Ухвала суду № 73661789, 27.04.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6428/18

Провадження № 2/161/2216/18

У Х В А Л А

27 квітня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П., при секретарі Загоровській І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач передав в позику ОСОБА_2 406 000 грн, що підтверджується борговими розписками. 08.02.2018 року позивач звернувся до відповідача про повернення позичених коштів, однак ОСОБА_2Д, не повернув взяту в борг суму коштів.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 та грошові кошти, які знаходяться в нього або в інших осіб в межах заявлених вимог, тобто на суму 406 000 грн. Згідно частин 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Сторони в судове засідання не з’явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду заяви у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного. Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Правова природа арешту майна, вчиненого у зв’язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи, зокрема може відчужити майно, а тому підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Як роз’яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами є реальним та носить матеріальний характер. Наведені обставини вказують на можливу реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, та, в зв'язку з чим, наявні умови для вжиття заходів забезпечення позову, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача та наявності підстав для накладення арешту рухоме та нерухоме майно та грошові кошти в межах заявлених вимог, тобто на суму 406 000 грн. Вжиті заходи мають бути застосовані до розгляду та вирішення судом справи, допоки наявність підстав для забезпечення позову не буде заперечена протилежною стороною. У зв’язку з цим суд роз’яснює стороні відповідача право звернутись із заявою про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову в разі наявності обґрунтованих підстав для таких процесуальних дій. Дане судове рішення не може бути розглянуто в якості оцінки обставин в справі, а постановлено судом в силу наявності обґрунтованих підстав передбачати можливість порушення прав позивача в разі невжиття таких заходів.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 244, 259-261 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на майно (рухоме і нерухоме) ОСОБА_3 та грошові кошти, які знаходяться в нього або в інших осіб в межах заявлених вимог, тобто на суму 406 000 (чотириста шість тисяч) гривень. Ухвала підлягає негайному виконанню. Копію ухвали направити у Луцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області. Копію ухвали направити учасникам справи. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_4