
Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/52/18-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2018 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Стратович О.В.
секретаря Корнєйчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду кримінальне провадження № 12016060260000387 внесеного до ЄРДР 11.06.2016 року по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця , громадянина України , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одруженого , не працюючого , не інваліда , не депутата , зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 , судимого 23.04.2014 року Олевським районним судом Житомирської області по ч.1 ст.121 , ч.1 ст.69 , ст.ст.75,104 КК України до 3 ( трьох ) років позбавлення волі з іспитовим терміном на один рік і шість місяців , 06.11.2015 рпоку звільненого від відбування призначеного судом покарання в порядку ч.1 ст.78 КК України , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.286 КК України ,
з участю сторін
кримінального провадження:
прокурора Обушко Н.Д.
потерпілого ОСОБА_2
законного представника потерпілого ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В :
11.06.2016 року , близько 02.30 години , ОСОБА_1 , керуючи власним мотоциклом марки «Вайпер» , без державного номерного знаку , перевозячи в якості пасажира ОСОБА_2 , рухався по асфальтобетонному покритті дороги вулиці Московської в с. Радовель Олевського району Житомирської області в напрямку автодороги сполученням Київ-Ковель. Напроти будинку №46 в зазначеному населеному пункті водій ОСОБА_1, в порушення відповідно до висновку судово - автотехнічної експертизи від 28.02.2017 року №3/115, вимог Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 1.10 ПДР, який зобов’язує водія транспортного засобу враховувати дорожні умови, тобто сукупність факторів, що характеризують видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини..., дорожню обстановку, тобто сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами..., які повинен урахувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;
п. 12.1 ПДР, який зобов’язує водія «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху враховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожні умови та дорожню обстановку, втратив керування мотоциклом, після чого виїхав на праве узбіччя, де допустив зіткнення мотоцикла із залізобетонною огорожею домоволодіння.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_2 отримав, відповідно до висновку судово - медичної експертизи від 14.04.2017 року №28 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота: садна поперекової ділянки зліва, розриву селезінки, лівої нирки, які супроводжувалися небезпечними для життя явищами (травматичним шоком другого ступеня та внутрішньочеревною кровотечею, післятравматичною анемією ), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень .
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому діянні , передбаченому ч.2 ст.286 КК України , визнав повністю , щиро розкаявся і суду показав , що 11.06.2016 року , близько 02.30 години , керуючи мотоциклом марки Вайпер і перевозячи в якості пасажира свого знайомого неповнолітнього ОСОБА_2 рухаючись по асфальтобетонному покритті дороги по вулиці Московській в с. Радовель , в напрямку автодороги Київ - Ковель Олевського району . На одній з ділянок дороги , напроти будинку № 46 не врахував дорожні умови та дорожню обстановку , не вибрав безпечної швидкості руху, втратив керування мотоциклом та допустив зіткнення мотоцикла з залізобетонною огорожею домоволодіння. Внаслідок зіткнення отримав тілесні ушкодження , а пасажир мотоцикла ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження . Після аварії вжив заходів для виклику швидкої допомоги та надання допомоги потерпілому. Просить суд суворо не карати і надати можливість виправитися без ізоляції від суспільства .
Потерпілий та законний представник потерпілого в судове засідання не з’явилися , але звернулися до суду з письмовими заявами про розгляд справи без їх участі та відсутності претензій до обвинуваченого .
Враховуючи те , що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винність у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються , з’ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження , вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого , дослідженням матеріалів кримінального провадження , що характеризують особу обвинуваченого та документів , які підтверджують судові витрати .
Дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, оскільки останній своїми неумисними діями вчинив необережне кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким, вчинене проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що виразилося в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються , як щире каяття у вчиненому злочині.
Обставин , які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено .
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
За роз’ясненнями, що містяться в п.п. 20,21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов’язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
Разом з тим визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує , що останній вчинив кримінальне правопорушення , яке є тяжким необережним злочином , має постійне місце проживання , за місцем проживання характеризується позитивно, його вік та його ставлення до вчиненого, повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення , що свідчить не байдужість обвинуваченого , стосовно вчиненого та наслідків від вчиненого кримінального правопорушення , з врахуванням вказаних вище пом’якшуючих обставин , разом із конкретними обставинами справи , що свідчить про те, що обвинувачений , як особа не являє собою підвищено суспільно-небезпечною особою, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, з врахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинуваченого , кримінального покарання , у виді позбавленням волі в мінімальних межах санкції ч.2 ст. 286 КК України , за якою він притягується до кримінальної відповідальності та на підставі ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього передбачені ч.1 п.п.1,2, ч.2 п.2 ст.76 КК України обов’язки.
Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і цілком достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Заслухавши думку прокурора , обвинуваченого , вивчивши характеризуючи дані на обвинуваченого суд приходить до висновку про звільнення засудженого від призначеного судом кримінального покарання відповідно до акту про амністію , оскільки останній проживає на території радіоекологічного забруднення , внаслідок Чорнобильської катастрофи в 1986 році , яка відноситься до третьої категорії і користується зазначеними пильгами на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_1, підлягають стягненню витрати на користь держави за проведення судової авто - технічної експертизи , в розмірі 703,68 гривні.
На підставі наведеного та, керуючись: ст.8,55,63 Конституції України ; п. « е » ст.1 Закону України «Про амністію» № 1810-VIII від 22.12.2016 року ; ст.ст.50, 51, 63, 65-67, 75, 76 , ч.2 ст.286 КК України ; ст.ст. 9,100, 122, 124, 314-318, 349, 368, 370, 373, 374, 375, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами .
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленням йому 2 ( двох ) років іспитового строку, поклавши на засудженого передбачені ст.76 КК України обов’язки:
- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
Звільнити засудженого – ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами , на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленням засудженому 2 ( двох ) років іспитового строку, поклавши на засудженого передбачені ст.76 КК України обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; на підставі п. « е » ст.1 Закону України «Про амністію» № 1810-VIII від 22.12.2016 року .
Речові докази - мотоцикл марки «Вайпер», без державного номерного знаку, який знаходиться на зберіганні у засудженого– повернути ОСОБА_1
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВН № 657407 виданий 12.06.2015 року Олевським РС УДМС України в Житомирській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий , на користь на користь НДЕКЦ МВС України в Житомирській області : код ЗКПО : 38035726 , р/р 31117115700002 Банк одержувач ГУДКСУ в Житомирській області МФО 811039 - 703 , 68 гривень судових витрат , за проведення авто-технічної експертизи № 3/115 від 28.02.2017 року , код класифікації доходів 24060300 .
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_4
Судове рішення № 73668623, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 26.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 287/52/18-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: