Постанова № 73667484, 25.04.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1104/18

Провадження № 1-кс/309/265/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про надання дозволу на обшук

25 квітня 2018 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я. В. за участю секретаря Соймик Н.І. сторін кримінального провадження слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_1 прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_1 за погодженням прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42018071180000015 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_1 за погодженням з прокурором Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_2 звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2.

Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до наказу № 36 від 27 березня 2001 року перебуваючи на посаді завідуючого пологовим відділення Хустської районної лікарні, будучи службовою особою наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями,а саме відповідно своєї посадової інструкції, затвердженої 20 лютого 2011 року, використовуючи надані йому повноваження: здійснювати керівництво відділенням відповідно до чинного законодавства України; організовувати лікувально- профілактичну, адміністративно-господарську діяльність відділення; забезпечувати надання якісної медичної та фармацевтичної допомоги; регулювати використання ліжкового фонду; забезпечувати організацію обстеження і лікування вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих; контролювати ведення облікової медичної документації відповідно до вимог чинного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, в період з 17 квітня 2018 року по 24 квітня 2018 року вимагав від громадянки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, та її чоловіка, з яким остання перебуває в цивільному шлюбі, громадянина ОСОБА_7 З.12.07.1988 року народження, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 неправомірну вигоду, в сумі 400 доларів США, за надання необхідної медичної допомоги ОСОБА_6, успішного проведення кесаревого розтину, виділення окремої палати в пологовому відділенні, а також оформлення медичної документації, створивши умови, за яких останні були змушені дати йому неправомірну вигоду, з метою запобігання шкідливим наслідкам, щодо своїх прав і законних інтересів, чим вчинив кримінальне корупційне правопорушення, при наступних обставинах:

Так, 17 квітня 2018 року ОСОБА_6 в зв’язку з завершенням терміну вагітності, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7, звернулась до завідуючого пологовим відділенням Хустської районної лікарні ОСОБА_3 з метою отримання медичної допомоги, який провівши відповідний медичний огляд останньої повідомив про необхідність проведення відповідної операції - кесаревого розтину і в такому випадку йому необхідно буде надати грошові кошти.

В подальшому, 24 квітня 2018 року ОСОБА_3, після успішного прийняття пологів у ОСОБА_6, а саме проведення кесаревого розтину, перед випискою останньої з пологового відділення Хустської районної лікарні, з метою отримання неправомірної вигоди, попередньо у приміщенні пологового відділення Хустської районної лікарні повідомив ОСОБА_7, що останній повинен надати йому 400 доларів США, а він у свою чергу підготує документи для виписки породіллі ОСОБА_6 та новонародженої дитини, які ОСОБА_7 отримає після передачі йому грошових коштів.

Після цього, у своєму службовому кабінеті ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 400 доларів США, під час чого був затриманий працівникам поліції з вилученням суми неправомірної вигоди у розмірі 400 доларів США.

Таким чином, в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки корупційного, кримінального правопорушення (злочин), передбаченого ч. З ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

24 квітня 2018 року ОСОБА_3 за скоєння вказаного кримінального правопорушення затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25 квітня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у інкримінованому злочині підтверджується протоколом огляду місяця події, заявою про злочин ОСОБА_6, речовими доказами, вилученими у ході проведення огляду, показами допитаних в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який належить до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, З, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - зокрема, шляхом залучення інших осіб з метою направлення органу слідства на хибний шлях.

В свою чергу, після затримання ОСОБА_3, на адресу органу досудового розслідування 25.04.2018 року надійшли матеріали з Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, а саме рапорт про виклик працівників поліції та пояснення ОСОБА_7, який заявив, що 24.04.2018 року о 17 годині додому до його дружини ОСОБА_6 прийшли невідомі особи, які погрожуючи останній фізичною розправою змушували останню забрати свою заяву з приводу отримання неправомірної вигоди завідуючим пологового відділення Хустської районної лікарні ОСОБА_3

Також, на даний час у кримінальному провадженні заплановано проведення допитів у якості свідків працівників пологового відділення Хустської районної лікарні, які знаходяться у прямому підпорядкуванні підозрюваного.

Таким чином, існує ризик того, шо підозрюваний може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Крім того, чинним Кримінальним кодексом України у справах про корупційні злочини виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м’якого покарання, ніж передбаченого законом, а тому орган досудового розслідування має обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також, на даний час органом досудового розслідування встановлюється кількість та місцезнаходження майна, яке належить підозрюваному та яке у разі визнання його винним за ч.З ст.368 КК України підлягає конфіскації, а тому існує ризик того, що підозрюваний перебуваючи на волі може приховати або відчужити дане майно, тобто може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_3 будь-яку з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_3 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з’ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного . кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на свідків у кримінальному провадженні - заявника ОСОБА_6, яка викрила його протиправні дії, та свідка ОСОБА_7, а тому, стосовно ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор Ворон М.І. та слідчий Бігар І.І. заявлене клопотання підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, а саме те, що його було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення санкція за скоєння якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, що в своїй сукупності вказує на те, що він будучи обізнаним з мірою покарання перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даним ризикам.

Сторона захисту у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи, що обставини регламентовані п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, на їх переконання, є недоведеними, просять застувати менш суворий запобіжний захід .

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за вище наведених обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, в ході якого підозрюваного було затримано у порядку ст. 208 КПК України, повідомлено про підозру у вчинені вказаного злочину та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, обіймає посаду завідуючого пологовим відділенням Хустської районної лікарні, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимий, у вказаному будинку проживає з дружиною, сином , невісткою та двома онуками.

Підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм станом здоров'я знаходиться на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Хустської районної лікарні, однак відповідно до письмової його заяви має можливість і бажання бути присутнім при розгляді даного клопотання. Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, позитивну репутацію. У сфері діяльності низку почесних грамот та відзнак, зокрема, від Президента ГО « Асоціація акушерів-гінекологів України» академіка НАМН України ОСОБА_8, голови Закарпатської обласної ради ОСОБА_9 Виключно позитивно характеризуються за місцем проживання.

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також у клопотанні зазначено іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

В свою чергу, у судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у звязку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

Однак, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

Твердження сторони обвинувачення, щодо тиску підозрюваного ОСОБА_3 на потерпілу ОСОБА_6 у зв’язку з чим між м’який запобіжний захід не може бути застосовано слідчий суддя вважає необґрунтованим , оскільки з матеріалів клопотання вбачається, що в момент здійснення певного тиску на ОСОБА_6 підозрюваний був затриманий в порядку ст.. 208 КПК України , та перебував під контролем уповноваженої службової особи , що здійснила його затримання. Також слідчий суддя не може взяти до уваги твердження сторони обвинувачення , як на підставу для застосування найтяжчого виду запобіжного заходу , можливість підозрюваним перебуваючи на волі приховати або відчужити майно, яке підлягає конфіскації, оскільки слідчий моє необхідні повноваження передбачені КПК України та вжити відповідні заходи для запобігання цьому. Крім того, з матеріалів даного клопотання не вбачається, що у даному кримінальному провадженні є інший підозрюваний, обвинувачений та експерт про що зазначає слідчий у своєму клопотанні, та як ризик впливу на них з боку підозрюваного є підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу.

За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризику, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правоввій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.

Керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального праводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2018 за № 42018071180000015 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити, звільнити останнього з-під варти у залі суду.

Застосувати до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: м. Хуст вул.. Словянська № 59 з 22:00 до 07:00 наступного дня до 24.06.2018 року

Зобов"язати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 прибувати за кожною вимогою у рамках даного кримінального провадження до слідчого та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти до 24.06.2018 наступні обв'язки:

-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;

- заборонити спілкуватися із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні

-не відлучатися із населеного пункту - м. Хуст без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

-здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_1 та прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_2

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали оголошено 27.04.2018 року

Слідчий суддя

Хустського районного суду: підпис: ОСОБА_10

З оригіналом вірно:

Слідчий суддя Хустського

районного суду ОСОБА_10