Вирок № 73672645, 26.04.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/117/18

№ провадження 1-кп/453/50/18

ВИРОК

іменем України

26.04.2018 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Курницької В.Я.,

за участі секретаря - Трембач М.М.,

за участі прокурора - Максимів О.Г.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

представника потерпілого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження №12017140000000743 від 22.09.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки стм. Воловець, Закарпатської області, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, провізора аптеки ФОП «Маційовська», зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої, не депутата, не адвоката, не нотаріуса,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачена ОСОБА_1, з корисливих мотивів, шляхом обману, за попередньою змовою з невстановленим працівником Сколівського районного центру зайнятості, поєднаного із використанням підроблених документів, заволоділа бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, яку реалізовувало управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації (далі по тексту Управління або УСЗН Сколівської РДА) на загальну суму 9 514,38 гривень, що завдало шкоди державному бюджету України на згадану суму.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» № 1768-ІІІ від 01.06.2000 (далі Закон №1768-ІІІ) право на отримання державної соціальної допомоги мають малозабезпечені сім’ї, які постійно проживають на території України.

Відповідно до ст. 4 Закону №1768-ІІІ та п. 6 Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2003 № 250 (далі – Постанова), обов’язковими документами, для призначення соціальної допомоги, які подаються до органу соціального захисту населення є: заява про надання державної соціальної допомоги, документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї, довідка про склад сім’ї, декларація про доходи та майно осіб (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), та довідка про наявність та розмір земельної частки (паю). Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно.

Відповідно до п. 8 Постанови, допомога в Управлінні призначається з місяця звернення уповноваженого представника сім’ї.

Крім того, відповідно до п. 5 Постанови в Управлінні сформовано особові справи отримувачів соціальної допомоги, де зберігаються документи, необхідні для призначення соціальної допомоги, а також розрахунки її розміру, зокрема справу № 609475 на прізвище ОСОБА_1.

Встановлено, що в середині липня 2015 року ОСОБА_1, від односельчан дізналась про те, що невстановлений працівник Сколівського районного центру зайнятості може виробити документи, які підтверджували працевлаштування працездатних членів сім’ї, що надало б можливість отримання соціальної допомоги як малозабезпеченій сім’ї.

В подальшому, ОСОБА_1, яка усвідомлювала те, що її чоловік, будучи працездатним працює без оформлення трудових відносин у встановленому порядку, а відтак, відповідно до відповідно до п. 17 Постанови, є підстави для зменшення соціальної допомоги або ж відповідно до ст. 7 Закону №1768-ІІІ та п. 10 Постанови, є підстави для відмови у призначенні соціальної допомоги, виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, шляхом обману та використання завідомо неправдивих офіційних документів про його працевлаштування та отримані доходи.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів як соціальної допомоги, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що її чоловік ОСОБА_3, будучи працездатним, однак працює без оформлення трудових відносин, а відтак соціальну допомогу можуть зменшити або ж відмовити у її призначенні, у в середині липня 2015 року вступила у злочинну змову з невстановленим працівником Сколівського районного центру зайнятості, щодо складання та видачі на ім’я її чоловіка ОСОБА_3, завідомо неправдивих офіційних документів – довідки про доходи та трудової книжки, та передала їй копії паспорту та ідентифікаційного коду, а також трудову книжку, з метою внесення неправдивих відомостей.

У подальшому, 11.08.2015 ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні Сколівського районного центру зайнятості, що за адресою: Львівська область, м. Сколе, вул. Братів Вільшинських, 4, отримала від невстановленого працівника Сколівського районного центру зайнятості довідку про доходи № 3 від 10.08.2015 про те, що ОСОБА_3, у період з травня по липень 2015 року займав посаду підсобного робітника у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та отримав дохід на загальну суму 650,00 грн., копії сторінок його трудової книжки, в якій містились записи щодо його працевлаштування на вказану посаду в фізичної особи-підприємця. Після цього, того ж дня, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, з корисливих мотивів, для введення в оману працівників Управління, щодо отриманого її чоловіком доходу, подала в Управління, приміщення якого розташоване за адресою: Львівська область, м. Сколе, вул. Д.Галицького, 10, завідомо неправдиву довідку № 3 від 10.08.2015, видані від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та копії сторінок трудової книжки чоловіка.

Подана ОСОБА_1 завідомо неправдива довідка № 3 від 10.08.2015 та копії сторінок трудової книжки були прийняті працівниками Управління, та на підставі яких ОСОБА_1 власноручно написала на бланках, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України №204 від 22.03.2007 заяву про призначення їй державної соціальної допомоги та декларацію про доходи та майновий стан її сім’ї.

В подальшому, на підставі поданих завідомо неправдивих документів, заяви про призначення державної соціальної допомоги та декларації про доходи та майновий стан ОСОБА_1 нарахована державна соціальна допомога як малозабезпеченій сім’ї в період з 01.08.2015 по 31.01.2016 на суму 9 514,38 гривень, яку вона отримувала впродовж 6-ти місяців на картковий рахунок АТ «Ощадбанк» у м. Сколе.

Відтак, ОСОБА_1, з корисливих мотивів, шляхом обману, за попередньою змовою з невстановленим працівником Сколівського районного центру зайнятості, поєднаного із використанням підроблених документів, заволоділа бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, яку реалізовувало управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації (далі по тексту Управління або УСЗН Сколівської РДА) на загальну суму 9 514,38 гривень, що завдало шкоди державному бюджету України на згадану суму.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 в середині липня 2015 року (точної дати не встановлено) перебуваючи в м. Сколе Львівської області, попередньо узгодивши, передала невстановленій особі з числа працівників Сколівського районного центру зайнятості копію паспорта, ідентифікаційного коду та трудову книжку свого чоловіка ОСОБА_3, з метою внесення в неї неправдивих відомостей.

Невстановлена особа з числа працівників Сколівського районного центру зайнятості, достовірно знаючи, що ОСОБА_3, працює без оформлення трудових відносин, на обліку в центрі зайнятості як безробітний не перебуває, попередньою отримавши від ОСОБА_1 копії його паспорта, ідентифікаційного коду та трудову книжку та маючи доступ до свідоцтв про реєстрацію фізичних осіб підприємців, діючи умисно, власноручно внесла неправдиві відомості в довідку про доходи № 3 від 10.08.2015 про те, ОСОБА_3 у період з травня по липень 2015 року займав посаду підсобного робітника у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та отримав дохід на загальну суму 650,00 грн., а також неправдиві відомості в трудову книжку щодо його працевлаштування, тим самим склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи, що надають право на отримання соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї.

Відтак, ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів, достовірно знаючи, що її чоловік ОСОБА_3, працює без оформлення трудових відносин у встановленому законом порядку, а відтак, відповідно до відповідно до п. 17 Постанови, є підстави для зменшення соціальної допомоги або ж відповідно до ст. 7 Закону №1768-ІІІ та п. 10 Постанови, є підстави для відмови у призначенні соціальної допомоги, в середині липня 2015 року вступила у злочинну змову з невстановленим працівником Сколівського районного центру зайнятості, щодо складання та видачі на ім'я її чоловіка завідомо неправдивих офіційних документів – довідки про доходи та трудової книжки.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 вчинила підроблення офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того, 11.08.2015 ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, з корисливих мотивів, для штучного створення відповідності її особи, вимогам до Закону №1768-ІІІ, в частині працевлаштування та отримання її чоловіком доходу, подала в УСЗН Сколівської РДА, приміщення якого розташоване за адресою: Львівська область, м. Сколе, вул. Д.Галицького, 10 завідомо неправдиву офіційну довідку № 3 від 10.08.2015 про те, ОСОБА_3 у період з травня по липень 2015 року займав посаду підсобного робітника у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та отримав дохід на загальну суму 650,00 грн., а також копії сторінок трудової книжки, в яких містились записи щодо його працевлаштування, тобто використала завідомо неправдиві офіційні документи.

Відтак, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, з корисливих мотивів, для штучного створення відповідності її особи, вимогам до Закону №1768-ІІІ, в частині працевлаштування та отримання її чоловіком доходу, подала в УСЗН Сколівської РДА, приміщення якого розташоване за адресою: Львівська область, м. Сколе, вул. Д.Галицького, 10 завідомо неправдиву офіційну довідку № 3 від 10.08.2015, а також копії сторінок трудової книжки, в яких містились записи щодо його працевлаштування, тобто використала завідомо неправдиві офіційні документи.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 використала завідомо підроблені офіційні документи, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та дала покази про те, що дійсно вчиняла злочини при обставинах, які вказані в обвинувальному акті. Про те, що підробляє офіційний документ їй було відомо. Також, усвідомлювала, що подає в Управління захисту населення Сколівської РДА підроблені документи. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо її не карати та звільнити її від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Враховуючи те, що обвинувачена свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз’яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої.

На підставі вищевикладеного, суд, допитавши обвинувачену, дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, оскільки вона скоїла заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Її ж дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.358 КК України, оскільки вона, діючи умисно, підробила офіційний документ, який видається громадянином-підприємцем, і який надає права чи звільняє від обов’язків, за попередньою змовою групою осіб.

Також її дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки вона використала завідомо підроблені офіційні документи.

Обтяжуючих вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Пом’якшуючими вину обвинуваченої ОСОБА_1, обставинами, суд вбачає щире каяття у скоєних кримінальних правопорушеннях.

При визначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх характер та наслідки, особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем реєстрації, раніше не судима, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а також те, що вона повністю визнала свою вину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щиро розкаюється у вчинених кримінальних правопорушеннях.

У зв’язку із зазначеним, суд вважає за доцільне під час вирішення питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_1, покарання обмежитись межами санкції ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а тому їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі та штрафу.

Однак, беручи до уваги пом’якшуючу обставину - щире каяття, а також зважаючи на те, що ОСОБА_1, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем реєстрації, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також те, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінені органом пробації, як середні, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1, без відбування покарання у виді позбавлення волі, тобто при обранні міри покарання слід застосувати ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням та згідно ст. 76 КК України покласти на неї певні обов’язки.

Згідно ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень підлягає виконанню самостійно.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Відповідно до п.в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчинені умисного злочину, що не є тяжким або особливо тяжким злочином відповідно до статті 12 КК України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, яким не виповнилося 18 років на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», батьківських прав не позбавлена. Судом також досліджено, що ОСОБА_1 вчинила вказані злочини, передбачені ч.2 ст.190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році». Крім того, дані злочини відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості, і не є ні тяжкими, ні особливо тяжкими злочинами відповідно до ст.12 КК України.

Таким чином, на обвинувачену ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року. Обвинувачена ОСОБА_1 просить звільнити її від покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році». Перешкод для застосування амністії та звільнення від відбування призначеного покарання з цих підстав ОСОБА_1 - судом не встановлено. За таких обставин, відповідно до ст. 86 КК України, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 слід звільнити від відбування призначеного покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченій ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме, що амністія у подальшому, протягом наступних десяти років до неї не може бути застосована.

Суд також приходить до переконливого висновку, що заявлений прокурором Львівської області цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 9514,38 гривень підлягає до задоволення частково, оскільки обвинуваченою ОСОБА_1 добровільно відшкодовано 2500 гривень завданої шкоди, у зв’язку з чим за клопотанням представника потерпілого, цивільний позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні обвинуваченій не обирався та, враховуючи вимоги ст.ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і дані про її особу, суд не вбачає підстав для його визначення на цей час.

Питання судових витрат у провадженні суд вирішує відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України та вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України і призначити їй покарання у виді:

- за ч. 2 ст. 190 КК України 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України 510 (п’ятсот десять) гривень штрафу.

Згідно ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1 остаточне покарання 2 (два) роки позбавлення волі та штраф в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень підлягає виконанню самостійно.

Згідно ст. 86 КК України та на підставі п. «в» ч.1 ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов прокурора Львівської області в інтересах держави в особі: управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Сколівської районної державної адміністрації (82600, м. Сколе, вул. Д.Галицького, 10, ЗКПО 25257993, р/р 35419027000083 в ГУДК України у Львівській області) матеріальну шкоду в розмірі 7 014,38 гривень (сім тисяч чотирнадцять гривень тридцять вісім копійок).

В решті цивільний позов залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 703,68 гривень ( сімсот три гривні шістдесят вісім копійок) судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи.

Речові докази: справу № 609475 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї на прізвище «Куртяк Оксана Михайлівна» залишити при матеріалах кримінального провадження №12017140000000743.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Сколівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Головуючий суддя В.Я.Курницька