Ухвала суду № 73658650, 26.04.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2931/18

Провадження № 1-кс/461/2944/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., при секретарі Сидорак М.А., розглянувши погоджене з прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_1 клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018140000000098 від 23.03.2018 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26.04.2018 року до суду надійшло погоджене з прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_1 клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018140000000098, в якому слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на транспортний засіб – автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

Слідчий зазначає, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3, будучи службовою особою, а саме інспектором взводу обслуговування доріг державного значення Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, вимагав та прийняв неправомірну вигоду від особи за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до клопотання, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.

Слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказане майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий в судове засідання не прибув. В клопотанні слідчий просив проводити розгляд клопотання без його участі та задовольнити таке клопотання.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Власник майна ОСОБА_3 на підставі ч.2 ст. 172 КПК України про розгляд клопотання не повідомлявся.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

23.03.2018 року внесено відомості до ЄРДР за № 42018140000000098 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

23.04.2018 року ОСОБА_3, 23.09.2018 року вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється органами досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція ч.3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК 658855 ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль НОМЕР_2.

Тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно, яке належне ОСОБА_3, а саме на автомобіль «марки «VOLKSWAGEN CADDY 2.0.D» д.н.з. НОМЕР_3.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.

Метою та підставами накладення арешту на рухоме майно, яке належне ОСОБА_3 є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв’язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018140000000098 – задовольнити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати автомобіль НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_2

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду – протягом п’яти днів з дня її отримання

Слідчий суддя: Радченко В.Є.