Вирок № 73663364, 25.04.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/930/17

1-кп/221/85/2018

ВИРОК

іменем України

25 квітня 2018року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Мохова Є.І.

за участю секретаря судового засідання Гуровій Л.Л.

прокурора Жамбровського І.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Волноваха кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050630001809 від 27.12.2016року відносно:

ОСОБА_1, 04 листопада 1996року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 19 червня 2017 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, який зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив :

01 грудня 2016 року приблизно о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_1 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та який засуджений Волноваським районним судом Донецької області 14 лютого 2017 року, і попросив ОСОБА_1 разом з ним та його донькою ОСОБА_3, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та яка засуджена Волноваським районним судом Донецької області 14 лютого 2017 року, прийти до залізничного шляху, який розташований на території ПАТ «Тельманівський кар’єр» та входить до товарно - матеріальних цінностей залізничного полотна, числяться на балансі основного засобу «Залізничні колії» на рахунку 103 «Будівлі та споруди» на виробничій дільниці №5 (Вантаження), де на них чекав останній і мав при собі знаряддя вчинення злочину, а саме: розвідний та рижковий ключ, та засіб перевезення викраденого майна ( самодільна тачка). За допомогою вище перелічених предметів, ОСОБА_2 демонтував 6 залізничних підкладок Р-65, після чого, ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з метою особистого збагачення та викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, почав допомагати ОСОБА_2, продовжувати демонтувати залізничні підкладки. Останні разом демонтували ще 2 підкладки. Далі ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, поклали залізничні підкладки у кількості 8 шт. Р-65, вартістю 1200 гривень, 22 шт. гайки М-27 вартістю 51,04 гривень, 7 шт. клем вартістю 115,50 гривень, 7 шт. закладних болтів вартістю 466,38 гривень, 9 шт. притискних болтів вартістю 819,00 гривень, 37 шт. гравері вартістю 246,42 гривень, до поліпропіленового мішку, який поклали на тачку, і з місця скоєння злочину зникли, заподіявши підприємству матеріальний збиток на загальну суму 7358,82 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майно ( крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину в скоєнні крадіжки визнав повністю та показав, що 01 грудня 2016 року йому зателефонував знайомий ОСОБА_2 та запропонував скоїти крадіжку з залізничної колії, і він погодився. ОСОБА_2 сам демонтував 6 підкладок, а потім він почав йому допомагати. Разом вони демонтували 2 підкладки, а потім разом з донькою ОСОБА_2 - Оксаною поклали підкладки у мішок та погрузили на тачку. Розуміє, що скоїв крадіжку чужого майна. При цьому не оспорював ні обставини скоєння злочину, що інкримінується, ні вартість викраденого, ні вину. У скоєному щиро розкаюється.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, надав заяву слухати справу без його участі, прийняти рішення на розсуд суду.

Оскільки, обвинувачений правильно розуміє суть пред'явленого обвинувачення, добровільно повністю визнав свою вину і вказав на обставини вчинення злочину, суд відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів і доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_1 вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України засуджений до 5 років позбавлення волі, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро кається в скоєному, що суд враховує в якості обставини, яка пом'якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Судом при призначенні покарання також враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого є покарання, пов'язане з його ізоляцією від суспільства у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України.

Витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370- 374, 394 КПК України, суд

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати покарання за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2017року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі без конфіскації майна та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 ( п’яти ) років 1 (одного) місяця позбавлення волі без конфіскації майна.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2017року.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку з 25 квітня 2018року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази по справі, а саме: залізничні підкладки 8 шт. Р-65, вартістю 1200 гривень, 22 шт. гайки М-27 вартістю 51,04 гривень, 7 шт. клем вартістю 115,50 гривень, 7 шт. закладних болтів вартістю 466,38 гривень, 9 шт. притискних болтів вартістю 819,00 гривень, 37 шт. гравері вартістю 246,42 гривень, які передано під розписку представнику ПАТ «Тельманівський кар’єр» залишити за належністю.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 30-ти днів з моменту його проголошення.

Суддя Волноваського районного суду

Донецької області ОСОБА_6