Ухвала суду № 73662146, 27.04.2018, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/241/18

Провадження №2-з/167/5/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2018 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сіліча І.І.,

секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

вивчивши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Рудко-Козинської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3, Реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції про визнання недійсним рішень органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Рудко-Козинської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3, Реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції про визнання недійсним рішень органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 02 квітня 2018 року провадження у зазначеній справі було відкрито та справу призначено до підготовчого засідання на 10 год. 00 хв. 03 травня 2018 року.

27.04.2018 року позивачем ОСОБА_2 подано до суду заяву про забезпечення позову. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що на земельній ділянці площею 0.10 га. наданій їй згідно рішення Рудко-Козинської сільської ради Волинської області № 6/12 від 16.03.2011 року на умовах оренди в с.Козин проводяться земляні роботи сусідами по земельній ділянці. Просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0724585600:03:002:0609 площею 0.60 га. для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_3 та розташована в с.Козин Рожищенського району Волинської області до вступу у законну силу рішення по цивільній справі № 167/241/18.

У зв’язку з тим, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 152 ч. 1 п. 3 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено: накладенням арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз'яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача.

Враховуючи вищезазначені положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149, 150, 152, 153, 247, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначениий строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала в повному обсязі складена 27 квітня 2018 року.

Суддя Рожищенського районного суду І.І.Сіліч