Ухвала суду № 73655038, 26.04.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/210/18

Провадження № 2/700/199/18

26 квітня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/210/18 провадження №2/700/199/18 за позовом ОСОБА_1 до Погибляцької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Погибляцької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила що 28 квітня 1996 року в с. Погибляк Лисянського району Черкаської області помер її батько – ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, яка розташована в адмінмежах Погибляцької сільської ради площею 4,70 га на підставі державного акту серії І-ЧР № 022681. ЇЇ мати – ОСОБА_3 та сестра – ОСОБА_4 відмовилися від належної їм частки спадкового майна, про що свідчать їх заяви від 15.03.2018 р. та 23.03.2018 р. Як спадкоємець першої черги за законом, фактично прийняла спадщину після смерті батька. Звернувшись до Лисянської державної нотаріальної для оформлення спадкового майна, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадщину, яка залишилася після смерті її батька – ОСОБА_2

Позивач у підготовче судове засідання не з'явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить винести рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 28 квітня 1996 року в с. Погибляк Лисянського району Черкаської області помер батько позивача – ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-СР № 304664 від 06.02.2018 р. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,70 га., розташована на території Погибляцької сільської ради, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 022681, виданого 14.02.2003 року на ім’я ОСОБА_2. Мати позивача – ОСОБА_3 та її сестра – ОСОБА_4 відмовилися від належної їм частки спадкового майна, про що свідчать їх заяви від 15.03.2018 р. та 23.03.2018 р. Як спадкоємець першої черги за законом позивач бажає оформити спадщину, однак позбавлена такої можливості через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1573/02-31 від 30.10.2015 року, хоча належним чином прийняла спадщину, оскільки проживала на момент смерті спадкодавця разом з ним, про що свідчить довідка Погибляцької сільської ради № 78 від 15.03.2018 року.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2003 р. у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року застосовується чинне на той час законодавство.

Відповідно до ст. 524 ЦК Української РСР 1963р. спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Згідно вимог ст. 548 ЦК Української РСР 1963р. для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини. За п. 1, 2 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він: фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, оскільки позивач не може оформити право власності на вищевказану земельну ділянку з причин відсутності правовстановлюючого документа, що стало підставою для відмови у вчинені нотаріальної дії, іншим шляхом, ніж через суд, вона не може захистити своє право на спадкове майно, тому суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом, що не буде суперечити закону та при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому за нею необхідно визнати право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2, який помер 28.04.1996 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524-526,529, 549 ЦК України 1963 року, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Погибляцької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,70 га., розташованої на території Погибляцької сільської ради, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧР № 022681, виданого 14.02.2003 року на ім’я ОСОБА_2, який помер 28.04.1996 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Н.В. Бесараб