Вирок № 73672562, 26.04.2018, Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/168/18

Провадження №1-кп/377/25/18

26 квітня 2018 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого - судді Малишенко Т.О., за участю секретаря Ахутіної А.А., прокурора Младаневич З.О., обвинувачених: ОСОБА_1, та ОСОБА_2, потерпілий відсутній розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12018110270000013 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, місце реєстрації та проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 раніше не судимого

- по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого в ТОВ «Укренергомонтаж» на посаді електромонтера, місце реєстрації та проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 раніше не судимого,

- по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, та ОСОБА_2, обвинувачуються у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, за наступних обставин.

14 січня 2018 року, близько 18 години 35 хвилин ОСОБА_1, спільно з ОСОБА_2, перебуваючи неподалік торгового центру «Мінськ», розташованого за адресою: Центральна площа буд.5, м. Славутич Київської області, почали розхитувати металевий паркан, намагаючись його пошкодити. В цей час поряд з торговим центром проходив ОСОБА_3, зі своєю дружиною ОСОБА_4, який побачивши протиправні дії ОСОБА_1, та ОСОБА_2, зробив останнім зауваження, на що у відповідь почув нецензурну лайку. У подальшому, використовуючи надуманий привід, ОСОБА_1, підійшов до потерпілого ОСОБА_3, та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно почав наносити ОСОБА_3, удари ногами по тулубу, завдавши не менше 9 ударів, від яких потерпілий намагався прикриватися та ухилятися. У свою чергу ОСОБА_2 приєднався до хуліганських дій ОСОБА_1 та також почав наносити потерпілому удари ногами по тулубу, завдавши не менше 6 ударів, після чого був відштовхнутий потерпілим, який продовжував захищатися від ударів ОСОБА_1 Скориставшись тим, що ОСОБА_3 захищається від ударів ОСОБА_1, та не може чинити опору, ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, підняв з асфальтової поверхні свій пакунок, всередині якого знаходилася пляшка горілки, об»ємом 0,37 літра, та наніс ним один удар по голові ОСОБА_3, а саме в скронево-тім»яну область голови зліва. Від вказаного удару потерпілий втратив свідомість та впав на асфальтне покриття. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в скронево-тім»яній області зліва, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 29 від 06.02.2018 року утворилось від дії тупого предмету та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитані у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, та обвинувачений ОСОБА_2, після роз»яснення їм судом суті обвинувачення, свою провину у спільно вчиненому злочині, передбаченому ч.2 ст.296 КК України визнали повністю. Підтвердили обставини викладені в обвинувальному акті. Погодились на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім їх особистого допиту, щодо тих обставин, які ніким, у тому числі і ними не оспорюються та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують їх особи, пояснивши, що рішення їх є добровільним, наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України їм роз»яснені судом та зрозумілі. У вчиненому щиро розкаюються, розуміють протиправність своїх дій, запевнили суд, що вже зробили для себе відповідні позитивні висновки.

Потерпілий ОСОБА_3, в судове засідання не з,явився, до суду надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, претензій матеріального характеру до підсудних немає.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1, та ОСОБА_2, повністю визнали свою винність у вчиненні ними злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з»ясувавши правильне розуміння обвинуваченими та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз»яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених.

Показання обвинувачених ОСОБА_1, та ОСОБА_2, надані ними під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного злочину з визнанням у повному обсязі своєї винності у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об»єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв,язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, суд допитавши обвинувачених ОСОБА_1, та ОСОБА_2, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених в їх сукупності, вважає, що винність обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.

Дії обвинувачених ОСОБА_1, та ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.2 ст.296 КК України, оскільки вони своїми умисними діями вчинили умисний злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, вчинений проти громадського порядку та моральності, що виразилося у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1, та ОСОБА_2 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини вчинення такого злочину, тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особи винних, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання кожного обвинуваченого.

Обставини, які пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно дост.67 КК України, судом не встановлено.

Обставини, які пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття у вчиненому злочині.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно дост.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до статей 314-1, 368 КПК України, статті 9 Закону України «Про пробацію» суд, ухвалюючи вирок, приймає до відома досудову доповідь, складену начальником Славутицького міського сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 23 квітня 2018р. на виконання ухвали суду від 11.04.2018року, в якій зроблено висновок про можливість виправлення ОСОБА_1, та ОСОБА_2, без їх ізоляції від суспільства. Враховуючи усе викладене та беручи до уваги, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд дійшов до таких висновків. Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1, та ОСОБА_2, суд враховує те, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, вчинили злочин, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, по місцю проживання характеризуються посередньо, як особи які зловживають алкогольними напоями, їх вік, враховуючи обставини, які пом»якшують покарання, а саме: щире каяття та визнання своєї провини у вчиненому злочині, оскільки як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, надали показання у судовому засіданні щодо обставин вчиненого ними злочину, показання їх були логічними, послідовними і незміненими, що свідчить про їх не байдужість щодо вчиненого і наслідків, а також разом із конкретними обставинами справи, відсутністю тяжких наслідків від злочину, відсутністю претензій потерпілої сторони, що свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, як особи не є підвищено суспільно-небезпечними особами, а це істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, з врахуванням особи винних, думки прокурора, враховуючи досудову доповідь сектору з питань пробації, суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинувачених ОСОБА_1, та ОСОБА_2, ст.75 КК України і на підставі викладеного обрання їм покарання, пов»язаного з позбавленням волі на певний строк, в межах санкції частини статті обвинувачення та на підставі ст.75 КК України звільнення їх від відбування покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк і поклавши на обвинувачених передбачені ч.1 п.п.1,2 ст.76 КК України обов»язки.

Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є необхідною і цілком достатньою для виправлення ОСОБА_1, та ОСОБА_2О, та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Речовий доказ за правилами ст. 100 КПК України: відеозаписи з камер міської системи відео спостереження, розташованої на будівлі ДК «Енергія» та житлового будинку по проспекту Дружби Народів буд.7 і направлена та спостерігає за будівлями ТЦ «Мінськ» та магазину «Союз», які перекопійовані на DVD+R диск, номер PAPA17SK18201074, з надписом «Відеозапис за 14.01.2018 DK-Minsk-MSK-SOYS» відповідно до постанови про визнання речових доказів від 31.01.2018 року необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-375 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік, протягом якого покласти на нього обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, п.2 ч.2 ст.76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік, протягом якого покласти на нього обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, п.2 ч.2 ст.76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: відеозаписи з камер міської системи відео спостереження, які перекопійовані на DVD+R диск, номер PAPA17SK18201074, з надписом «Відеозапис за 14.01.2018 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Т.О.Малишенко