Ухвала суду № 73670769, 24.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 314/985/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/778/421/18 Головуючий в 1-й інстанції – Капітонов Є.М.

Єдиний унікальний №314/985/18 Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Гріпаса Ю.О.,

суддів Білоконева В.М., Гончара О.С.,

при секретарі Вечеренко Є.М.,

за участю прокурорів Шелудько З.Л., Ткаченка О.С.,

захисника-адвоката ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференц зв’язку, матеріали кримінального провадження №42018081350000055, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року, якою

задоволено клопотання заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 – ДанченкоАДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

встановила:

ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року, клопотання заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, задоволено та стосовно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що враховуючи обставини кримінального провадження, а саме наявність обґрунтованої підозри, тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного та міцність його соціальних зв’язків, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також доведеність слідчим та прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя прийшов до висновку про неможливість визначення розміру застави підозрюваному, оскільки у разі внесення застави та покладення на підозрюваного відповідних обов’язків, вони не забезпечать запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, оскаржуючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного, посилається на незаконність ухвали слідчого судді, у зв’язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Враховуючи характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_3 слідчий суддя мав право на підставі заявлених клопотань захисника застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою - у виді особистої поруки. Також захисник вказує, що зазначені в клопотанні та ухвалі ризики, не існують, оскільки сторона обвинувачення не обґрунтувала їх існування, а слідчий суддя дійшов помилкових висновків про їх існування. Крім того, апелянт зазначає, що підозрюваний має стійкі соціальні зв’язки. При постановленні рішення слідчим суддею порушено вимоги ст.183 КПК України та не визначено розмір застави під час обрання запобіжного заходу у виді тримання пд. вартою, що на думку апелянта є грубим порушенням норм кримінального процесуального кодексу. Апелянт вважає, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою є необґрунтованим та надмірним втручанням у свободу та особисту недоторканість останнього.

На підставі викладеного просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистої поруки, призначивши поручителями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення; підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який вважав, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню; перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

У відповідності з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а підставою – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров’я підозрюваного, міцність його соціальних зв’язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вищезазначена ухвала слідчого судді в цілому відповідає вказаним вимогам закону.

Із наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні надав пояснення підозрюваний ОСОБА_3, прокурор, захисник та з’ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_3, відомості про його особу в їх сукупності, тяжкість покарання що загрожує, а також конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Підозра у вчиненні ОСОБА_3, кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя погодився із доводами прокурора, і дійшов висновку, що три з п’яти заявлених у клопотанні ризиків на даний час існують.

Доводи апелянта про відсутність існування вищевказаних ризиків є помилковими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а не конкретного факту їх вчинення підозрюваним, про що акцентує увагу захисник.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв’язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає, що інша більш м’яка міра запобіжного заходу не забезпечить виконання останнім процесуальних обов’язків.

Разом з тим, як правильно було зазначено в апеляційній скарзі, слідчий суддя в порушення вимог ч.3 ст.183 КПК України, застосовуючи стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Положенням ч.4 ст.183 УПК України, передбачені випадки коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме, у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Однак в рамках цього кримінального провадження умови перелічені в ч.4 ст.183 КПК України відсутні.

Положення ч.ч.3, 4 ст.183 КПК України, є імперативними, і не мають додаткового тлумачення, тому рішення слідчого судді в частині не визначення розміру застави не ґрунтуються на вимогах процесуального закону. Висновок слідчого судді і про те, що покладення певних обов’язків на підозрюваного у разі внесення застави не забезпечить запобігання існуючих ризиків, суперечить змісту ст.182 ч.5 КПК України, згідно з яким слідчий суддя може вийти за встановлені межі максимального розміру застави, передбаченого законом.

Разом з тим, щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, колегія суддів вважає, що поручителі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не навели суду переконливих аргументів щодо наявності у них можливості систематично та регулярно впливати на дії підозрюваного в період досудового розслідування, зокрема у зв’язку з тим, що ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_3 мешкають в різних містах, а тому надані пояснення не переконали у змозі поручителів забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного в період досудового розслідування.

З огляду на вказані обставини колегія суддів вважає можливим в цій частині ухвалу слідчого судді змінити, і визначити розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України у межах передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

В решті ухвалу слідчого судді доцільно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року, якою клопотання заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, задоволено та стосовно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в частині невизначення грошової застави змінити.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 35240,00 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № 37319085001205, відкритий в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу – ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, кримінальне провадження №42018081350000055.

Підозрюваний ОСОБА_3 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 строком на 2 (два) місяці обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз’яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали надіслати начальнику Вільнянського слідчого ізолятора для виконання в частині звільнення ОСОБА_3 з-під варти в разі внесення застави.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ю.О. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Гончар