Рішення № 73660509, 12.03.2018, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1523/17

Провадження № 2/144/147/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р.

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Германа О.С.,

за участю секретаря судового засідання Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівської сільської ради Теплицького району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Теплицька районна державна адміністрація, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 044560 за № 593 від 23 квітня 2001 року.

Мотивує свій позов тим, що 04 березня 1999 року померла її тітка ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить сертифікат на право на земельну частку (пай) на території Пологівської сільської ради Теплицького району Вінницької області. Вона спадщину прийняла відповідно до заповіту. Проте, позивач оформити спадщину в нотаріальному порядку не може, так як відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спадкове майно. Крім того, у вищевказаному сертифікаті неправильно зазначено ім’я її померлої тітки, оскільки там вона значиться «Явдокія», а в актовому записі про смерть - «Євдокія». У зв'язку з наведеним, позивач просить встановити факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 044560 за № 593 від 23 квітня 2001 року, який виданий на ім'я ОСОБА_3 належить ОСОБА_2, яка померла 04 березня 1999 року. Крім цього, позивач просить визнати за нею право в порядку спадкування за заповітом на вищевказану земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. До суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Від представника відповідача - Пологівської сільської ради Теплицького району Вінницької області надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Теплицької РДА Вінницької області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з листом Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно довідкою Бершадського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області за № 3338-16.2-35 від 29.08.2017 – виконкомом М’якохідської сільської ради Бершадського району Вінницької області складено актовий запис про смерть № 10 від 09.03.1999 на гр.. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 04 березня 1999 року в с. М’якохід Бершадського району Вінницької області (а.с. 19).

Відповідно до дублікату заповіту від 25.02.1999, зареєстрованого в книзі запису нотаріальних дій під № 5, ОСОБА_2 заповіла все свою майно ОСОБА_1 (а.с.11).

Довідкою М’якохідської сільської ради Бершадського району Вінницької області підтверджується те, що у ОСОБА_2 спадкоємців за законом не було. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 (а.с.14).

Відповідно до довідки Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на ОСОБА_3 зареєстровано сертифікат про право на земельну частку (пай) Серії РН № 044560 за № 593 від 23.04.2001 року. Розмір земельної ділянки 4.09 га, її вартість станом на 2017 рік становить 167821,50 грн. (а.с.17). Також дана інформація підтверджується довідкою Пологівської сільської ради Теплицького району Вінницької області від 18.09.2017 (а.с.23).

Відповідно до відповіді Теплицької РДА Вінницької області № 01-1-26-3779 від 27.09.2017 на адвокатський запит від 12.09.2017 з приводу внесення змін у сертифікат на право на земельну частку (пай) Серії РН № 044560 за № 593 від 23.04.2001 в зв’язку з допущеною помилкою при його оформленні, замість «Євдокія» вказано «Явдокія» повідомлено, що 01.01.2013 правовстановлюючі документи на право власності на земельну частку (пай) припинено видавати, отже внести виправлення до вищезазначеного документу райдержадміністрація не має змоги (а.с. 21).

Постановою приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 лютого 2018 року стверджується, що ОСОБА_5 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право спадкодавця на спадкове майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину є порушенням її права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб'єктами цивільних та інших правовідносин.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, те, що представлені позивачем докази на підтвердження факту встановлення правовстановлюючого документа та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України є належними та допустимими, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, ч.4 ст. 206, ст.ст. 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.41 Конституції України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1222 ЦК України, п.2, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування», п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) Серії РН № 044560 за № 593 від 23.04.2001, який виданий на ім'я «Кузьмик Явдокії Степанівни» належить «Кузьмик Євдокії Степанівні», яка померла 04 березня 1999 року в с. М’якохід Бершадського району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на спадкове майно, яке складається з земельної частки (паю), площею 4,09 га, вартістю 167821,50 грн., яка розташована на території Пологівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії РН № 044560 за № 593 від 23.04.2001, що належала ОСОБА_2, яка померла 04 березня 1999 року в с. М’якохід Бершадського району Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: