Ухвала суду № 73670715, 26.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/2328/17

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 11-кп/778/320/18 Головуючий в 1-й інстанції – Галущенко Ю.А. Єдиний унікальний № 336/2328/17 Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1Категорія – ст.289 ч.2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Фоміна В.А.,

суддів Гріпаса Ю.О., Дадашевої С.В.,

при секретарі Попрузі Ю.П.,

за участю:

прокурора Василеги Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12017080080000657, № 12017080080001091, № 12017080080000466, які об’єднані судом в одне провадження, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2017 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кедрова, 20, раніше судимого:

- 26.09.2011 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 02.10.2012 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 263, ст. 70, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; звільнився 03.03.2014 року з Бердянської ВК №77 Запорізької області умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 15 днів;

- 28.03.2017 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу 850 грн., штраф не сплачений;

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5«а», кв. 41/2, та мешкає за адресою: м. Запоріжжя, провул. Нижній, 23, раніше не судимого;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, не зареєстрований, фактично мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вузькоколійна, 71, раніше не судимого;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Запоріжжя, провул. Єльницький, 11, раніше не судимого;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и л а:

вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2017 року:

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавленні волі строком на 1 рік;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавленні волі строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавленні волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_3 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавленні волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 та ст. 72 КК України за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_3 шляхом складання з невідбутим покаранням за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2017 року у виді позбавленні волі строком на 5 років без конфіскації майна та штрафом у розмірі 850 гривень із самостійним виконанням покарання у виді штрафу.

Строк покарання ухвалено рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_3.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалено залишити особисте зобов’язання.

Визнано винуватим ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75, 76 КК України, звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки: періодично з’являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання і місця роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалено залишити особисте зобов’язання.

Визнано винуватим ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75, 76 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки: періодично з’являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання і місця роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалено залишити особисте зобов’язання.

Визнано винуватим ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75, 76 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки: періодично з’являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання і місця роботи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалено залишити особисте зобов’язання.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно з вироком суду першої інстанції, 02.02.2017 року приблизно о 01.00 год., ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_4, знаходячись на території домоволодіння №34«А» по вул. Хлібній в м. Запоріжжі, підійшли до гаражу, де ОСОБА_4 притиснув двері воріт плечем, а ОСОБА_3, застосувавши заздалегідь принесені із собою бовторізні ножиці, перекусив ними дужку замка воріт, зламавши його. В такий спосіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проникли до приміщення зазначеного гаражу, з якого таємно викрали майно, що належить ОСОБА_6, а саме:

- будівельний фен марки «Stern» модель «HG2000ACN» в корпусі синього кольору, вартість якого згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість об'єкта незалежної оцінки ТОВ «Нотаріус» складає 600 гривень;

- дриль марки «Stern» в корпусі синього кольору, вартість якої, згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість об'єкта незалежної оцінки ТОВ «Нотаріус» складає 300 гривень;

- болгарку марки «Stern» в корпусі синього кольору, вартість якої, згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість об'єкта незалежної оцінки ТОВ «Нотаріус» складає 600 гривень;

- зварювальний апарат марки «Імпульс» в корпусі червоного кольору, вартість якого, згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість об'єкта незалежної оцінки ТОВ «Нотаріус» складає 5000 гривень.

Вищезазначене майно ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перенесли із приміщення гаражу на територію домоволодіння ОСОБА_4, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пров. Нижній, 23, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6500 гривень.

Після цього, 02.02.2017 року приблизно о 08.00 год., ОСОБА_4 і ОСОБА_3, задля перевезення викраденого майна з метою продажу, викликали таксі служби «Любимое» до будинку №23 по пров. Нижньому в м. Запоріжжі, на виклик прибув автомобіль таксі марки «ДЕУ Ланос» д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, у багажник цього автомобіля ОСОБА_4 і ОСОБА_3 завантажили вищезазначені електроінструменти, в яких водій таксі, яким виявився потерпілий ОСОБА_6, впізнав викрадені в нього електроінструменти.

16.02.2017 року приблизно о 01.00 год., ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 і ОСОБА_5, знаходячись на перехресті вулиць Радісної та Хлібної в м. Запоріжжя, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Geon» модель «Aero 200» в кузові чорного кольору, номер державної реєстрації АР 3048 АА, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, діяли наступним чином.

ОСОБА_5 знаходився на перехресті вулиць Радісної та Хлібної, з метою запобігання викриття іншими особами дій ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які, в свою чергу, попрямували вздовж вулиці Хлібної в м. Запоріжжі, де підійшли до воріт гаража, розташованого на території домоволодіння № 15 по вул. Хлібній в м. Запоріжжя. ОСОБА_2 притиснув плечем двері воріт, а ОСОБА_3, застосувавши заздалегідь принесені із собою бовторізні ножиці, перекусив ними дужку замка воріт та зламав його. В такий спосіб ОСОБА_3 і ОСОБА_2 проникли до зазначеного гаражу, де виявили мотоцикл марки «Geon» модель «Aero 200» в кузові чорного кольору, номер державної реєстрації АР 3048 АА, який зареєстрований і знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 телефоном викликали ОСОБА_5 приєднатися до них у приміщенні зазначеного гаражу для надання допомоги у заволодінні транспортним засобом, куди останній прибув. ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_5, не маючи права на управління зазначеним транспортним засобом, всупереч волі фактичного володільця, викотили із гаражу мотоцикл марки «Geon» модель «Aero 200» в кузові чорного кольору, номер державної реєстрації АР 3048 АА, двигун якого знаходився не в заведеному стані, докотили його до будинку ОСОБА_2, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вузькоколійна, 71, де і залишили.

18.02.2017 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3, перебуваючи у дворі будинку № 71 по вул. Вузькоколійній у м. Запоріжжя, здійснили продаж зазначеного мотоциклу ОСОБА_8, а отримані від продажу грошові кошти в сумі 6780 гривень поділили між ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5

20.03.2017 року у період часу з 20.00 год. до 20.35 год., ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні торгового залу магазину ТОВ «Український Рітейл» (Торгівельна мережа «Брусничка»), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 107, шляхом вільного доступу, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, намагався таємно викрасти з торгової полиці майно, що належить «Український Рітейл» (Торгівельна мережа «Брусничка»), а саме пляшку вина «Заря Кахетії «Кіндзмараулі» червоне напівсолодке об’ємом 0,75 л. вартістю 205 грн. 99 коп. без урахування ПДВ.

Викрадене майно ОСОБА_3 сховав під куртку, в яку був одягнений, з викраденим майном направився до виходу з магазину, проте не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений працівником охорони магазину та його дії були припинені. Тим самим ОСОБА_3 скоїв закінчений замах на таємне викрадення майна магазину ТОВ «Український Рітейл» (Торгівельна мережа «Брусничка») на суму 205 грн. 99 коп.

27.03.2017 року в період часу з 18.00 год. до 18.10 год., ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні торгового залу магазину ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, 1А, шляхом вільного доступу, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, намагався таємно викрасти з торгової полиці майно, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198), а саме картридж «Gillette Fusion Pawer» вартістю 412 грн. без урахування ПДВ.

Викрадене майно ОСОБА_3 сховав під куртку, в яку був одягнений, після чого з викраденим майном попрямував до виходу з магазину ТОВ «Сільпо-Фуд», проте не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений працівником охорони магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» та його дії були припинені. Тим самим ОСОБА_3 скоїв закінчений замах на таємне викрадення майна магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» на суму 412 грн.

Вирок відносно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 учасниками провадження в апеляційному порядку не оскаржується.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить пом’якшити йому покарання у зв’язку із тим, що на його утриманні знаходиться мати, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка є інвалідом та потребує постійного догляду, оскільки прикута до ліжка. Зазначає, що до вчинення злочинів його спонукали тяжкі сімейні обставини, оскільки потрібні були гроші на лікування матері, а на роботі декілька місяців не виплачували заробітну плату.

Апелянт був повідомлений про час та дату розгляду його апеляційної скарги, про що суду повідомив інший обвинувачений ОСОБА_2, але в судове засідання не з’явився, даних про поважність причин неявки до суду не надав, не надав також заяв або клопотань про відкладення слухання справи, і тому, враховуючи відсутність даних про бажання обвинуваченого брати безпосередню участь при розгляді своєї апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути його апеляційну скаргу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: прокурора, який заперечував проти задоволення скарги обвинуваченого ОСОБА_3; обвинуваченого ОСОБА_2, зокрема і в останньому слові, який не заперечував проти задоволення скарги; перевіривши матеріали провадження, та обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, кваліфікація дій останнього, встановлені і вказані обставини у обвинувальному вироку, ґрунтуються на обставинах, які сторонами провадження не оспорюються, тому перевірці в апеляційній інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, не підлягають.

Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обсяг і доведеність вини обвинуваченого та правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Порушень ст.ст. 349, 370 КПК України щодо обґрунтованості і вмотивованості винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, зазначених у вироку суду, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. У кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують чи обтяжують покарання. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчиненого злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність утриманців), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд першої інстанції врахував ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів та сукупність фактичних обставин, які характеризують особу обвинуваченого, згідно яких він має постійне місце проживання, на обліках у ЗОНД та ЗОПЛ не перебуває, неодружений, неофіційно працює, за місцем проживання характеризується позитивно, тяжких наслідків від його дій не настало. Врахована судом також і його активна роль у скоєнні злочинів, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, але висновків для себе не зробив та продовжував злочинну діяльність.

В якості обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_3 суд зазначив його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні обвинуваченого матері ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка за станом здоров'я не може самостійно пересуватись та потребує стороннього догляду.

Обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було.

Встановлені судом першої інстанції відомості про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом’якшують покарання, на думку колегії суддів, навіть з урахуванням доводів, наведених в апеляційній скарзі, не знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень.

Покарання ОСОБА_3 судом було призначено в мінімальних межах, передбачених санкціями інкримінованих йому злочинів, а остаточне покарання призначене у відповідності до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, і підстав вважати його надто суворим, колегія суддів не знаходить.

Обставини, на які послався обвинувачений у апеляційній скарзі, як на підстави для пом’якшення призначеного покарання, а саме, що на його утриманні знаходиться мати, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка є інвалідом та потребує постійного догляду, оскільки прикута до ліжка, вже були прийняті до уваги судом першої інстанції при призначенні покарання, а доводи про те, що до вчинення злочинів його спонукали тяжкі сімейні обставини, оскільки потрібні були гроші на лікування матері, затримка у не виплаті заробітної плати за місцем роботи протягом декількох місяців, і вважати це обставинами, що можуть бути застосовані для зменшення призначеного мінімального покарання, колегія суддів не вбачає.

Покарання судом першої інстанції призначено ОСОБА_3 у відповідності до вимог закону про кримінальну відповідальність, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, на думку колегії суддів, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації, та ретельно мотивовано.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути безумовною підставою для скасування судового рішення, колегія суддів не встановила.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2017 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 – залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

В.А. ОСОБА_10 ОСОБА_11 Дадашева