Ухвала суду № 73668630, 26.04.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/310/18

Номер провадження № 2/315/194/18

У х в а л а

26 квітня 2018 року м. Гуляйполе

Суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О., розглянувши позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2018 року до суду надійшла заява ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 03.08.2011 року у сумі 16197,76 грн. та суми сплачених судових витрат – 1762,00 грн..

Дану позовну заяву подано з порушенням вимог чинного законодавства і має бути залишено без руху з наступних підстав.

Позовну заяву подано до відповідача – ОСОБА_1. З тексту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що кредитний договір б/н від 03.08.2011 року з метою отримання банківських послуг було укладено між позивачем та ОСОБА_2, яка померла 10.10.2016 року, а відповідач є спадкоємцем померлої, на підтвердження чого додано копію відповіді на претензію вих. № 124/02-14 від 16.05.2017 року приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3, згідно якої 09.12.2016 року після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа за № 97/2016 на підставі звернення до нотаріальної контори спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 Проте, позивачем не надано відомостей про отримання відповідачем ОСОБА_4 про право на спадщину, не надано Витягу зі спадкового реєстру.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 66 Закону України «Про нотаріат», на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України

Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити вказівку на фактичну підставу позову, але не вимагає посилання на норму права, що регулює дане спірне правовідношення (правова підстава позову). Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Однак, при поданні позову до суду позивачем вказані вимоги не виконані.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Крім того, ст. 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, виходячи з положень ст. 1282 ЦК України, законодавець прямо покладає на спадкоємців обов’язок здійснити виконання зобов’язання перед кредитором спадкодавця шляхом одноразового внесення коштів в межах вартості майна, одержаного кожним із спадкоємців в порядку спадкування, а також надає право кредитору звернутися до суду з позовом до спадкоємців про стягнення відповідної грошової суми, в разі їх відмови здійснити одноразовий платіж.

В позові зазначено, що позичальник ОСОБА_2 померла 10.10.2016 року та відповідач є її спадкоємцем і йому 25.07.2017 року було направлено лист-претензію, проте він не виконав жодних дій.

Разом з тим, всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України, в позовній заяві не наведено виклад обставин, із посиланням на докази, щодо моменту, коли позивач дізнався чи міг дізнатися про відкриття спадщини, як того вимагає ст. 1281 ЦК України, також не вказана вартість майна, одержаного в спадщину, наявність (відсутність) інших спадкоємців Позичальника (ст.1282 ЦК України), не долучено доказ, що підтверджує ту обставину, чи є у померлої ОСОБА_2 майно у складі спадщини, тобто чи міг прийняти яку-небудь спадщину відповідач ОСОБА_1 та отримати зобов’язання, зазначені у ч. 1ст. 1282 ЦК України. Також, не зазначено обставин та доказів того, що саме цей відповідач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 в установленому порядку, зокрема отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом та зареєстрував своє право власності на будь-яке спадкове майно.

Окрім цього, суд зазначає, що позовна заява не відповідає й іншим вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а саме:

Відповідно до ч.1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.

Позивачем у його заяві не вказано чи зазначена адреса відповідача є його місцем проживання чи місцем перебування; не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (за його наявності) або номер і серії її паспорта, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Отже, в силу зазначених вимог закону, позивачу слід вказати у позові зареєстроване у встановленому законом порядку місце перебування чи проживання відповідача, оскільки такі відомості мають значення для визначення територіальної підсудності заявлених у позові вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч вказаним вимогам законодавства, у позові відсутній обґрунтований розрахунок заборгованості (тіло кредиту, відсотки, пеня та інші штрафні санкції) на день смерті спадкодавця ОСОБА_2, у зв’язку з чим позивачу треба надати обґрунтований, доведений певними математичними діями, відповідними формулами, які застосовуються для нарахування процентів, пені та штрафів, розрахунок.

Для всебічного, повного розгляду справи та винесення обґрунтованого рішення, позивачу також необхідно надати наступні документи (належним чином засвідчені копії):

- підтвердження про отримання платіжної картки померлою особою – ОСОБА_2;

- документ про зарахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_2;

- довідку про рух грошових коштів по рахунку ОСОБА_2;

- інформацію (довідку) про строк дії платіжної картки, довідку з зазначенням чи видавалися інші платіжні картки після закінчення строку дії попередньої картки ОСОБА_2.

Оскільки зазначені недоліки не дають можливості суду підготувати та розглянути справу у суді першої інстанції в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, він зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ( якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За таких обставин, подана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз’яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_5