Ухвала суду № 73662790, 26.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/25659/16-к

Провадження №11-кп/772/558/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Федчука В.В.,

суддів : Ващук В.П., Мішеніної С.В.,

зі секретарем: Доценко М.І.,

за участю :

прокурора : Миколайчука Д.Г. ,

захисника: ОСОБА_2,

представника потерпілого: ОСОБА_3,

обвинуваченого : ОСОБА_4,

розглянув «26 » квітня 2018 року у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12016020010001148 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах адвоката ОСОБА_5 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20.02.2018 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, , раніше судимого:

- 11.12.2015 року вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу в сумі 850 грн., штраф сплачено 17.02.2016 року;

- 14.03.2016 року вироком Вінницького міського суду

Вінницької області за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу

в сумі 850 грн., штраф сплачено 05.10.2016 року;

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначено йому покарання у вигляді трьох місяців арешту.

ВСТАНОВИВ :

Згідно вироку суду першої інстанції, 16.02.2016 року близько 15:00 год. ОСОБА_4 перебував у холі на восьмому поверсі будинку за адресою: вул. Замостянська, 51, м. Вінниця. Діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими нормами людської моралі, діючи свідомо та умисно, з особливою зухвалістю, ОСОБА_4 почав висловлюватися нецензурними словами на адресу осіб з бригади, які здійснювали роботи для кріплення абонентських кабелів у вищевказаному будинку. Внаслідок цього ОСОБА_4 порушував спокій жителів будинку та роботу бригади.

Після цього ОСОБА_4, продовжуючи свої протиправні дії, безпричинно, з хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю, вчинив сварку з ОСОБА_6 – працівником бригади. В ході даної сварки ОСОБА_4 виражався нецензурно на адресу ОСОБА_6, на зауваження останнього припинити протиправні дії не реагував. В подальшому ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 та умисно наніс йому один удар кулаком лівої руки у ліву частину голови.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 239 від 16.02.2016 року, в ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця з набряком м’яких тканин та поверхневої забійної рани на голові зліва, які утворилися від дії тупого твердого предмету та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_4 відмовився від адвоката ОСОБА_5 та відповідно до ч.1 ст. 403 КПК України відмовився від апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку Вінницького міського суду від 20.02.2018 року, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить перекваліфікувати його дії за ч.1 ст. 296 КК України на ч.1 ст. 125 КК України та закрити провадження на підставі ст. 49 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності.

Апеляційна скарга обвинуваченого мотивована тим, що згідно з обвинувачення його хуліганські дії виразились у тому, що він почав висловлюватись нецензурними словами на адресу осіб з бригади, внаслідок чого порушував спокій жителів будинку та роботу бригади.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимогам закону не проаналізував його покази, які не суперечать сукупності решти доказів у справі та виключають кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 296 КК України.

Тому апелянт вважає, що суд першої інстанції застосував закон про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню – ч.1 ст. 296 КК України, та не застосував закон, який підлягав застосуванню – ч.1 ст. 125 КК України, а за умови вірної кваліфікації його дій, призначення покарання є незаконним, так як справа на момент ухвалення вироку підлягала закриттю у зв’язку із закінченням строків давності.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого просили її задовольнити, прокурора Миколайчука Д.Г. та представника потерпілого ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, оскільки вважають, що вирок суду першої інстанції законний та обґрунтований, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції, в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним обґрунтованим і вмотивованим.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що судом дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення по даному кримінальному провадженні об’єктивної істини.

Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 296 КК України – як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, відповідають фактичним обставинам справи та вина ОСОБА_4 повністю доведена показами потерпілого, свідків проведеними процесуальними діями по даному кримінальному провадженні.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що його дії повинні кваліфікуватись за ч.1 ст. 125 КК України не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказані доводи обвинуваченого, повністю спростовуються доказами дослідженими судом першої інстанції під час судового розгляду та оцінені судом в їх сукупності, зокрема обвинувачений ОСОБА_4 у суді апеяційної інстанції не заперечував факт того, що 16.02.2016 року в будинку по вул. Замостянській, 51 між ним та працівниками бригади «Еверест» виник конфлікт та в подальшому він наніс удар потерпілому ОСОБА_6

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні суду першої інстанції повідомив, що ОСОБА_4 безпричинно наніс йому удар по голові ззаду, від якого в нього з вуха потекла кров. Такі показання потерпілого підтвердив свідок ОСОБА_7, який повідомив, що бачив як ОСОБА_4 підійшов до потерпілого ОСОБА_6 ззаду та наніс йому удар по голові. Показання потерпілого та даного свідка є логічними, послідовними, повністю узгоджуються між собою та з дослідженими в ході судового розгляду документами, а саме з протоколами проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7, в яких зазначено всі обставини нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_6

Винуватість ОСОБА_4 також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які стверджували про те, що самої події злочину вони не бачили, однак в подальшому бачили ОСОБА_4 в збудженому стані, останній лаявся. Також свідок ОСОБА_9 повідомляв, що бачив у потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження показання потерпілого ОСОБА_6 та свідків узгоджується з висновком експерта № 239 від 16.02.2016 року, в якому описані виявлені в потерпілого легкі тілесні ушкодження. З показань потерпілого і свідків зрозуміло, що хуліганські дії обвинувачений вчиняв умисно перебуваючи в холі на восьмому поверсі будинку, що є громадським місцем. При цьому ОСОБА_4 висловлювався нецензурною лайкою до працівників та безпричинно наніс потерпілому тілесне ушкодження, чим виразив своє зневажливе ставлення до оточуючих, громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності.

Аналізуючи та оцінюючи докази кримінального провадження, показання обвинуваченого, потерпілих, свідків та всі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині, є способом уникнути відповідальності за вчинене, оскільки його винуватість підтверджується ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Отже, зазначені докази в свої сукупності та взаємозв’язку між собою і обставинами справи неспростовно доводять винуватість ОСОБА_4 як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, оскільки вони достатньо вагомі(переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом першої інстанції при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховано те, що останній вину не визнав, у скоєному не розкаявся, в потерпілого вибачення не просив, а також намагався ввести суд в оману, скоїв умисний злочин в період непогашеної судимості.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо виду та міри обраного покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 і вважає, його достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів, тому вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20.02.2018 року є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 403, 404, 405,407,419 КПК України, апеляційний суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження по скарзі адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 – закрити.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду від 20 лютого 2018 року, щодо ОСОБА_4, обвинуваченого за ч.2 ст. 296 КК України - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду на протязі 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

Згідно з оригіналом:

Суддя: