Постанова № 736718, 30.05.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

30.05.07 Справа№ 5/592-3/82А

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи

за позовом  ПП «Інвестсервіс плюс», м. Львів

до відповідача : Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

Про  скасування податкового повідомлення - рішення № 0000592300/04420 від 23.02.2007р.

За участю представників:

Від позивача: Босак О.Є.-пред-к

Від відповідача: Кінь А.В., Періг І.Г., Блашко І.М.-представники

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки , передбачені ст.ст.49,51 КАС України.

Суть спору: Подано позов Приватним підприємством «Інвестсервіс плюс», м. Львів до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про  скасування податкового повідомлення - рішення № 0000592300/04420 від 23.02.2007р.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем безпідставно завищено податковий кредит на суму ПДВ 1 523 645,86 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Карнеол»чиїм постачальником було ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс»свідоцтво платника ПДВ, якого анульоване за рішенням суду. На думку відповідача позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суму ПДВ за отримані послуги по використанню Інтернету що не пов'язані з господарською діяльністю в сумі 1 344,83 грн.

Прокурором Шевченківського району м. Львова було подано заяву про вступ у справу.

В судові засідання 07.05.2007 р., 16.05.2007 р. та 30.05.2007 р. прокурор участь повноважного представника не забезпечив.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В зв'язку із складністю розглядуваного спору та необхідністю дослідження всіх фактичних обставин справи, на задоволення клопотання сторін строк розгляду спору було продовжено.

В судовому засідання 16.05.2007 року оголошувалась перерва до 30.05.2007 року.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

В період з 26.12.06 р. по 12.02.07 р. ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проводилась планова документальна перевірка ПП «Інвестсервіс плюс», м. Львів з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 07.10.2005 року по 30.09.2006 року. В ході перевірки податковою інспекцією було встановлено:

- ПП «Інвестсервіс плюс», м. Львів в період з квітня по вересень 2006 року придбало у ТзОВ «Карнеол»побутову техніку на загальну суму ПДВ 1 523 645,86 грн., а ТзОВ «Карнеол»в свою чергу отримало її від ТзОВ „Торговельна фірма «Вудмакс». Під час проведення документальної перевірки податковою інспекцією було направлено запити на проведення зустрічних перевірок по питанню підтвердження податкового кредиту податковим зобов”язанням ТзОВ «Карнеол»на суму ПДВ 1 523 645,86 грн. Згідно інформації УПМ ДПА у Львівській області, наданої листом від 01.02.2007 року № 1829/7/26-4/1/300 в ході оперативного супроводження документальної перевірки ПП «Інвестсервіс плюс»встановлено, що прихід побутової техніки, яку згідно бухгалтерських документів підприємство отримувало від ТзОВ «Карнеол»здійснювався від ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс», свідоцтво платника ПДВ якого анульоване. Прихід товарно-матеріальних цінностей по зазначених операціях становить 9 141 875,14 грн., в тому числі ПДВ 1 523 645,86 грн. На підставі вищезазначеного, податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова зроблено висновок, що ПП «Інвестсервіс плюс», м. Львів безпідставно віднесло до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 523 645,86 грн., що відображено в акті перевірки № 283/380/33753701 від 19.02.2007 року;

- між ПП «Інвестсервіс плюс»та ПП «Спектр технології»17.05.2006 року було укладено договір  про надання послуг доступу до мережі Інтернет за умовами якого позивач отримував послуги Інтернету, в період з травня по вересень 2006 року згідно актів виконаних робіт на загальну суму ПДВ 1 344,83 грн. про що були виписані податкові накладні. Відповідач стверджує, що позивач не має основних засобів, в тому числі комп'ютерної техніки, а отже включення ним до податкового кредиту сум ПДВ за отримані послуги по використанню Інтернету, що не пов'язані з господарською діяльністю в сумі 1 344,83 грн. є безпідставним.

За результатами проведеної планової перевірки на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі після процедури оскарження в кінцевому результаті прийнято податкове повідомлення рішення № 0000592300/04420 від 23.02.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 524990,69 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 524 990 ,69 грн.

ПП «Інвестсервіс плюс»не погоджується з прийнятим 23.02.2007 року податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою для його оскарження в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного :

В основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем покладено акт перевірки №283/380/33753701 від 19.02.2007 року, яким встановлено завищення ПП «Інвестсервіс плюс»податкового кредиту по операціях купівлі-продажу побутової техніки у підприємств, які на думку відповідача, володіють „ознаками фіктивності”. При цьому відповідач посилається, як на доказ фіктивності, на анулювання за рішенням суду свідоцтва ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс», у якої придбавало товари ТзОВ „Карнеол”. В підтвердження даного факту податковою інспекцією до матеріалів справи додано рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 12.12.2006 року та Акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 228/1511 від 29.12.2006 року .

Доводи відповідача не обґрунтовані і спростовуються матеріалами справи. Як вбачається з рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 12.12.2006 року ним визнано недійсним установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ „Компанія Селіон”, а не ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс», як стверджує відповідач ( а.с.35). Що стосується анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс», то відповідно до Акту № 228/1511 від 29.12.2006 року воно анульоване 29.12.2006 року не за рішенням суду. Слід звернути увагу на той факт, що операції з купівлі-продажу товарів, здійснювалися в період з квітня по вересень 2006 року , коли свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс»ще не було анульоване. Крім того, позивач купував побутову техніку не у ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс», а у ТзОВ „Карнеол”, яке виписувало податкові накладні, згідно яких позивач відніс суми ПДВ до податкового кредиту. Інших належних доказів, які б свідчили про фіктивність ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс»відповідач суду не надав.

Що стосується поданого відповідачем листа ДПІ у Галицькому районі № 9614/15-116 від 16.05.2007 року, то він не може бути належним доказом фіктивності ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс», оскільки з нього не вбачається здійснення господарських операцій між ТзОВ „Карнеол” і ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс»(свідоцтво платника ПДВ якого анульоване 29.12.2006 року) , як і не вбачається здійснення зазначених операцій з акту перевірки ТзОВ „Карнеол” № 132/23-024 від 26.01.2007 року.

Не можуть бути належними доказами фіктивності ТзОВ „Карнеол” постанова господарського суду Львівської області від 10.01.2007 року у справі № 6/213-29/315 про банкрутство ТзОВ „Карнеол” та лист ВПМ УПМ ДПА у Львівській області від 03.03.2007 р. № 1350/26 про порушення кримінальної справи за ознаками ст..218 КК України, оскільки доказом в даному випадку може бути лише вирок суду, яким буде встановлено факт фіктивного підприємництва. Крім того, слід звернути увагу на те, що всі документи, які на думку відповідача засвідчують фіктивність підприємств, стосуються продавців товару, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене щодо ПП «Інвестсервіс плюс», як покупця товару, який не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг) (редакція до 25 березня 2005 року).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у квітні-вересні 2006 року були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Необґрунтованими є доводи відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на фактичну несплату податку до бюджету іншими контрагентами позивача та анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «Торгівельна фірма «Вудмакс», оскільки таке було проведене вже після здійснення господарських операцій, за якими ним були видані податкові накладні.

Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Слід звернути увагу, що на момент здійснення господарських операцій обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту, сум податку на додану вартість, за якими відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, продавці були в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТзОВ „Карнеол” , яке було безпосереднім продавцем побутової техніки для ПП «Інвестсервіс плюс», не анульоване і на час розгляду справи.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність, як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми Відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0000592300/04420 від 23.02.2007р.

З урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування найвищою судовою інстанцією України та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Судові витрати, за згодою Сторін, покласти на Позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 21, 69, 70, 160-163, 167 КАС України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000592300/04420 від 23.02.2007р., яким ПП «Інвестсервіс плюс»визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 3049981,38 грн. в тому числі 1524990,69 грн. основного платежу та 1 524990,69 грн. штрафних санкцій.

3. Судові витрати покласти на Позивача.

4. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 04.06.2007р.

Суддя