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні подано позовну заяву до ОСОБА_3 про стягнення витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 5623 грн. 09 коп.

На підставі ст.ст.1166, 1206 ЦК України даний позов підлягає задоволенню, оскільки він визнаний обвинуваченим ОСОБА_3, вина останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, доведена повністю та в судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 від цього злочину проходив стаціонарне лікування в Кіровоградській обласній лікарні, на що було здійснено витрати закладу охорони здоров»я в загальній сумі 5623 грн. 09 коп., що підтверджується довідкою Кіровоградської обласної лікарні №1849/01-16/06 від 10.04.2017 року.

Речові докази, а саме: футболка білого кольору з написом «Adidas», светр сірого кольору розміром ХХL, чоловіча коротка куртка коричневого кольору з шкірозамінника, джинсові брюки синього кольору, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області – підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_1

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, й підстав для його застосування суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 370-371, 374-376 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді п»яти років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та у відповідності до ст.76 КК України суд покладає на нього обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кіровоградської обласної лікарні (код ЄДРПОУ 01994942, р/р 35419001027932, банк одержувача ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016) майнову шкоду в сумі 5623 грн. 09 коп.

Речові докази, а саме: футболку білого кольору з написом «Adidas», светр сірого кольору розміром ХХL, чоловічу коротку куртку коричневого кольору з шкірозамінника, джинсові брюки синього кольору – повернути потерпілому ОСОБА_1

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копії вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Адаменко