Ухвала суду № 73664411, 26.04.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 197/198/18

Номер провадження 1-в/213/82/18

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2018 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого судді - Соловйової Л.Я.,

за участю секретаря- Ємельянцевої Т.С.,

за участю прокурора Зуб А.А.

представника Широківського ВЦ № 75 – ОСОБА_1,

засудженого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду в м. Кривому Розі клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився м.Запоріжжя, громадянин України, засудженого 27.06.2013 року Коммунарським районним судом м.Запоріжжя за ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, 70 ч.1 КК України до покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з повною конфіскацією всього належного йому майна,

ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 26.01.2016 року згідно ст.72 ч.5 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув»язнення з 14.01.2011 року по 16.09.2013 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі; ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.05.2017 року здійснено заміну невідбутої частини покарання 3 роки 11 місяців 13 днів на більш м»яке – обмеження волі на той же строк; який до засудження не працював, мешкав за адресою: м.Запоріжжя, вул.Літня, 39, одружений, дітей не має,

який перебуває у Широківському виправному центрі № 75,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, просить суд вирішити питання про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у вигляді обмеження волі на підставі ч. 3 ст. 81 КК України.

В судовому засіданні засуджений підтримав своє клопотання, просить звільнити його умовно-достроково. Пояснив, що він діючих стягнень не має, виконував роботи з благоустрою території установи, а тому може бути звільнений умовно-достроково.

Представник Широківського виправного центру № 75 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 вироком Коммунарського районного суду м.Запоріжжя від 27.06.2013 року був засуджений за ч.4 ст.187, ч.2 ст.115, 70 ч.1 КК України до покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з повною конфіскацією всього належного йому майна. Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 26.01.2016 року згідно ст.72 ч.5 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув»язнення з 14.01.2011 року по 16.09.2013 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.05.2017 року здійснено заміну невідбутої частини покарання 3 роки 11 місяців 13 днів на більш м»яке – обмеження волі на той же строк. З 18.08.2017 року відбуває покарання у вигляді обмеження волі в Широківському ВЦ №75. За цей час ОСОБА_2 стягнень не мав, мав одне заохочення, не працевлаштований, але був зайнятий на роботах з благоустрою території установи, активно займається будівлею молитовної кімнати при установі. Засуджений характеризується позитивно, відбув 3/ 4 строку покарання, з працівниками установи ввічливий, з іншими засудженими не конфліктний, веде роз»яснювальну роботу серед засуджених, залучає їх до Християнської віри. Дбайливо ставиться до майна установи, здійснює за ними належний догляд. Стягнення, які були накладені на нього під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі – погашені. Просить клопотання задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання засудженого. Вважає, що немає підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_2, оскільки останній своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.

Вислухавши засудженого, представника Широківського виправного центру №75, прокурора, який заперечує проти задоволення клопотання, вивчивши особову справу №38-П-17 засудженого ОСОБА_2, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка передбачає дотримання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок і розпоряджень адміністрації органів виконання покарань, відсутність стягнень.

Сумлінне ставлення до праці - це чесне та повне виконання своїх трудових обов'язків, суворе дотримання правил техніки безпеки, підвищення своєї майстерності.

Встановлено, що ОСОБА_2 засуджений за два особливо тяжких злочини. Відповідно до п.3 ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин. Початок строку відбуття покарання – 14.01.2011 року, кінець строку відбуття покарання – 23.02.2021 року.

Судом встановлено, що станом на 26.04.2018 року відбута частина покарання ОСОБА_2 складає 10 років 01 місяць 09 днів, невідбута частина покарання – 02 роки 10 місяців 22 дні.

Вирішуючи питання про застосування ст. 81 КК України, суд враховує дані про особу засудженого за весь період перебування. Як вбачається з матеріалів справи засуджений порушував режим відбування покарання у вигляді позбавлення волі, мав 22 стягнення, які на даний час погашені. Під час відбування покарання у вигляді обмеження волі стягнень не має, характеризується позитивно, має одне заохочення, у взаємовідносинах з іншими засудженими та персоналом установи - не конфліктний. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. На даний час не працевлаштований. Також встановлено, що 12.01.2018 року ОСОБА_2 порушив розпорядок дня установи, по даному факту проведена перевірка та затверджено висновок про покарання засудженого у дисциплінарному порядку.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 року № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).

Встановлено, що засуджений ОСОБА_2, відбуваючи покарання у вигляді обмеження волі, не працевлаштований. Отже, суд приходить до висновку, що засуджений за весь період відбування покарання у своїй сукупності, не довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539, 392 КПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у вигляді обмеження волі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя Л.Я. Соловйова