Ухвала суду № 73653853, 26.04.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: 766/6437/18 Провадження № 11-сс/791/220/18 Головуючий в 1 інстанції: Радченко Г.А. Категорія: запобіжний захід Доповідач: Батрак В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - судді Батрака В.В.,

суддів - Гемми Ю.М., Красновського І.В,

за участю секретаря - Темнюк Т.А.

прокурора - Бутенко О.В.

захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Херсонської області матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваної ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2018 року, якою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. І.Франка 15, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13 червня 2018 року, та визначено розмір застави в сумі 140960 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, 13 04.2018 року близько 20 години шляхом вільного доступу проникли до кв.№112, яка розташована за адресою: м. Херсон пр. 200 років Херсона, 2, шо виразилось у запрошенні до вищевказаної квартири потерпілим ОСОБА_4, маючи заздалегідь корисний умисел направлений на протиправне заволодіння майном останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, повторно, скориставшись відсутністю уваги потерпілого ОСОБА_4, який перебував без свідомості, в той же день в період часу з 21 години до 21 години 10 хвилин, викрали телевізор марки «LG», вартістю 7000 грн., DVD програвач марки «LG», вартістю 300 грн., та грошовими коштами в сумі 600 грн., намагаючись спричинити потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 7900 грн., однак не довели свій злочинний умисел до кінця, за обставин, які не залежали від їх волі, оскільки були помічені свідком даного кримінального правопорушення, який завадив довести їх злочинний умисел до кінця.

Старший слідчий СВ Херсонського ВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що вона органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та існування ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2018 року, вищевказане клопотання слідчого було задоволено.

Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваній судом не було в повній мірі з’ясовано питання щодо можливості застосування до ОСОБА_2 альтернативних, більш м’яких запобіжних заходів, не пов’язаних з триманням під вартою особи.

Крім того, як зазначає апелянт, судом єдиною підставою для обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стала тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в той же час не взято до уваги визнання нею вини у вчиненому, перебування у фактичних шлюбних стосунках.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_1 на підтримання вимог апеляційної скарги, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін, у дебатах сторони залишилися на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що білова І.М. 14.04.2018 року була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день їй було оголошено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя слушно зазначив про те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, і підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, підтверджується наявними вагомими доказами, що містяться в матеріалах провадження, зокрема: протоколом огляду місця події від 14.04.2018 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_9, ОСОБА_10 від 14.04.2018 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.04.2018 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеними зі свідком ОСОБА_10 14.04.2018 року.

Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя взяв до уваги і те, що підозрювана ОСОБА_2 незаміжня та непрацевлаштована, а отже не має міцних соціальних зв’язків та є законних джерел прибутку, кримінальне правопорушення вчинила з корисливих мотивів, при цьому з пояснень самої підозрюваної вбачається, що для вчинення злочину та приведення потерпілого у безпорадний стан вона разом з ОСОБА_3 придбали таблетки «Азаліптол», які містять в собі психотропну речовину та підсипали потерпілому, від яких останній помер.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та показань самої підозрюваної ОСОБА_2 на розгляд Херсонського міського суду Херсонської області 27.02.2018 року направлений на розгляд обвинувальний акт відносно неї за ч. 1 ст. 185 КК України, що вказує на злочинність її намірів та небажання стати на шлях виправлення.

Зважаючи на викладене слідчий суддя дійшов до вірного висновку про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України та зазначених в клопотанні слідчого, а тому жоден інший, більш м’який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на викладене твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_2 саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є непереконливими.

Також, не гуртуються на матеріалах провадження і твердження апелянта про перебування підозрюваної ОСОБА_2 в шлюбних стосунках, оскільки матеріали провадження не містять таких даних, не надано їх до суду ні підозрюваною чи її захисником.

Крім того, як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, під час розгляду провадження в суді першої інстанції, ним в повній мірі були враховані визначальні показання підозрюваною, що підтверджується змістом самої ухвали, а отже доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Також, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність визначення застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_2 процесуальних обов’язків, передбачених КПК України, тобто визначив можливість дії альтернативного запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя дотримався і вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людина та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Саме застосування до підозрюваної білової І.М.. запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на думку колегія суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405 407, 422 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_1, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2018 року, якою ОСОБА_2, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою – без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя