Постанова № 73673031, 25.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/1487/17 Головуючий у І інстанції Слободян Н. П.Провадження № 22-ц/780/1626/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 25.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Таргоній Д.О.

суддів Верланова С.М., Сліпченка О.І.

за участю секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 січня 2018 року у справі за позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури, в інтересах держави, в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, «Державного підприємства Іванківське лісове господарство» до Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Горностайпільської сільської ради Київської області, визнання недійсними державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого володіння,

в с т а н о в и л а :

у травні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням десятої сесії п’ятого скликання Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області № У-10/83 від 21.06.2007, ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в с. Лапутьки Горностайпільської сільської ради.

Рішенням тридцять восьмої сесії п’ятого скликання Горностайпільської сільської ради № У-38/378 від 28.12.2009 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Лапутьки по вул. Річкова, 48, за рахунок земель запасу Горностайпільської сільської ради та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯЛ № 020579 на право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222080705:01:001:0007.

Позивач вважає, що спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 Горностайпільською сільською радою з порушенням законодавства, зокрема вимог статей 19, 20, 55, 57, 84, 149, 155 Земельного кодексу України та статей 5, 57, пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, оскільки вказана земельна ділянка, на час її відчуження, перебувала в державній власності та належала до земель лісогосподарського призначення і використовувалась для ведення лісового господарства ДП «Іванківське лісове господарство».

На підставі викладеного, позивач просив суд першої інстанції визнати недійсним рішення Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області № У-38/378 від 28.12.2009, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Лапутьки по вул. Річкова, 48, за рахунок земель запасу Горностайпільської сільської ради, в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 020579, виданий 08.11.2011 на ім’я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі № 322200001002858 від 08.11.2011; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі ДП «Іванківське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровими номерами 3222080705:01:001:0007; стягнути з відповідачів фактично понесені судові витрати.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 23 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, перший заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, оцінюючи докази у справі, дійшов неправильного висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки на підтвердження факту накладення спірної земельної ділянки на землі державної власності, що перебувають у власності державного лісогосподарського підприємства було надано лист ВО «Укрдержліспроект» від 22.07.2016 № 472 з фрагментом публічної кадастрової карти України з нанесеними межами таксаційних одиниць Оранського лісництва ДП «Іванківське лісове господарство» і межами спірної земельної ділянки, яка накладається на 83 квартал зазначеного лісництва.

Також зазначає, що висновки суду про неналежність цього доказу також не відповідають дійсності, так як зазначені документи виготовлені членами комплексної експедиції та Інформаційно-обчислювального центру ВО «Укрдержліспроект» на виконання договору з ДП «Іванківське лісове господарство» про надання послуг від 13.07.2016 №50.

Разом з тим, суд першої інстанції на підставі доказів, витребуваних з власної ініціативи, не володіючи спеціальними знаннями у сфері картографії та геодезії, визнав належними та допустимими докази, які були надані відповідачем щодо меж розташування спірної земельної ділянки.

Твердження суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано для огляду оригінали планшетів лісовпорядкування не відповідає дійсності, оскільки оригінали планшетів надавалися суду для огляду під час судового засідання, але суд першої інстанції дійшов висновку про їх сумнівність.

Крім того, в поданій апеляційній скарзі прокурор посилається на висновок судової земельно-технічної експертизи №15/17 від 14.08.2017, яким підтверджується факт накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3222080705:01:001:0007 на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП «Іванківське лісове господарство» в кварталі 83 Оранського лісництва. Зазначена експертиза була проведена під час досудового розслідування кримінального провадження №42016111130000164 від 08.12.2016, але висновок за результатами проведеної експертизи не було долучено як доказ в суді першої інстанції, так як вказаний висновок разом з дозволом слідчого на розголошення даних досудового розслідування отримано лише 25.01.2018.

На підставі викладеного, прокурор просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Іванківське лісове господарство», посилаючись на норми чинного земельного законодавства зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням вимог чинного законодавства, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому просить залишити апеляційну скаргу прокурора задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор та представник ДП «Іванківське лісове господарство» підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Відповідачі – представник Горностайпільскої сільської ради та ОСОБА_2 в судове засідання по розгляду апеляційної скарги не зявились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв’язку з чим, апеляційний суд, керуючись положеннями ст. 372 ЦПК України визнав можливим розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників удового розгляду, присутніх в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення враховуючи таке.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням десятої сесії п’ятого скликання Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області № У-10/83 від 21.06.2007, ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в с. Лапутьки Горностайпільської сільської ради.

Рішенням тридцять восьмої сесії п’ятого скликання Горностайпільської сільської ради № У-38/378 від 28.12.2009 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Лапутьки по вул. Річкова, 48, за рахунок земель запасу Горностайпільської сільської ради та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯЛ № 020579 на право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222080705:01:001:0007.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що спірна земельна ділянка належала до земель лісогосподарського призначення та перебувала у постійному користуванні лісгоспу, а також не встановлено порушення відповідачами принципу законності при передачі та набутті у власність спірної земельної ділянки.

Судова колегія не може повною мірою погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з такого.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів

3)показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 року № 848, Державний лісовий кадастр та облік лісів ведеться Державним агентством лісових ресурсів України за єдиною для усіх лісів системою за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, їх раціонального використання та відтворення, здійснення постійного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді України.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом п.1.1. Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції регламентує процедуру їх виготовлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать Земельному кодексу України.

Водночас у п. 2 ст. 5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Відтак застосування норм земельного і лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення повинно базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об’єктом земельних правовідносин, то суб’єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Порядок вилучення земельних ділянок врегульовано статтею 149 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки, надані в постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 149 ЗК України до повноважень районних державних адміністрацій віднесено, у тому числі, вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб.

Враховуючи вище викладені норми права, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не було надано достатніх доказів у суді першої інстанції, підтверджуючих накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду.

Разом з тим, на обґрунтування апеляційної скарги та позовних вимог першим заступником прокурора Київської області було долучено копію висновку експерта № 15/17 від 14.08.2017 за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні №42016111130000164 від 08.12.2016 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК України.

З поданого висновку експерта вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222080705:01:001:0007 частково площею 0,1858 га розташована в межах земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Іванківський лісгосп», що підтверджує факт накладення земельної ділянки, належної на праві власності відповідачу ОСОБА_2, на землі, що перебувають у користуванні ДП «Іванківське лісове господарство».

У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Так, на підтвердження неможливості подання зазначеного висновку експерта, прокурором надано копію листа Іванківського відділення поліції від 25 січня 2018 року № 848 зі змісту якого вбачається, що лише в січні 2018 року прокурору було надано дозвіл на використання висновку експерта під час розгляду цивільної справи.

На підставі викладеного, колегія суддів приймає до уваги поданий прокурором висновок експерта, як письмовий доказ, у зв’язку з тим, що прокурор був позбавлений можливості надати його до суду першої інстанції до закінчення розгляду даної цивільної справи в суді першої інстанції.

Крім того, судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи досліджено оригінали планшетів лісовпорядкувань по 83 кварталу Оранського лісництва ДП «Іванківське лісове господарство» за 1993, 2003 та 2014 року з яких, в сукупності з викопіюваннями з Публічної кадастрової карти, наявними в матеріалах справи, можна зробити висновок про часткове накладення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3222080705:01:001:0007 на землі 1 виділу 83 кварталу Оранського лісництва ДП «Іванківське лісове господарство»

З огляду на вказане, судом встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку, у зв’язку з чим рішення Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області № У-38/378 від 28.12.2009 є незаконним та підлягає скасуванню, виданий на його підставі державний акт – визнанню недійсним, а земельна ділянка – витребуванню на користь держави.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене вище та з’ясувавши всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про задоволення апеляційної скарги, то відповідно має буде вирішено питання про розподіл судових витрат.

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позов було подано до суду першої інстанції у травні 2017 року, таким чином при розрахунку судового збору використовуватимуться ставки, що діяли на момент звернення до суду з позовом.

При зверненні до суду з позовом позивачем було вірно сплачено судовий збір в розмірі 6877 грн. 28 коп. (за дві вимоги немайнового характеру – визнання недійсним рішення ради, визнання недійсним державного акту на право власності та одну вимогу майнового характеру – витребування земельної ділянки), що підтверджується квитанцією (а.с. 24).

При зверненні до суду з апеляційною скаргою Прокуратурою Київської області було вірно сплачено судовий збір в розмірі 10315 грн. 92 коп. (а.с. 227). Загальна сума судового збору, що була сплачена при зверненні до суду з позовом та апеляційною скаргою становить 17193 грн. 20 коп.

Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено в повному обсязі та відповідно задоволено в повному обсязі позовні вимоги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідачів, Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області та ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати в розмірі по 8596 грн. 60 коп. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О ВИ Л А :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 23 січня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов керівника Броварської місцевої прокуратури, в інтересах держави, в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, «Державного підприємства Іванківське лісове господарство» до Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Горностайпільської сільської ради Київської області, визнання недійсними державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого володіння задовольнити.

Визнати недійсним рішення Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області № У-38/378 від 28.12.2009, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Лапутьки по вул. Річкова, 48, за рахунок земель запасу Горностайпільської сільської ради, в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 020579, кадастровий номер 3222080705:01:001:0007, виданий 08.11.2011 на ім’я ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі № 322200001002858 від 08.11.2011.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі ДП «Іванківське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3222080705:01:001:0007.

Стягнути з Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області на користь Прокуратури Київської області судові витрати в розмірі 8596 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Прокуратури Київської області судові витрати в розмірі 8596 грн. 60 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: