Рішення № 73664226, 14.03.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/652/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участі секретаря Поварніциної А.С.,

представника заявниці ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_3, заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби в особі Костянтинівського міського відділу Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

20 лютого 2018 року заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного проживання її рідного брата ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України на дату набрання законної сили законів України «Про незалежність України» (24.08.1991 р.) та «Про громадянство України» (13.11.1991р). Свої вимоги заявниця обґрунтовувала тим, що вона народилася 29 листопада 1967 року в селищі Заям Шамкірського району республіки Азербайджан. Її матір’ю була ОСОБА_5. Її рідний брат ОСОБА_4, який народився 02 серпня 1965 року в селі Сабіркенд Шамкірського району республіки Азербайджан приїхав постійно проживати в Україну у 1990 році. У період з 1990 по 1992 рік він працював у колгоспі ім. ХХ з’їзду КПРС Костянтинівського району Донецької області, що підтверджується листом КУ «Трудовий архів Костянтинівського району Донецької області від 12.02.2018 року № 01-24/100 та Архівною довідкою від 12.02.2018 року № 07-02/126. Таким чином брат заявниці, що був громадянином СРСР, отримав українське громадянство за місцем проживання в Україні станом на 1991рік. Заявниця у 2007 році приїхала на постійне проживання до міста Костянтинівка і в теперішній час бажає отримати посвідчення на постійне проживання. Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» - особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (рідні чи неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24.08.1991 року на території України… та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти – реєструються громадянами України. звернулася до Костянтинівського міського відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Донецькій області для отримання паспорту громадянина України з подальшою реєстрацією на її території, але заявнику в цьому було відмолено та роз’яснено, що для отримання паспорту громадянина України вона в судовому порядку повинна довести і отримати рішення про те, що її рідний брат - ОСОБА_4 станом на 1991 рік проживав на території України. У зв’язку з цим вона вимушена звертатися до суду із відповідною заявою.

У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечував, пояснив, що міграційна служба позбавлена можливості встановити громадянство заявниці, оскільки не збереглися оригінали документів щодо реєстрації її брата за місцем проживання на території України.

Заслухавши пояснення представника заявниці, представника заінтересованої особи, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_3 народилася 29 листопада 1967 року в селищі Заям Шамкірського району республіки Азербайджан. Матір’ю заявниці була ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження АZ-ІІІ №169534 від 29.10.2013 року, текст якого перекладено з азербайджанської мови на українську мову, що підтверджується копію цього документу, завіреною провідним спеціалістом Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області (а.с.4)

ОСОБА_4 народився 02 серпня 1965 року в селі Сабіркенд Шамкірського району республіки Азербайджан. Його матір’ю також була ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження АZ-ІІ № 601132 від 25.02.2011 року, текст якого перекладено з азербайджанської мови на українську мову, що підтверджується копію цього документу, завіреною провідним спеціалістом Костянтинівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області (а.с.5). Тобто ОСОБА_5 Ісрафіл є неповнорідним братом заявниці.

ОСОБА_4 приїхав постійно проживати в Україну у 1990 році. У період з 1990 по 1992 рік він працював у колгоспі ім. ХХ з’їзду КПРС Костянтинівського району Донецької області, що підтверджується листом КУ «Трудовий архів Костянтинівського району Донецької області від 12.02.2018 року № 01-24/100 та Архівною довідкою від 12.02.2018 року №07-02/126 (а.с.6-7).

Факт проживання ОСОБА_4М.о на території України у 1991 році також підтверджується ОСОБА_6 адреси місця проживання «Форма А», де зазначено, що ОСОБА_4 з 28 квітня 1991 року проживав за адресою: Донецька область, селище Клебан-Бик, вул. Шкільна (а.с.8).

ОСОБА_6 Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз’яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» в редакції Закон від 18.01.2001 № 2235-III (із змінами та доповненнями) і може пов’язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов’язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є, зокрема усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, а також особи, які проживали в Україні і не були громадянами інших держав станом на 24 серпня 1991 року або прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року, що має підтверджуватись документами про прописку.

Зокрема, згідно ч.ч. 1,7 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» на набуття громадянства України за територіальним походженням має право особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_2, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України. Для набуття громадянства за територіальним походженням не є обов’язковою умова про не перебування особи в іноземному громадянстві. Його може набути й іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство. Датою набуття громадянства України у передбачених цією статтею випадках є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Відповідно до п. 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006зі змінами, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях,що входили під час постійного проживання особи до складу ІНФОРМАЦІЯ_2,Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша ст. 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» п. 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

На підставі п.п. 7-9 Порядку встановити належність до громадянства України може особа, яка перебувала у громадянстві колишнього СРСР та не мала прописки, але фактично постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

Так, постійне місце проживання - місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).

Таким чином, аналізуючи викладене суд вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки заявниця надала до суду докази фактичного проживання на території України у селищі Клебан-Бик Костянтинівського району Донецької області до 24 серпня 1991 року свого брата ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст.1, 2, 5, 7, 259, 265, 268, 315 ЦПК України, Законом України «Про громадянство» суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби в особі Костянтинівського міського відділу Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України на дату набрання законної сили законів України «Про незалежність України» 24.08.1991 року та «Про громадянство України» - 13.11.1991 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 19,

Заінтересована особа: Костянтинівський міський відділ Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, адреса: вул. Білоусова, 10 м. Костянтинівка, 85110, код ЄДРПОУ 37841728.

Суддя