Ухвала суду № 73670791, 26.04.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/6663/15-ц

Провадження №2-з/359/27/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю прокурора Качкалди В.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, до Гнідинської сіль-ської ради, Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та розпорядження місцевого органу виконавчої влади, договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

встановив:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури, діючи в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області, звернувся до суду з вказаним позовом та просить: визнати недійсними рішення Гнідинської сільської ради №7 від 13 липня 1999 року, договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 30 вересня 1999 року між Гнідинською сільською радою та ОСОБА_4, розпорядження Бориспільської РДА №1498 від 4 грудня 2006 року, а також витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області земельні ділян-ки площею 0,2132 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0109, площею 0,3 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0110, площею 0,4 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0111 та площею 44,1107 га з кадастровим номером 3220882600:04:003: 0112 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, роз-ташовані в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

В ході розгляду цивільної справи керівник Бориспільської місцевої прокуратури по-дав заяву про забезпечення позову. Він посилається на те, що предметом спору була земельна ділянка площею 45 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0004 з цільо-вим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Однак ОСОБА_2 здійснив поділ цієї земельної ділянки на чотири вказані вище земельні ділянки. Ця обставина свідчить про те, що він може відчужити ці об’єкти нерухомого майна у власність інших осіб. Після цього виконання рішення суду про задоволення позову в частині вимоги про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 стане неможливим. Тому керівник Бориспільської місцевої прокуратури просить суд накласти арешт на земельні ділянки площею 0,2132 га з кадастровим номе-ром 3220882600:04:003:0109, площею 0,3 га з кадастровим номером 3220882600:04:003 :0110, площею 0,4 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0111 та площею 44,1107 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0112 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району; а також заборонити посадовим особам, які здійс-нюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити будь-які зміни щодо спірних земельних ділянок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєс-тру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру за-борон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Представник відповідача ОСОБА_1 заперечує проти задоволення заяви в час-тині вимоги про заборону посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити будь-які зміни щодо спірних земельних ділянок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на відсутність потреби у вжитті цього заходу після накладення арешту на земельні ділянки. Крім того, заборона вказаним посадовим особам вчиняти перелічені дії жодним чином не відповідає змісту заявлених позовних вимог. Тому представник відповідача ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні заяви в частині вказаної вимоги.

Вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, а також дослідивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефектив-ний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути спів-мірними із заявленими позовними вимогами.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна за-гроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповід-ність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дійсно, предметом спору була земельна ділянка площею 45 га з кадастровим номе-ром 3220882600:04:003:0004 з цільовим призначенням для ведення особистого селян-ського господарства, розташована в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Однак з інформаційних довідок №104795544 від 23 листопада 2011 року та №112485450 від 1 лютого 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 здійснив поділ цієї земельної ділянки на чотири земельні ділянки площею 0,2132 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0109, площею 0,3 га з кадастровим номером 3220882600:04: 003:0110, площею 0,4 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0111 та площею 44,1107 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0112 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району. З інших інформаційних довідок №112486860, №112486977, №112487070 та №112487142 від 1 лютого 2018 року вбачаєть-ся, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відсутні записи про арешт або інше обтяження вказаних земельних ділянок.

Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що ОСОБА_2 може відчужити ці об’єкти нерухомого майна у власність інших осіб. Після цього виконання рішення суду про задоволення позову в частині вимоги про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 стане неможливим. Крім того, захід забезпечення позову, який просить вжити керівник Бориспільської місцевої прокуратури, повністю від-повідає змісту та розміру заявлених ним вимог.

З огляду на це суд вважає допустимим накласти арешт на земельні ділянки площею 0,2132 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0109, площею 0,3 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0110, площею 0,4 га з кадастровим номером 3220882600:04: 003:0111 та площею 44,1107 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0112 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані в адміні-стративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах сус-пільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «ОСОБА_3 проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «ОСОБА_5 проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов’яз-кового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

Безумовно, накладення арешту на земельні ділянки є втручанням у право ОСОБА_2 на мирне володіння його майном. Водночас, таке втручання є не тільки виправ-даним, але й необхідним, оскільки воно спрямовано на забезпечення виконання рішення суду. Крім того, арешт земельних ділянок полягає лише в позбавленні відповідача мож-ливості розпоряджатись цими об’єктами нерухомого майна та не перешкоджає йому вільно володіти та користуватись ними. Ці обставини свідчать про те, що накладення арешту на земельні ділянки відповідає ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та не порушує ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

Суд вважає, що наведені обставини є додатковою підставою для часткового задо-волення заяви про забезпечення позову.

Водночас, після накладення арешту на земельні ділянки ОСОБА_2 втратить мож-ливість розпоряджатись цими об’єктами нерухомого майна. Ця обставина свідчить про відсутність потреби у додатковій забороні посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити будь-які зміни щодо спірних земельних ділянок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

З огляду на це суд вважає, що підстави для задоволення заяви в частині вжиття такого заходу забезпечення позову відсутні.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4-ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву керівника Бориспільської місцевої прокуратури про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на земельні ділянки площею 0,2132 га з кадастровим номером 3220 882600:04:003:0109, площею 0,3 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0110, площею 0,4 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0111 та площею 44,1107 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0112 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані в адміністративних межах Гнідин-ської сільської ради Бориспільського району.

У задоволенні заяви в частині вжиття іншого заходу забезпечення позову керівнику Бориспільської місцевої прокуратури відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_6