Рішення № 73667290, 17.04.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/366/18

Провадження № 2-о/307/19/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Цонинець Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за заявою ОСОБА_1, де заінтересовані особи Тячівська державна нотаріальна контора, виконавчий комітет Ганичівської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою, де заінтересовані особи, Тячівська державна нотаріальна контора, Ганичівська сільська рада про встановлення факту належності правовстановлюючих документів. В заяві зазначила, що згідно заповіту, укладеного 5 березня 2002 року та посвідченого ОСОБА_2, секретарем Ганичівської сільської ради народних депутатів Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого в реєстрі за №8, уродженка та мешканка с. Ганичі, вул.. Садова (Калініна), 331, Тячівського району, Закарпатської області її тітка ОСОБА_3 заповіла їй ОСОБА_1, мешканці с.Ганичі, вул.. Народна, 352, Тячівського району, Закарпатської області все своє майно. 1 листопада 2017 року заповідачка померла. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого в с.Ганичі по вул.. Садовій, 331. Вказаний житловий будинок належав їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №633, виданого 04.10.2011 року виконкомом Ганичівської сільської ради. Як у єдиної спадкоємиці за заповітом, складеним за час життя ОСОБА_3, після її смерті у неї виникла необхідність в оформленні спадкових прав на спадщину, що складається з житлового будинку, розташованого в с. Ганичі, вул.. Садова, 331. Однак, при зверненні в Тячівську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини з наступною видачею свідоцтва про право на спадщину в оформленні та видачі такого їй було відмовлено. Причиною відмови стало те, що в вищенаведеному заповіті, заповідачку записано за прізвищем ОСОБА_3, яке не відповідає прізвищу зазначеному в свідоцтві про її смерть та свідоцтві про право власності на нерухоме майно, виданому 04.10.2011 року виконкомом Ганичівської сільської ради. Причиною розбіжностей прізвищ заповідачки ОСОБА_4 зазначених в заповіті прізвищу зазначеному в свідоцтві про смерть їй невідомі, оскільки згідно свідоцтва про народження дівочим прізвищем заповідачки являється прізвище Герич, у той час коли свідоцтво про одруження містить відомості про присвоєння заповідачці після одруження прізвища чоловіка ОСОБА_3. Вірогідно, що в момент складення заповіту заповідачці відповідало прізвище ОСОБА_3, а не її дівоче прізвище Герич. ОСОБА_5 на момент укладення 5 березня 2002 року прізвища ОСОБА_3 випливають зі змісту заповіту в якому секретар виконкому ОСОБА_2 при його посвідченні встановлювала особу заповідачки на підставі паспорту, виданого 18.06.1979 року. Разом з цим, паспорт громадянки України виданого заповідачці на прізвище Герич вже за час Незалежності України датовано 30 квітня 2002 року, тобто на наступний місяць після посвідчення заповіту секретарем, що вказує на вчинення правовстановлюючого документа однією і тією ж особою. Окрім цього, доказом того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є одна й та ж особа, вказує відповідність зазначених в заповіті відомостей про місце її проживання за адресою ОСОБА_7 (колишня Калініна), 331, відомостям про реєстрацію місця проживання заповідачки в паспорті громадянина України та довідках виданих виконкомом Ганичівської сільської ради №№2822, 2823 від 14.12.2017 року. Разом з цим, окрім складеного 5 березня 2002 року ОСОБА_3 о 8 год. 30 хв. заповіту за реєстровим номером 8 аналогічний заповіт було складено її чоловіком ОСОБА_8 через десять хвилин о 08 год. 40 хв. 5 березня 2002 року за реєстровим номером 9, що в сукупності з відомостями наявними в свідоцтві про шлюб вказаних осіб також вказує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 одна й таж особа. Належність заповіту складеного ОСОБА_8 ОСОБА_6 у разі необхідності може підтвердити секретар виконкому ОСОБА_2, яка посвідчувала вказаний заповіт. Наявні розбіжності прізвища зазначеного в свідоцтві про народження та свідоцтві про смерть ОСОБА_6 прізвищу зазначеному в заповіті ОСОБА_3 перешкоджають їй в оформленні спадщини на нерухоме майно за померлою ОСОБА_6. Причиною таких розбіжностей є зазначення в заповіті прізвища за чоловіком після одруження ОСОБА_3 у той час коли паспорт громадянки України та інші документи після складання заповіту було оформлено на її дівоче прізвище Герич. Іншого способу приведення вказаних актових записів у відповідність через смерть ОСОБА_6, що надало б змогу у визначеному законом порядку усунути в правовстановлюючому документі розбіжності в прізвищі заповідачки з можливістю подальшого оформлення права на спадщину на нерухоме майно у неї не має, оскільки цього не передбачає діюче законодавство. В зв’язку з цим, вона змушена звернутися до суду про встановлення факту належності при житті ОСОБА_6, яка померла 24.01.1928 року правовстановлюючого документа, а саме заповіту укладеного 5 березня 2002 року та посвідченого ОСОБА_2 секретарем Ганичівської сільської ради народних депутатів Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого в реєстрі за №8, яким уродженка та мешканка села Ганичі вул.. Садова (Калініна), 331, Тячівського району Закарпатської області – громадянка ОСОБА_3 заповіла їй, ОСОБА_1, мешканці с. Ганичі, вул. Народна, 352, Тячівського району, Закарпатської області все своє майно від якого залежить виникнення її особистих майнових прав та можливість реалізації спадкових прав за померлою заповідачкою. Просить суд встановити факт належності при житті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, України, яка померла 29.10.2017 року правовстановлюючого документа - заповіту укладеного 5 березня 2002 року ОСОБА_3, уродженкою та мешканкою села Ганичі, вул.. Калініна, 331, Тячівського району, Закарпатської області та посвідченого ОСОБА_2 секретарем виконкому Ганичівської сільської ради народних депутатів Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого в реєстрі за №8.

Представник заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_9 в судовому засіданні заяву підтримав, посилаючись на обставини викладені в заяві та просить її задовольнити.

Представник Ганичівської сільської ради в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник Тячівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився,хоча була належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно паспорту громадянина України та посвідчення серії С №009820 від 14.11.2003 року тітка заявниці значиться як ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Ганичі, Тячівського району, Закарпатської області, України.

Свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ФМ №409997 від 20.01.1983 року стверджується, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 після укладення шлюбу з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, змінила своє дівоче прізвище з Герич на ОСОБА_10.

Свідоцтвами про смерть серії І-ФМ №236902 та І-ФМ №146920 стверджується, що 29 жовтня 2017 року померла ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1, а 10 липня 2004 року помер ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Ганичівської сільської ради 04.10.2011 року, ОСОБА_6 в цілій частині є власником домоволодіння в с.Ганичі, вул.. Садова (Калініна, Незалежна), будинок №331.

Довідкою №60 від 26 січня 2005 року, виданою органом реєстрації актів цивільного стану, стверджується, що ОСОБА_11 народилася 24 січня 1928 року, про що вкнизі реєстрації актів про народження в виконкомі Ганичівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області проведений відповідний запис за №28 від 27 січня 1928 року, місце народження с. Ганичі, Тячівського району, Закарпатської області.

Згідно довідок №2823 та №2822, виданих Ганичівською сільською радою 14.12.2017 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно була постійною мешканкою с.Ганичі, вул.. Садова, 331 та інших членів сім’ї, крім ОСОБА_1, яка проживала з нею до дня смерті більше ніж шість років, не мала.

В наданому заявницею заповіті від 05.03.2002 року, посвідченому секретарем виконкому Ганичівської сільської ради та зареєстрованому в реєстрі за №8, прізвище заповідача зазначено як ОСОБА_3, мешканка с. Ганичі ,вул.. вул.. Калініна, 331, Тячівського району, Закарпатської області, паспорт ІІІ-ФМ №548494, виданий Тячівським РВВС 18.06.1979 року.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала секретарем виконкому Ганичівської сільської ради. Вона дійсно посвідчувала та реєструвала заповіт від імені ОСОБА_3 (Герич), оскільки та не поміняла після укладення шлюбу паспорт.

А тому, беручи до уваги ту обставину, що всі дані, крім наведених розбіжностей співпадають та встановлення факту належності заповіту має для заявника юридичне значення, суд вважає, що вимоги заявника слід задовольнити і встановити факт належності при житті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, України, яка померла 29 жовтня 2017 року, правовстановлюючого документу – заповіту, укладеного 5 березня 2002 року ОСОБА_3, уродженкою та мешканкою с. Ганичі, вул.. Калініна, 331, Тячівського району, Закарпатської області, України, посвідченого секретарем Ганичівської сільської ради ОСОБА_2 в реєстрі за №8.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на заявника.

Керуючись ст.ст.223, 247, 258, 265, 315, 319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт належності при житті ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, України, яка померла 29 жовтня 2017 року, правовстановлюючого документу – заповіту, укладеного 5 березня 2002 року ОСОБА_3, уродженкою та мешканкою с. Ганичі, вул.. Калініна, 331, Тячівського району, Закарпатської області, України, посвідченого секретарем Ганичівської сільської ради ОСОБА_2 в реєстрі за №8.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2018 року.

Головуючий: В.І.Бобрушко