Вирок № 73671839, 24.04.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/731/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого – судді: Ліуша А.І.,

при секретарі: Трипалюк А.Б.,

за участю прокурора: Кріцака Ю.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

та захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судженого,-

за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, суд, –

В С Т А Н О В И В:

обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, 06 грудня 2016 року здійснив перереєстрацію на себе ТзОВ «Євромакс-Захід» та в період з грудня 2016 року по червень 2017 року, з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб’єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), вчинив співучасть у фіктивному підприємництві з іншою невстановленою особою.

Як виконавець вчинення фіктивного підприємництва ТзОВ «Євромакс- Захід» ОСОБА_3 отримав фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльністю даного підприємства та здійснення організаційно- розпорядчих функцій. Так, переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, ОСОБА_3 вчинив всі необхідні дії для перереєстрації та відповідно став директором, головним бухгалтером ТзОВ «Євромакс-Захід», зареєстрованого 01 листопада 2016 року управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за юридичною адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 174, взятого на податковий облік в Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, відкрив рахунки ТзОВ «Євромакс-Захід» у ПАТ «Діамантбанк» та Філії Львівського обласного управління АТ Ощадбанк у м. Львові. Як службова особа ТзОВ «Євромакс-Захід» ОСОБА_3, у відповідності до ст.67 Конституції України, Р. ІІІ Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 16, 47, 168 Податкового кодексу України, статуту ТзОВ «Євромакс-Захід», являвся єдиним учасником підприємства, був зобов’язаний виконувати організаційно-розпорядчі обов’язки - функції по керівництву даним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського та податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів). Проте, не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності ТзОВ «Євромакс-Захід», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у штучному формуванні податкового кредиту його контрагентам - суб’єктам господарської діяльності, лише формально рахувався власником та директором ТзОВ «Євромакс-Захід». У подальшому ОСОБА_3, достовірно знаючи, що в силу статусу малозабезпеченої та малоосвіченої особи не зможе здійснювати фактичну підприємницьку діяльність, і не буде здійснювати господарську діяльність ТзОВ «Євромакс-Захід», а також самостійно виконувати функції директора товариства, надав фактичне право управління діяльністю товариством іншій невстановленій особі, якій віддав у розпорядження установчі та фінансово-господарські документи ТзОВ «Євромакс-Захід», печатку та електронні ключі доступу для подання звітності. Так, ОСОБА_3, являючись директором ТзОВ «Євромакс-Захід», в період 2017 року здійснював документальне оформлення реалізації товарно-матеріальних цінностей суб'єктам господарської діяльності, однак придбання товарів фактично не відбувалось. В подальшому, на рахунки ТзОВ «Євромакс-Захід», відкриті в ПАТ «Діамантбанк» та Філії Львівського обласного управління АТ Ощадбанк у м. Львові, надходили кошти від суб’єктів господарської діяльності в якості оплати товарів, які ОСОБА_3, за вказівкою іншої невстановленої особи, отримав по грошових чеках, на загальну суму 2774131,00 грн., які в подальшому передавав іншій особі. Такі дії ОСОБА_3 надавали можливість лише документально оформлювати нібито проведення господарських операцій із суб’єктами господарювання, для відображення фіктивних господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку, з метою мінімізації останніми податкових зобов’язань та конвертації безготівкових коштів у готівкові. Однак, у ТзОВ «Євромакс-Захід» відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької (економічної) діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, тобто здійснює господарську діяльність без реальної мети настання правових наслідків, що свідчить про нікчемність укладених ними угод.

13 лютого 2018 року між заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримавши угоду про визнання винуватості, повністю визнав свою винність у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України та пояснив, що він повністю розуміє свої права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також наслідки затвердження угоди.

На підставі повного визнання своєї винності обвинуваченим та доказів вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, які ніким не оспорюються, суд вважає повністю доведеними факт скоєння злочину та винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, оскільки він, будучи виконавцем, вчинив у співучасті з іншою особою фіктивне підприємництво, шляхом придбання суб’єкту підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності.

Прокурор, в підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 та заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_4 відповідає вимогам ст.ст. 471, 473 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та прокурором відповідає ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, обвинувачений цілком розуміє права визначені ст. 474 КПК України, укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, а тому суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 та заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_4, із призначенням обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, визначеного в угоді про визнання винуватості, а саме у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 А.А.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 394, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

затвердити угоду про визнання винуватості від 13 лютого 2018 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_4.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України та обрати покарання у виді штрафу у розмірі 500 /п’ятисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 /вісім тисяч п’ятсот/ гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Копія вірна.

Суддя: А.І.Ліуш