Рішення № 73671784, 21.02.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5455/16

Провадження № 2/367/2109/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Карабаза Н.Ф.,

при секретарі - Когут К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про уточнення частки в праві власності та визнання права власності на будинок,

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Бучанської міської ради Київської області про уточнення частки в праві власності та визнання права власності на будинок в якій зазначає, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.12.2008 р. на праві власності належить 1/2 частина будинку № 18 по вул. Будьоного в смт. Буча Київської області. Вказана частина будинку зареєстрована за нею на праві власності в Ірпінському БТІ. Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про право на спадщину, витягом про реєстрацію права власності. Попереднім власником 1/2 частини будинку (яку вона успадкувала) був ОСОБА_2. Його частина будинку була зареєстрована на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.08.2006 р. та ухвали від 09.11.2006 р. В рішенні суду вказано, що іншим співвласником являється ОСОБА_3. Її чоловік (та спадкодавець) користувався частиною будинку літ «А», що складалась з приміщень: 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, а ОСОБА_3 користувався частиною будинку, що складалась з приміщень 1-1, 1-2. ( у відповідності до техпаспорта 1974 р.). В подальшому ОСОБА_3 переобладнав сарай в житловий будинок літ «Б». 11 жовтня 1988 р. рішенням виконавчого комітету Бучанської селищної ради народних депутатів ОСОБА_3 було дозволено оформити правову документацію на самовільно збудований житловий будинок «Б». В той же час, як з'ясувалось на виконання рішення виконкому Ірпінської міської Ради народних депутатів № 95/5 від 28.03.1989 р. 1/2 частина будинку, що належала ОСОБА_3 знесена. 03.01.1990 р. у зв'язку із отриманням ОСОБА_3 права власності на будинок № 18-а по вул. Гориня (раніше Будьоного) в м. Буча, Київської області, його попереднє право власності на 1/2 частину будинку № 18 по вул. Будьоного в м. Буча Київської області було анульовано. Але при виділенні будинку ОСОБА_3 в окреме домоволодіння з присвоєнням нової адреси та при припиненні його права власності на ? частину будинку по вул. Будьоного, 18 в м. Буча було вирішено питання про заміну іншої частки в праві власності на будинок іншого співвласника. Належна їй 1/2 частина будинку залишилась у вигляді окремого будинку та складається з приміщень згідно технічного паспорту від 2013р. з приміщень І-пл. 9.0 кв.м., 1-2- пл. 6.9 кв.м., 1-3 пл. 6.2 кв.м,1-4 пл. 15.7 кв.м. При порівнянні приміщень зазначених в техпаспортах 2013 року та приміщення: 2-1, 2-2, 2-3, 2-4 вказаних в техпаспорті 1974 р. вбачається, що вони є ідентичними. Окрім того, вона приватизувала земельну ділянку біля свого будинку. Ці обставини підтверджуються державним актом про право власності на земельну ділянку. Належна їй частина будинку, яка фактично є окремим об'єктом, розташована на належній їй земельній ділянці, а її сусідами вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Отже право власності на 1/2 частину, що належала ОСОБА_3 було анульовано ще 03.01.1990 р. На той момент іншим співвласником була ОСОБА_5, що померла 07.03.1992 р. Проте за життя питання про перерахунок часток та реєстрації її частини будинку як цілого будинку нею не було вирішено. Після її смерті власником 1/2 частини будинку став ОСОБА_2, а потім з 2008 року – вона. Так відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селах міського типу УРСР від 15.01.1966 р. ( втратила чинність 13.12.1995 р.), що діяла на момент припинення права власності на 1/2 частину будинку, що належала ОСОБА_3 зазначено: якщо один з власників спільного будинку з дозволу місцевого органу влади зробив прибудову або перебудову внаслідок чого належна йому частка в загальній власності змінилась і ніхто з співвласників цього не оспорює, орган комунального господарства, а де його не має - виконком місцевої Ради депутатів трудящих, за письмовою заявою співвласників і після належної перевірки на підставі рішення виконкому про зміну часток, які належали співвласникам, і про оформлення права власності в нових розмірах, видає кожному з них замість правовстановлюючих документів, які вони мають, свідоцтва про право особистої власності на відповідну частину будинку (домоволодіння) (п. 26). В разі будівництва з дозволу виконкому місцевої Ради депутатів трудящих, будинку взамін старого, що підлягає знесенню, після закінченого будівництва та прийняття нового будинку в експлуатацію, забудовнику повинно бути видано па підставі відповідного рішення виконкому місцевої Ради депутатів трудящих свідоцтво про право власності, а старий правовстановлюючий документі відбирається та погашається. (п.27). Отже, фактично відбувся розподіл в натурі будинку та припинення права спільної часткової власності на нього, але юридично дане питання не було оформлено. Вказує, що намагалась вирішити дане питання в позасудовому порядку та зверталась до Бучанської міської ради. Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради від 10.09.2013 р. № 308 було вирішено вважати її 1/2 частину будинку окремим житловим будинком. Проте враховуючи зміни в законодавстві щодо порядку реєстрації права власності на нерухоме майно та органів, що здійснюють цю реєстрацію, виконавчий комітет вже не мас тих повноважень, якими був наділений в 1990 р.Оскільки, своєчасно попередніми власниками 1/2 частини будинку не було отримано нове свідоцтво про право власності на будинок як цілий об’єкт, то вказане рішення Бучанської міської ради від 10.09.2013 р. не є правовим документом на підставі чого реєстратор може зареєструвати право власності на належну їй 1/2 частину будинку як цілого будинку. Просить змінити її частку в праві власності на будинок № 18 по вул. Михайла Гориня (раніше Будьоного) в м. Буча Київської області з 1/2 частини на цілу частину – окремий будинок та визнати за нею право власності на окремий житловий будинок № 18 по вул. Михайла Гориня (раніше Будьоного) в м. Буча Київської області.

В судове засідання представник позивача не з’явилась надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності.

Представник відповідача – Бучанської міської ради в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності проти задоволення позову не заперечує.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.12.2008 року виданого державним нотаріусом ОСОБА_6 спадкоємцем всього майна ОСОБА_2, який помер 28 грудня 2007 року, є його дружина – ОСОБА_1. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Буча, вулиця Будьоного № 18, що належить померлому, ОСОБА_2, на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 серпня 2006 року, затвердженого ухвалою Ірпінського міського суду Київської області 09 листопада 2006 року, зареєстрованого Ірпінським бюро технічної інвентаризації 02 лютого 2007 року в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно в книзі:6-67, номер запису: 185, реєстраційний номер: 17707600. За даними технічного паспорту, виданого Комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» 19 жовтня 2008 року, житловий будинок позначений на плані літерою «А» в цілому – цегляний, житловою площею 15,7 кв.м., розташований на земельній ділянці на якій розміщено наступні надвірні будівлі: сарай (літера В), вбиральна (літера Е), навіс (літера З), колодязь під № 1, огорожа під № 2-4.

Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Бучанської селищної ради Київської області, 3-тя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задоволено.Встановлено факт, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, померлої 07.03.1992 року. Визнано за ОСОБА_2 право на 1/2 частину будинку № 18-а по вулиці Будьного в смт. Буча Київської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої 07 березня 1992 року.

Відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 09 листопада 2006 року було виправлено описку в допущену при викладенні в рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 07 серпня 2006 року по даній справі. В тексті рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 серпня 2006 постановленого по справі за позовом ОСОБА_2 до Бучанської селищної ради Київської області, 3-тя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, номер будинку по вулиці Будьоного в смт. Буча Київської області «18-а» виправити на «18».

Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду № 18 по вул. Будьного в м. Буча, замовником якого є ОСОБА_1 загальна площа будинку 37,8 кв.м., житлова площа – 15,7 кв.м., допоміжна площа – 13.1 кв.м., площа літніх приміщень 9,0 кв.м.

Згідно рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 10.09.2013 року № 308 про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо визнання 1/2 частини будинку як окремого будинку вирішено вважати 1/2 частину житлового будинку окремим житловим будинком літ. «А-ІЖ,а», загальною площею 37,8 кв.м, житловою площею – 15,7 кв.м., за адресою: м. Буча, вул. Будьоного, 18.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 26256064 від 01.09.2014 року земельна ділянка за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Будьного, земельна ділянка 18, кадастровий номер: 3210800000:01:008:0079, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа: 0,0658 га належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Згідно відповіді Комунального підприємств «ЦЕНТР ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Бучанської міської ради Київської області № 29/08/17/2 від 29 серпня 2017 року згідно даних, які містяться в реєстровій книзі (паперових носіїв) право власності на житловий будинок по вул. М. Гориня (раніше Будьного) № 18 було зареєстровано в такому хронологічному порядку: на підставі договору на право забудови від 16.01.1941 року – за ОСОБА_7; 22.12.1966 року ОСОБА_7 уклала з ОСОБА_8 договір дарування на 1/2 частину будинку; 22.12.1966 року ОСОБА_7 уклала з ОСОБА_3 договір дарування на 1/2 частину будинку; 30.12.1974 року ОСОБА_8 уклала з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу на 1/2 частину будинку; на виконання рішення виконкому Ірпінської міської ради народних депутатів № 95/5 від 28.03.1989 року 1/2 частина будинку, що належала ОСОБА_3 знесена. 03.01.1990 року право власності на 1/2 частину будинку № 18 по вул. Будьоного в м. Буча Київської області було анульовано. На підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.08.2006 року та ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 09.11.2006 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 та власником 1/2 частини будинку став ОСОБА_2; 16.12.2008 року після смерті ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину будинку ОСОБА_1.

Згідно ст. 55 Конституції України та ст. 16 ЦК України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дослідивши письмові докази, надані позивачем, враховуючи наведені норми цивільного законодавства, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про уточнення частки в праві власності та визнання права власності на будинокобґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 328, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 16, 247, 350, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про уточнення частки в праві власності та визнання права власності на будинок- задовольнити.

Змінити частку ОСОБА_1 в праві власності на будинок № 18 по вул. Михайла Гориня (раніше Будьоного) в м. Буча Київської області з 1/2 частини на цілу частину – окремий будинок.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на окремий житловий будинок № 18 по вул. Михайла Гориня (раніше Будьоного) в м. Буча Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 03.03.2018 року.

Суддя Н.Ф. Карабаза