Ухвала суду № 73666482, 27.04.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1334/18

1-кс/215/480/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: слідчого судді – Науменко Я.О.,

за участі: секретаря – Конопліної С.І.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 – ОСОБА_1,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одружений, не працює, на утримані неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, засіб зв’язку: 096-952-23-19, судимий:

- 27.11.2002 Криворізьким районним судом м. Кривого Рогу за ст. 69, ст. 70, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ухвали Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 19.12.2003 та у відповідності до ст. 107 КК України, 26.12.2003 умовно-достроково звільнений з Павлоградської виправної колонії, невідбута частина покарання: 1 рік 2 місяці 20 днів.

- 29.10.2007 Тернівським районним судом м.Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 4 місяців позбавлення волі. У зв’язку з відбуттям строку покарання 22.07.2008 звільнений з Солонянської виправної колонії.

- 27.05.2010 Тернівським районним судом м.Кривого Рогу за ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ухвали Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 12.10.2012 та у відповідності до ст. 81 КК України, 19.10.2012 умовно-достроково звільнений з Синельниківської виправної колонії, невідбута частина покарання: 1 рік 4 місяці 22 дні.

- 27.05.2013 Тернівським районним судом м.Кривого Рогу за ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання відповідно до вироку Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 27.05.2010 та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. У зв’язку з відбуттям строку покарання 19.12.2017 звільнений з П’ятихатської виправної колонії,

- 30.01.2018 р. Криворізькою місцевою прокуратурою №2 відносно ОСОБА_3 направлений до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12080407600000008 від 02.01.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 185 КК України;

- 16.03.2018 р. Криворізькою місцевою прокуратурою №2 відносно ОСОБА_3 направлений до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12080407600000158 від 19.01.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040760000495 від 16.03.2018 року, відповідає вимогам ст. ст. 176, 184 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, зокрема, останній раз, 20.07.2013 засуджений Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі, через закінчення терміну відбування покарання звільнився з місць позбавлення волі 19.12.2017. Крім того, Криворізькою місцевою прокуратурою №2 відносно ОСОБА_3 30.01.2018 р. та 16.03.2018 р. направлені до суду обвинувальні акти за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 статті 185 КК України, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та непогашену судимість, вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

15.03.2018 в невстановлений слідством час, але не пізніше 18 години, ОСОБА_3, який знаходився за місцем свого колишнього мешкання у покинутій квартирі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Адмірала Головка, 53/52, виник прямий злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом проникнення до житла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Адмірала Головка, 53/51.

Так, повторно, 15.03.2018 в невстановлений слідством час, але не пізніше 18 години, ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, впевнившись в тому, що його дії носять таємний характер, скориставшись відсутністю очевидців та відсутністю вдома потерпілої ОСОБА_5 через балкон квартири №52 потрапив на балкон квартири №51, що належить ОСОБА_5. Після чого, із застосуванням фізичної сили відчинив двері балкону, тим самим забезпечивши собі доступ до житла потерпілої. Далі ОСОБА_3, незаконно знаходячись у житлі потерпілої, впевнившись в тому, що його дії носять таємний характер, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю свідків, а також самої потерпілої, таємно викрав з вітальної кімнати ноутбук марки «Lenovo» моделі IdeaPad 310-15ІАР Red, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №1623 від 16.04.2018 р. становить 5900 гривень. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3, знаходячись у вітальній кімнаті вказаної квартири таємно з шухляди дивану викрав плед тигрового окрасу марки MALE EAGLE розміром 160 см х 210 см, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №1623 від 16.04.2018 р. становить 600 гривень. Після чого, ОСОБА_3, з місця скоєного ним злочину, зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 6500 гривень.

Прокурор у засіданні довів, що стосовно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, але заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник заперечувала проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо її підзахисного, вважаючи, що прокурором не доведено наявність жодного ризику, передбаченого ч. 1 статті 177 КПК України.

Причетність ОСОБА_3 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого йому пред’явлено підозру, крім визнання вини ним самим, об’єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

У зв’язку з цим 26.04.2018 р. йому повідомлено про підозру відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України.

Суд, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши учасників процесу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Тобто із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може бути застосовано попереднє ув'язнення. Але воно не повинно бути очікуванням обвинувального вироку, а при його обранні суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справі і тільки, за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений законом, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під ватою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В даному випадку особа обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказане правопорушення існує ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, окрім того, існує ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на кількість обвинувальних актів, які передані на розгляд суду, а також те, що кримінальне правопорушення, вчинене підозрюваним під час дії цілодобового домашнього арешту, який обрано ОСОБА_3 ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2018 року.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Суд ставить під сумнів можливість ОСОБА_3 забезпечити виконання ухвали суду, у випадку встановлення йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки є всі підстави вважати, що останній, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється з огляду на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення в період дії цілодобового домашнього арешту. Крім того, суд враховує те, що ОСОБА_3 будучи раніше судимим за вчинення тяжкого злочину та звільнений від відбування покарання, маючи не погашену та не зняту в установленому законом порядку судимість за злочини проти власності, на теперішній час знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності, який є тяжким, суд вважає, що дана обставина може свідчити про його стійке небажання ставати на шлях виправлення та схильність до постійного вчинення нових злочинів, а тому він може становити особливу небезпеку для суспільства та окремих осіб і обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує того, що ОСОБА_3 не стане вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який раніше неодноразово судимий, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за злочини проти власності, звільнившись 19.12.2017 з місць позбавлення волі, відповідних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний злочин проти власності, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, що є суспільним інтересом, та незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Доводи сторони захисту про недоведеність існування ризиків, вказаних прокурором, спростовується фактом вчинення підозрюваним ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, зважаючи на кількість обвинувальних актів, які передані на розгляд суду, а також те, що кримінальне правопорушення, вчинене підозрюваним під час дії цілодобового домашнього арешту, який обрано ОСОБА_3 ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2018 року.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що тільки такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов’язків під час досудового слідства та в суді.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, по 25 червня 2018 р. включно.

На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов’язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім’я, по-батькові підозрюваного), не пізніше 5-ти днів з дня постановлення ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов’язки з моменту звільнення з під варти:

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду, протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя: