Постанова № 73662566, 18.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15154/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М. Провадження № 22-ц/773/292/18 Категорія: 34 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Федонюк С. Ю.,

суддів- Матвійчук Л.В., ОСОБА_1,

з участю:

секретаря судового засідання – Губарик К.А.,

учасників справи:

позивача- Сухорської Т.М.,

представника позивача- Сівака А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ІРС Систем», треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування», про стягнення матеріальної шкоди, завданої ДТП, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ІРС Систем» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2017 року,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд із даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 11.07.2016 року близько 17.35 год. на автодорозі «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблечче», 163км + 400 км» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного їй автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.08.2016 року ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також було встановлено, що ОСОБА_4 працює за трудовим договором водієм у ТзОВ «ІРС Сістем», яке є власником транспортного засобу ТАТА LPT6 д.н.з. НОМЕР_3.

Внаслідок указаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Nіssan X-Trail в результаті його пошкодження станом на 14.07.2016 року, відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 2016/2947 від 14.07.2016 року, проведеного суб’єктом оціночної діяльності, складає 355283 грн. 22 коп. Відповідно до страхових актів АТ «ПРОСТО-страхування» від 04.10.2016 року № 115882 та від 05.10.2016 року № 114876 дану подію визнано страховим випадком та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 150 000 грн. 17.10.2016 року страховою компанією виплачено на її користь вищевказану суму страхового відшкодування. Позивач ОСОБА_2 просила стягнути з ТОВ «ІРС Сістем» суму збитків, завданих власником джерела підвищеної небезпеки, в розмірі 223709,07 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ІРС Сістем» в користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, 150823,19 грн. в решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, відповідач ТОВ «ІРС Сістем» подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом норм матеріального права в частині визначення розміру відшкодування суми втрати товарної вартості КТЗ, оскільки вважає, що експерт при визначенні відшкодування такої вартості не врахував того, що автомобіль експлуатувався в інтенсивному режимі (фактичний пробіг автомобіля) та його значний фізичний знос, що впливає на нарахування ВТВ, чи неможливості її нарахування у зв’язку з експлуатацією автомобіля до ДТП більше п’яти років. Просить змінити рішення суду, а саме, зменшити суму стягнення з відповідача на 15692 грн – величину втрати товарної вартості КТЗ.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.8 ст.1 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

ОСОБА_2 надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а доводи поданої апеляційної скарги – такими, що не відповідають обставинам справи. Покликалась на норми ст.22 ЦК України та п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 щодо визначення реальних збитків, понесених внаслідок ДТП, та на п.1.6, 8.3 і 8.6 Методики щодо встановлення величини втрати товарної вартості автомобіля. Вважає, що суд вірно застосував наведені правові норми, а відповідач не надав доказів на підтвердження своїх доводів, тому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно із нормами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, рішення оскаржується лише в частині стягнення із товариства величини втрати товарної вартості автомобіля в сумі 15692 грн. В решті вирішеного спору рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом в іншій частині не переглядається і його законність та обґрунтованість в цій частині не перевіряється.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що шкода позивачу завдана як власнику транспортного засобу внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, якими на відповідній правовій підставі володіють сторони, і була завдана з вини водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом та перебував з відповідачем у трудових відносинах, що є підставою для стягнення з відповідача шкоди, завданої майну позивача, в тому числі і розміру 15692 грн. вартості ВТВ пошкодженого автомобіля ОСОБА_2, який входить до вартості матеріального збитку та підлягає стягненню.

Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду першої інстанції є вірним і відповідає нормам матеріального права.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником автомобіля НОМЕР_1 (а.с. 28). Відповідач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ІРС Сістем» є власником автомобіля НОМЕР_2.

11.07.2016 року близько 17.35 на автодорозі «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблечче», 163км + 400 км» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 Внаслідок даної ДТП вищевказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.08.2016 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 6).

Також встановлено, що на час вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував у трудових правовідносинах з ТзОВ «ІРС Сістем», працював на посаді водія (а.с. 6).

Цивільно-правова відповідальність ТзОВ «ІРС Сістем» забезпечена полісом обов’язкового страхування цивільно-страхової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним з ПрАТ «ПРОСТО-страхування.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 2016/2947 від 14.07.2016 року, проведеного суб’єктом оціночної діяльності, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Nіssan X-Trail д.н.з. НОМЕР_4 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, станом на 14.07.2016 року складає 355283,22 грн, а вартість відновлювального ремонту – 338489,94 грн (а.с. 12-18).

Страховим актом № 115882 від 04.10.2016 року сума страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 страховиком визначена у розмірі 50000 грн та страховим актом № 114876 від 05.10.2016 року - в сумі 100000 грн, а всього на загальну суму 150000 грн. (а.с. 8-9).

17.10.2016 року страхове відшкодування в сумі 150000 грн було виплачено страховою компанією позивачу ОСОБА_2 (а.с. 10-11).

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові), або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконати інші умови договору.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст.990 ЦК України та ч.1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом Закону №1961-IV (стст.9, 22—31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За загальним правилом, відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як передбачено ст.1194 ЦК, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов’язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов’язком боржника — відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника — в договірному зобов’язанні ним є страховик.

Зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання — первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування — виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми .

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань — деліктному та договірному.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи за клопотаннями сторін проводилась судова автотоварознавча експертиза від 10.04.2017 р. № 8487 та додаткова судова автотоварознавча експертиза від 10.11.2017 р. за №9177 для визначення величини втрати товарної вартості автомобіля (а.с.151-172, 215-216).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, п.п. 2.4, 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Згідно із п.8.6.1 названої вище Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ. Та п.8.6.2 визначено, що така величина не нараховується, зокрема, якщо строк експлуатації легкових автомобілів перевищує 5 років для КТЗ виробництва країн СНД, 7 років – для інших транспортних засобів; якщо легкові автомобілі експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний), а строк експлуатації перевищує: 3,5 роки – для КТЗ виробництва країн СНД, 5 років – для інших КТЗ.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо неврахування експертом при проведенні експертизи фізичного зносу автомобіля позивача і того, чи експлуатувався автомобіль в інтенсивному режимі, а саме, що фактичний пробіг автомобіля значно більший за нормативний, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки спростовуються матеріалами акту огляду, проведених експертних автотоварознавчих досліджень та судових експертиз, з яких вбачається, що фактичний пробіг, який становив на 14.07.2016 р. 125 228,00 км, є меншим за середньостатистичний пробіг аналогічного автомобіля (127,7 тис.км) (а.с.16, 23, 26,151-55,162).

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 10.04.2017 р. № 8487 досліджуваний КТЗ, згідно матеріалів (звіт №2016/2947 та №2016/2947-1) не експлуатувався в інтенсивному режимі, складові частини кузова не відновлювали ремонтом, не мають корозійних руйнувань та пошкоджень у вигляді деформації, в тому числі, досліджуваний КТЗ експлуатувався в умовах загального призначення.

З урахуванням строку експлуатації автомобіля на момент ДТП (5,5 років) і фактичного пробігу (125228,00 км) його фактичний середньорічний пробіг складає 22768,73 км. Експерт зазначив, що в даному випадку при нормативному пробігу автомобіля Nіssan X-Trail, рівному 21000,00 км, фактичному середньорічному пробігу 22768,73 км, перепробіг складає 1768,73 км і процент корегування ринкової вартості по пробігу складе – 0,6%, що було враховано експертом при обрахунку вартості матеріального збитку.

А тому відповідно до отриманих значень вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, з урахуванням зносу складових, становить 285131,19 грн (а.с.153-154).

Крім того, як видно із висновку № 9177 додаткової судової автотоварознавчої експертизи від 10 листопада 2017 року, проведеної за клопотанням позивача, величина втрати товарної вартості Nіssan X-Trail д.н.з. НОМЕР_4 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11.07.2016 року, складає: 15692 грн.

Також не береться до уваги покликання відповідача на те, що експертом не враховано строк експлуатації спірного автомобіля, який перевищує 5 років, з огляду на таке.

Строк експлуатації - це період часу від моменту виготовлення транспортного засобу до дати оцінки.

З матеріалів проведеної оцінки автомобіля Nіssan X-Trail вбачається, що автомобіль 01.01.2011 року випуску, дата ДТП – 11.07.2016 року, а термін експлуатації на момент ДТП -5,5 років, що є меншим за встановлений Методикою 7-річний строк.

Відповідно до ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача, крім суми вартості відновлювального ремонту з врахуванням отриманого страхового відшкодування, щодо розміру якої у відповідача не виникло заперечень, ще і величину втрати товарної вартості автомобіля в сумі 15692 грн., а всього 150823,19 грн. (із розрахунку: 285131,19 грн.+ 15692 грн. – 150000 грн.).

Відповідачем всупереч вимог ст. 81 ЦПК не надано належних доказів на підтвердження наведених доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції, їм дана правильна правова оцінка, вони не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування чи зміни рішення, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ІРС Систем» залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді