Постанова № 73671083, 25.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/5877/17 Головуючий у 1-й інстанції: Урупа І.В.

Провадження № 22-ц/778/1487/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Кухаря С.В.

ОСОБА_2

При секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року у справі за позовом Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до ОСОБА_3, третя особа: Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року Семеніська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області про стягнення збитків

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є власником комплексу об’єктів нерухомого майна для обслуговування будівель і споруд лазні, розташованих за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Тамбовка, вул. Річна( Леніна), 111, комплексу об’єктів нерухомого майна для обслуговування складських приміщень на земельній ділянці площею 1,1164 га, за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Тамбовка, вул. Весняна (Радянська), 54б, 1/10 комплексу об’єктів нерухомого майна для обслуговування складських приміщень на земельній ділянці площею 0,9222 га, за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Першотравнева, 54б, які знаходяться на землях Семенівської сільської ради.

На теперішній час відповідачем не були оформлені документи, які посвідчують право користування чи власності земельними ділянками, в результаті чого територіальна громада в особі Семенівської сільської ради отримала збитки у вигляді неодержаного доходу.

Відповідно до складених комісією з визначення збитків та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам розмір збитків складає 36101,67 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області збитків заподіяних внаслідок користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів в розмірі 36101,67 грн. та судовий збір.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, збитки в розмірі 36101 грн. 67 коп. та витрати на сплату судового збору в сумі 1600 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і

обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів

апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до

висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/10 частину комплексу будівель та споруд по вул. Першотравнева, 54-б в с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області на підставі свідоцтва про право власності від 30 квітня 2003 року; комплекс по вул. Річна (Леніна), 111 в с. Тамбовка Мелітопольського району Запорізької області на підставі свідоцтва про право власності від 24 жовтня 2003 року; комплекс по вул. Весняна (Радянська), 4 в с. Тамбовка Мелітопольського району Запорізької області на підставі свідоцтва про право власності від 04 листопада 2003 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, копією довідки КП «ММБТІ» № 106/8559 від 30 листопада 2012 року, копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, технічним паспортом.(а.с.14-26,100,101,102-105).

Вказані будівлі знаходяться на земельних ділянках площею 0,2130 га, 1,1164 га та 0,09222 га відповідно, які розташовані на території Семенівської сільської ради Мелітопольського району запорізької області. (а.с. 51,56,68).

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між ОСОБА_3 та Семенівською сільською радою були укладені договори оренди вищезазначених земельних ділянок.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 користується земельними ділянками без достатніх правових підстав, що в свою чергу завдало збитків територіальній громаді в особі Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Відповідно до ч.1,2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ), та/або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1,2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом передачі земельної ділянки у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту «в» ч.1 ст.91 та ст.96 ЗК України власники землі або землекористувачі зобов'язані, зокрема своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно пункту 287.6 ст.287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини) з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Отже, з положень статті 120 ЗК України вбачається, що виникнення права власності на об’єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов’язок оформити та зареєструвати речове право на відповідні земельні ділянки, розташовані під нежитловими будівлями комплексу об’єктів нерухомого майна.

Проте, як було встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_3 належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельними ділянками, а саме не уклав з Семенівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, яка є власником земельних ділянок відповідних договорів оренди.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю – це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

ОСОБА_3 не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб’єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють особи, які використовують земельні ділянки. відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, визначає у пункті 1 відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних у тому числі тимчасовим зайняттям земельних ділянок, у вигляді неодержаних доходів, а в пункті 2 закріплює норму, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними в тому числі районними державними адміністраціями. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам особами, що їх заподіяли за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Відповідно до актів № 3, 4, 5 про визначення розміру збитків заподіяних внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів від 08 вересня 2014 року встановлено, що розмір збитків, завданих Семенівській сільській раді, за використання земельних ділянок площею 1,1164 га, 0,2130 га, та 0,9222 га становить 36101,67 грн. (а.с.6,7, 9,10,12,13)

Будь яких доказів що спростовують розрахунки позивача щодо розміру заподіяної шкоди відповідачем не надано, як не надано доказів, на підтвердження доводів щодо неможливості оформлення права користування земельними ділянками відповідно до вимог закону, не його вини ОСОБА_3 суду надано не було.

Розпорядженнями голови районної державної адміністрації №№ 411,412,413 від 01 жовтня 2014 року затверджені акти районної комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 08 вересня 2014 року №№ 3,4,5 запропоновано не пізніше одного місяця після затвердження акту комісії, сплатити вказані збитки шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Семенівської сільської ради. (а.с.5,8,11).

Проте, до теперішнього часу вимога щодо сплати зазначеної суми збитків на користь Семенівської сільської ради ОСОБА_3 не виконана.

Недоречними є апеляційні вимоги щодо закриття провадження по справі ,так як спір не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства ,внаслідок того, що об”єкти нерухомості зареєстровані за відповідачем саме як за фізичною собою ані як за ФОП.

З огляду на наведене вбачається, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з ОСОБА_3 на користь Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області суми заподіяних збитків в розмірі 36101,67 грн.

Доводи, які наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст.374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2018 року у цій справі – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 27.04. 2018 року.

Головуючий:

Судді: