Ухвала суду № 73659712, 11.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13382/18

Провадження № 1-кс/761/9165/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Павлика В.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Бегейовича Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 181 000 700 014 45 від 09.04.2018, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Тростянець Долинського району Івано-Франківської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, який не працює, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, без постійного місця мешкання у м. Києві, не судимий;

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Павликом С.І. клопотання слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві Поливяна С.І. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 10.04.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, що скоєне за таких обставин.

ОСОБА_1 09.04.2018, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, діючи з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_5 та вихопив з рук останньої мобільний телефон «Samsung Galaxy STAR».

При цьому ОСОБА_5 намагалася забрати з рук підозрюваного належний їй мобільний телефон, у зв'язку з цим ОСОБА_1 наніс потерпілій не менше трьох ударів кулаком по обличчю.

Після цього ОСОБА_1 місце вчинення кримінального правопорушення покинув, розпорядившись викраденим майном за власним розсудом.

Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопрушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний не заперечував обґрунтованості пред'явленої йому підозри, однак у задоволенні клопотання просив відмовити, оскільки вважав, що його належну процесуальну поведінку може забезпечити запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат Бегейович Р.В. вказав, що підозрюваний виявляє ознаки неосудності, тому просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до ОСОБА_1 один з запобіжних заходів, передбачених ст. 508 КПК України

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що про реальне існування вказаного вище ризику свідчить те, що ОСОБА_1, постійного місця проживання на території м. Києва, сім'ї та непрацездатних утриманців, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, отже відсутні ті вагомі стримуючі фактори, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Приймаючи до уваги, що інкримінований ОСОБА_1 злочин вчинений з корисливих мотивів, останній не має офіційного та стабільного джерела доходів, не виключений ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас, слідчий суддя вважає, що вказаний стороною обвинувачення ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні матеріалами клопотання не доведений.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше несудимої особи, може бути заснований, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Вирішуючи ініційоване захисником питання щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у порядку ст. 508 КПК, тобто як до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий суддя приймає до уваги таке.

У силу ст. 503 КПК у разі встановлення підстав для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий або прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування та продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК.

Таким чином, підставою застосування до особи запобіжного заходу у порядку ст. 508 КПК є рішення органу досудового розслідування або прокурора про зміну порядку розслідування.

Водночас, у матеріалах клопотання таке процесуальне рішення відсутнє, що свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, як особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, та тягне відмову у замовленні клопотання захисника.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Подільського УП ГУ НП у м. Києві Поливяна С.І. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 07 червня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого Подільського УП ГУ НП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду з встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М.Циктіч